Колгосп «Росія» у владі Княжого Міста Володимира-Волинського

Коли громадяни сподіваються на підтримку влади, їм взамін пропонують дешеву жувальну гумку. Досвідчені функціонери знають як замилити очі людям та досконало вміють плести мереживо інтриг. Не виключенням є і Володимирське міське керівництво, в очеретах якого вже довгі роки нерестяться знатні бюрократичні ропухи, котрим постійно не вистачає корму.

Ще в червні минулого року залишив свою посаду начальник відділу культури та туризму міськвиконкому Андрій Шоцький. Зовні все виглядало благопристойно – за багаторічну, сумлінну працю він отримав Почесну грамоту. А насправді його просто з’їли. Після чого ця ділянка роботи мандрує з рук в руки, насамперед, тому, що бажаючих працювати під «надійним і теплим» патронатом заступника мера Лариси Кулікової просто немає.

Пані Кулікова має значний доробок у сфері державного управління на місцевому рівні, є фаховим економістом. Але, яке відношення вона має до питань культури, залишається таємницею. Зовні активне культурне життя громади Княжого Міста тримається виключно на приватних ініціативах меценатів та громадських активістів. А щоб оцінити перспективи місцевого туризму, достатньо зайти до стандартного номеру готелю «Волинь» з усіма його невибагливими «зручностями».

Таким чином, класична байка про собаку на сіні розігрується на сцені міської влади Володимира. Навіщо підминати під себе культурний напрям роботи, якщо, м’яко кажучи, душа до нього не лежить?

Справжні інтереси шанованої пані Кулікової лежать саме в економічній площині. І добре, якби йшлося лише про розвиток місцевої економіки. На жаль, на наших очах реалізуються «партнерські» проекти, насамперед, спільно з заслуженим працівником освіти України, паном Валентином Вірковським.

Що, здавалось би, об’єднує цих людей, окрім досвіду роботи у Володимир-Волинському міськкомі Комуністичної партії України? Відповідь на поверхні – бізнес-інтереси у сфері теплокомуненерго і не тільки. Поки пан Вірковський віддає усі свої сили на навчання дітей у школі-інтернаті, його зять набиває кишені завдяки оренді міських котелень та реалізації підрядів на ремонт доріг.

Після призначення відомого у Княжому Місті активіста та господарника Сергія Коби на посаду директора ПТМ «Володимир-Волинськтеплокомуненерго» підприємницькі інтереси родини Вірковських потрапили під загрозу. Адже в плани пана Коби входить модернізація та оптимізація міської системи комунального господарства, без залучення послуг «ефективних орендарів».

І ось тут пані Кулікова, спільно з паном Вірковським, не жаліють зусиль аби блокувати усі конструктивні рішення бюджетної комісії міськради і домогтися звільнення її голови – Сергія Коби. При цьому, обласний осередок партії «Свобода» обіцяє нашим героям кадрові бонуси у разі успіху (директора школи-інтернат затверджують депутати у Луцьку). Все не можуть колишні побратими простити пану Кобі його принциповий і особистий вибір – скласти повноваження голови міського осередку «Свободи» та сконцентруватися на практичних питаннях розвитку Княжого Міста.

На зорі своєї трудової кар’єри Лариса Володимирівна Кулікова гарно працювала на посаді головного економіста колгоспу «Росія» в селі Бегета. У цьому, звичайно, немає нічого ганебного. Але показово, що навіть після перемоги Революції Гідності та рішучої декомунізації, колишні співробітники колгоспу «Росія» та віддані комуністи-ленінці разом з окремими функціонерами партії «Свобода» крадькома бавляться у брудні ігри в цілях власного збагачення. Коли совість роздавали, їх удома не було! Чи не настав час відкрити про це правду людям?