Бідзюра проти Сапожнікова. Правда судових хронік

Ну, що ж. Іваничівський районний суд (суддя І. Нєвєров) повністю задовольнив мій позов по визнанню бездіяльності і протиправних дій Нововолинського міського голови Віктора Борисовича Сапожнікова та виконавчого комітету Нововолинської міської ради, щодо запитуваної мною інформації згідно «Закону України про доступ до публічної інформації», у частині ненадання копій рішень виконкому міської ради про розподіл комунального  житла за минулі 11 років.

Злорадію? Зовсім ні. Все тільки розпочинається. Факт протиправних дій стародавнього «улюбленця долі» та очолюваного ним виконавчого комітету Нововолинської міської ради, головою якої він же і є, та й міським головою теж таки – знову він (три в одному!), безкомпромісно і справедливо, було встановлено високим районним судом с.м.т. Іваничі.

Диво дивне! Нововолинський міський суд, та всі три « їхні честі», (у тім числі й голова високого міського суду О.Р. Ференс-Піжук) одностайно і дружно взяли самовідвід та відмовились досліджувати правдивість мого позову до головної, місцевої посадової особи, що виконує у нас функції Держави. А ось Іваничівський – взявся! За здавалось би, безнадійну і дохлу справу. І довів її до логічного кінця. Із честю склавши іспит на утвердження правди. Служачи та захищаючи найбільш знедолений і бідний контингент людей, котрі не мають грошей на адвоката.

«Постанова» периферійного суду – ось вона, перед вами.  Хоча й, у скороченому варіанті. Вона не набула іще законної сили. Це станеться через 10 днів, якщо відповідач не оскаржить її у Львівському Апеляційному суді.

Мушу підкреслити, що із місцевих депутатів ніхто, окрім одного обласного Ф. Бабійчука («Самопоміч») та двох нововолинських місцевих – В.Киричука  (ВО «Свобода») і Є.Недищука (позапартійного) на судових засіданнях не були. Хоча я два рази публічно, через ЗМІ, слізно запрошував їх підтримати правду і особисто пізнати істину про їхнього задавненого комуністичного «боса». Ніби, міського голову до суду, громадські активісти та організації тягнуть щодень.

А ось, від незалежних мас-медійних ресурсів, відмови не було. Дякую інтернет-виданням «НДІЛО», «4Влада», «Волинські новини», «БУГ» та «НВіП» за інформаційну підтримку. Від «найдемократичніших і найнепідкупніших» – газети «Наше місто» «КТ «ТТІ-СТН», міського радіо та «Радіо Нова» ніколи і ніхто із журналістів в Іваничівському районному суді не побували. Шеф не веліли.

Щодо міських депутатів, скажу так: якщо ви, хлопці і дівчата прийшли вірою і правдою служити місцевій громаді, про що урочисто клялись у своїх передвиборчих програмах – то так і служіть. А якщо прискакали у «жовтий дім» розбагатіти, нібито, як міський голова В. Сапожніков а також його родичі, свати, куми, слуги та найближчі оточенці то краще вам скласти депутатські мандати і не покривати себе та членів своїх родин, вічною ганьбою.

Я нерідко думаю собі: а чи знайомі вони із 10 Божими заповідями? Чи уявляють, що із ними буде у найближчому майбутньому? Так, саме після закінчення їхнього земного життя. У якому всі ми «гості». Очевидно, вони атеїсти і войовничі безбожники. Бакси «там» не цінуються. Основна валюта на Небесах – правда. І «башляти» там, необхідності не буде по одній простій причині – ніхто не спокуситься на їхні чорні і проклятущі, брехнею зароблені гроші.

Я, цими днями, отримуючи «листи щастя» від першого заступника голови міської ради-секретаря міськради Андрія Сторонського із погано замаскованими погрозами, хочу сказати йому: нащо воно вам потрібне? Співпрацюючи із довголітнім місцевим авторитарним режимом, ніяких активів у моральній чи духовній площинах ви не надбали. І не надбаєте вже, мабуть, ніколи.

У вашому випадку,  діючи тими ж методами, що й ваш покровитель ви ніколи не перетворитесь із «В\О» на повноцінного керманича міста. Його час проходить. І він вже наполовину усунений від найвищої посади. І ніде й нікому, більше не потрібен.  Буде дуже добре, якщо залишиться на волі… Ви ризикуєте, Андрію Мироновичу.  І у випадку несподіваного його, скажу так, від’їзду чи ще чогось там, ви залишитеся без вашої нинішньої роботи.

Я знаю, як про можливі бізнесові – об’єднуючі вас інтереси, так і про іще якусь дещицю,.. чогось там.  Доля піднесла нам обом знаковий «ювілей»: два роки тому, якраз у ці дні, проходили судові засідання (травень 2014 року) по ваших матюках на мою адресу, що прозвучали у «найгромадськішому» місці Нововолинська – приймальні міського голови, згідно міліцейського позову із подачі тодішнього прокурора міста Олексія Решетника.

То чи не відмовитесь ви, негайно, від суміщення двох посад – першого заступника міського голови та секретаря міськради, що категорично заборонено українським законодавством? Бо на місці В.Сапожнікова у суді, незабаром, можете опинитися й ви. За імовірну узурпацію влади, зловживання нею, використанням службового становища та за деякі інші речі, що караються ККУ.

На останньому судовому засіданні в Іваничівському районному суді, мною та моїм адвокатом Михайлом Георгійовичем Колєсовим, були надані високому суду два документи – клопотання та заява про обов’язковість присутності відповідача В.Сапожнікова. Проте, вони задоволені не були бо головуючий зачитав «Постанову», повний текст якої, я й пропоную сьогодні увазі волинян.

05. 2016 року
Анатоль Бідзюра, голова ГО «Україна + Польща», журналіст. Нововолинськ