Яким чином в країні працює програма «Доступні ліки»

Яким чином в країні працює програма «Доступні ліки», чи справді вона неефективна у сільській місцевості та чому не варто вірити телевізійній рекламі і намагатися самотужки обирати медикаменти, розповів заступник міністра охорони здоров’я.

Заступник міністра охорони здоров’я України Роман Ілик у рамках семінару «Нова якість системи охорони здоров’я: як забезпечити успішне впровадження реформи» у Києві розповів, що політику відшкодування вартості ліків намагалися трансформувати під національні особливості. Коли постав вибір, чи запровадити в Україні жорстке регулювання цін на лікарські засоби, що не відповідає ринковим механізмам, чи ні, експерти Реанімаційного пакету реформ допомогли переконати тих, хто політично ухвалює таке рішення, в тому, що такий механізм був би неправильним, – пише ІА Волинські новини.

Урядовець визнає, що довіра громадян до відшкодування вартості ліків була «нижчою нуля», а перші спроби здійснювати реімбурсацію (відшкодування) були ще у 2012-2013 роках. Тоді відшкодовували вартість конкретних фармакологічних препаратів від конкретних виробників. Звісно, на таких непрозорих правилах програма не мала права на тривале життя. Закінчилася вона тим, що велика кількість аптек надали пацієнтам ліки і за це не отримали коштів. Це суттєво підірвало довіру ринку до методу, який працює в усіх найкращих європейських практиках. У Європі пацієнт приходить до лікаря, отримує рецепт, у якому вказана діюча речовина, а не конкретна торгова назва, з рецептом пацієнт приходить до аптечного закладу, де йому пропонують з цією речовиною цілий арсенал лікарських засобів, що відрізняються за ціною та дещо за властивостями. Обравши найбільш оптимальний варіант пацієнт отримує препарат, найкращий для його випадку лікування.

Цю політику заклали на основі ринкового механізму порівняння цін у країнах-сусідах. Потрібно було встановити граничну ціну, яка зацікавила б як вітчизняного, так і іноземного фармвиробника. Для цього визначили захворювання, які є пріоритетними в частині лікування їх в Україні, тому що на них найчастіше хворіють українці та найбільше від них помирають. Зробили аналіз того, що реально потрібно для лікування цих захворювань (наприклад, серцево-судинних) на амбулаторній ланці. Обрали лікарські засоби, які рекомендує ВООЗ для лікування трьох груп захворювань.

Рік роботи програми «Доступні ліки»: досягнення і завдання

Підбиваючи підсумки роботи за рік, Роман Ілик повідомив, що за станом на 1 квітня до програми долучилося 7 592 аптеки по всій країні, тобто, добровільно у програмі працює понад третина існуючих аптек на добровільних засадах. Лікарі за цей період виписали 18 мільйонів рецептів, загалом відшкодували ліків на суму майже 800 мільйонів гривень. В середньому відшкодований рецепт становить 47 гривень.

У квітні 2017 року до програми внесли 153 торгові назви медикаментів, нині їх налічується 239: 23 лікарські засобі пацієнти можуть отримати безплатно, решту – з доплатою. Кожному регіону міністерство дає оцінку за кількістю аптек, які долучилися до програми. Йшлося не лише про загальну кількість аптек, а й про те, як вони розподілені по території, і скільки пацієнтів припадає на одну аптек. Так, на Волині за станом на 1 березня нараховували 151 таку аптеку, у Рівненській області – 287, у Львівській – 720. Точна адреса кожної з аптек вказана на інтерактивній карті на офіційному веб-сайті міністерства.

Враховуючи складний старт, наразі мають хорошу статистику: 91 % опитаних говорять що задоволені тим, як відбувається відшкодування. Звісно, кожен пацієнт хотів би бачити в програмі саме свою хворобу, але програму створили на базі трьох груп захворювань (серцево-судинних, бронхіальної астми та діабету 2-го типу).

Ціни на діючі речовини вивчали у п’яти країнах-сусідах, визначаючи середню ціну. Таким чином, визначали, наприклад, якщо препарат коштуватиме 120 гривень, держава відшкодовуватиме його вартість, якщо 121 гривню і вище – вартість не відшкодовуватимуть. Отже, найдешевші препарати, наявні у програмі, пацієнт отримує на 100 % безоплатно. Цікаво, що ті, хто продавали ліки дорожче за визначений діапазон, були змушені знизити ціну. 60 % виробників ліків погодилися на такі правила. Їхній ринок збільшується на 600-700 %, тож за рахунок обсягів виробництва вони компенсують втрати від зниження ціни. Така ринкова модель дозволяє знизити ціни на ліки, що підлягають реімбурсації.

