Лиха доля Нововолинська. Скільки це триватиме?  

На тлі скандалу, що розгорається із заміною рур теплотраси на вул. Маяковського, якому передувало анонімне нічне відео невідомого нам і героїчного, без сумніву, міського активіста, що було опубліковане на сайті «Буг», скажу – ми нововолинці, таки дурнуваті. Судіть самі. Сьогодні у міськраді, на пр. Дружби, 27 пройшов «круглий стіл» присвячений розгулу бандитизму і наркоманії у нашому місті. Дійові особи та виконавці від місцевої влади – всім нам відомі.

А від громадськості… Почувши, куди вони збираються і мене туди із собою тягнуть, я довго відмовляв їх від такого необдуманого кроку. Чому? Та річ у тім, що я ще із буремних 90-х побував на «круглих (квадратних, овальних, гранчастих…) столах» із місцевими нововолинськими владцями, що як правило мали комуністичне і КГБістське минуле, разів зо 30 а може й більше.

Як правило, активісти випускали на них пару а чиновники й надалі діяли старими і перевіреними «совковими» методами. Правда, подаючи потім це у ЗМІ, як свою «велику європейську перемогу» над силами темряви і зла. Самі ті темні сили й презентуючи. Їх – «стару гвардію» радянського зразка, не переробиш. Вони будуть робити те, що завжди вміли найкраще – піаритись і брехати.

Зрозуміти їх дуже легко: піар – найкращий спосіб втриматись при владі, що ми й спостерігаємо ось вже 21 рік. І мало того – допомагаємо їм! Своєю сірою мишачою позицією невтручання у міські справи і своїм вибором на керівні посади одних і тих самих осіб, що призвело наше місто, майже до повної руїни. Про якийсь надійний та постійний контроль громади за діями виборних наймитів у сфері перетікання комунального майна і бюджетних коштів до кишень відомих всім осіб, говорити не доводиться – його не існує. І не існувало ніколи.

Так було, що час від часу спалахували скандали – то із тендерами на закупівлю продуктів у дитсадки і школи, то ремонтами сталінських іще конструкцій, рентгенапаратів і купівлі нових – по завищених цінах за гроші громади. То із дозволами на індивідуальне газове опалення, грабежами адміністратрації будинку для літніх людей,  грошових коштів із банківських карток пацієнтів у сел. Жовтневе. Чи «радикальних» поставках у дошкільні та шкільні установи маргарину по ціні масла.

Імовірному завищенні обсягів ремонтних та будівельних робіт на шляхах міста, «справ» по ремонту покрівель комунальних споруд, що згинули у суконних хащах прокурорських столів… «Зимових бордюрів» від знаменитої ремонтно-будівельної фірми давнього друга мера. Трагікомедій із зажерливим депутатом міськради – «королем підвалів» і гральних залів. Капітальному ремонту скверу «радянського прикордонника», що обійшовся платникам податків у більше, аніж пів-мільйона народних гривень тощо. Кримінальні справи відкривалися і закривалися – свої рятували своїх, що були пов’язані круговою порукою організованих злочинних угрупувань. Громадськість мовчала. Тільки коли вже міська влада і ручні та ласкаві, як покірні песики – лояльні депутатики із міської ради, аж надто вже заливали під шкіру смальцю своїм виборцям, вилизуючи дупу шефу – ті починали жалібно квилити і тихенько протестувати. Так і пройшли всі 26 самостійницьких років у Нововолинську. Під грім фанфар і прославляннь місцевих «вождів» у підконтрольних місцевій владі ЗМІ та п’яних мордобоях на пиятиках у дні міста, незалежності, «стрітеннях» та «масляних», «руських зімах» і зустрічах «дєда Мороза со Снєгурочкой» біля ялинки у, так би мовити, «парку культури та відпочинку» – громадському місці із дозволу міської ради і її голови, міського голови, голови виконкому – пана-товариша Віктора Борисовича Сапожнікова.

Та невтямки було і є й нині бідним громадянам, що тільки скинувши антинародну місцеву владу, у Нововолинську, можна буде добитися якихось перемог на фронтах боротьби із наркоманією, корупцією і бандитизмом.

І тільки тепер, на 21 році перебування на посаді «великого стернового і господарника», обивателі почали панікувати: «Караул! Нас грабують і обкрадають. Знищують і палять наші авта. Навколо нас суцільна злочинність і шахраї!» А  стародавні  заступники міського голови все заспокоювали знервований електорат на мітингах, що мовляв і у США – те ж саме. Отже, так і має бути. Все у вас буде добре. Невже ми такі тупі?

Шановні земляки! На що ви надіялися граючись у мовчанку,  нічого впритул  «не помічаючи» впродовж минулих двох десятиліть, і обираючи на місцевого керівника одну і ту ж саму особу, яка виконує у нас функції Держави, коли міський голова Віктор Сапожніков:

• Не звертає уваги на задекларовані Основним Законом ваші конституційні права і свободи;
• На письмові та усні заяви і звернення громадян надсилає відписки, або й зовсім на них не реагує;
• Не виконує постанов місцевих та апеляційних судів, також обласної Виконавчої служби покарань;
• Ігнорує нормативні документи законодавчої і виконавчої гілок влади держави Україна;
• Проводить протиправну діяльність і бездіє на посаді, що неодноразово зафіксовано в ухвалах судів міст Володимира, Іванич і Львова ;
• Зраджує присязі місцевого службовця, яку давав на вірність народу України;

Ми ніколи не позбудемося валу цієї страшнної повені злочинності і наркоманії, котра затопила увесь Нововолинськ до тих пір, допоки ця людина буде керувати містом.  Це, помалу, починають розуміти все більше і більше людей. Проте їх, аж надто мало, щоб провести якісь, хоч наймінімальніші зміни на краще у нашому житті.

Прокидайтеся. Годі спати. Ніхто не зробить цього окрім нас. Змінюйтеся і змінюйте своїх дружин, дітей і близьких. Щоб не було запізно. Бажаю всіляких гараздів.

08.06.2017 року
А.Бідзюра, голова ГО Україна + Польща», Нововолинськ