Самолікування як причина хронічних хвороб українців

Великою проблемою, зі слів урядовця, лишається те, що 7 з 10 пацієнтів, тобто, 69 %, не звертаються до лікаря, натомість звикли лікуватися самостійно, користуватися порадами знайомих, шукати інформацію про хворобу в інтернеті або одразу йти до аптеки і там розповідати про симптоми, обираючи ліки. Все це сумарно призводить до того, що хвороба стає хронічною. З понад 70 мільярдів гривень, на які українці протягом року придбали ліків, вони спожили як мінімум половину таких ліків, які не мають доказової бази щодо своєї ефективності (симптоматичні ліки, супровідні ліки тощо). Це доводить, що правильний маршрут пацієнта через лікаря до аптечного закладу дає можливість збільшити на 85 % споживання справді ефективних лікарських засобів.

Як показники ефективності програми «Доступні ліки» він наводить зниження на 4,2 % викликів швидкої допомоги з підозрою на інсульт чи інфаркт, на 5,7 % викликів швидкої для людей з приступами бронхіальної астми, на 7 % збільшилася кількість пацієнтів з нормалізованим цукром при діабеті 2-го типу.

Наскільки доступне відшкодування вартості ліків селянам

Роман Ілик прокоментував міф про те, що начебто існує проблема з реалізацією програми у сільській місцевості, де аптечні заклади розташовані за межами села. Заступник міністра спілкувався з чотирма лікарями, які працюють у різних ФАПах і ті розповіли, як це працює на практиці. У села, де немає лікаря, лікар приїздить у певний день тижня та приймає пацієнтів. Він виписує ліки, тож пацієнт може їх отримати в аптеці, найближчій до його села. Дуже часто в селах є самотні пенсіонери, яким важко пересуватися і дістатися самотужки до аптеки, тож місію з купівлі ліків бере на себе фельдшер. Якщо ж лікар не приїздить, відповідно до нормативних актів, фельдшер може сам виписати ліків для хронічного хворого. Правила виписування рецептів передбачають виписування ліків для хронічно хворих до трьох місяців. Тобто, потреби щомісяця звертатися до лікаря за рецептом немає.

Електронні рецепти замість паперів та печаток

Зараз у міністерстві працюють над тим, щоб запровадити замість паперового документообігу електронний рецепт. Відповідний закон невдовзі набере чинності, й медичні заклади зможуть вести документообіг в електронному форматі, застосовувати електронний підпис, взаємодіяти з аптеками в електронному форматі. Таким чином, не буде потреби в різних паперових формах, завірених мокрими печатками. Визначили чотири обласних центри, де розпочнуть пілотний проект, щоб поширити цей досвід по Україні.

Лікар на екрані бачитиме рецепт, пацієнт отримає код через SMS-повідомлення, а провізор в аптеці на моніторі також бачитиме дані, вказані в рецепті. Якщо у пацієнта немає мобільного телефону, він отримає код, виписаний у письмовій формі, з яким зможе звернутися до аптечного закладу.

Нацперелік: для лікарень більше не закуповуватимуть псевдомедикаменти 

Також Роман Ілик розповів про національний перелік лікарських засобів, які використовуються в Україні. Раніше мали перелік з понад тисяч найменувань ліків, закуповуваних для медичних установ за бюджетні кошти, тобто, за кошти платників податків. До цього переліку входила низка ліків, що не мають доведеної ефективності. Серед десяти ліків, яких найбільше спожили торік українці, лише три належать до ліків, які можна вважати ефективними та безпечними. Решта – симптоматичні ліки, які не мають доведеної ефективності. Виходячи з цього, нацперелік скоротили до 427 найменувань, всі з яких мають доведену ефективність. Для кожного стаціонару дали завдання визначити, скільки найменувань з цього переліку потрібно для тієї чи іншої лікарні. Йдеться про перелік ліків, які кожен пацієнт, потрапивши до стаціонару, повинен гарантовано отримати безоплатно.

В Україні боротимуться з маніпулятивною рекламою ліків

Окрім цього, важливою є боротьба за заборону маніпулятивної реклами ліків. Людина, щодня бачачи рекламу того чи іншого препарату, підсвідомо схильна його придбати, попри те, що ефективність препарату не доведена. Отже, правила реклами повинні бути врегульовані. Для цього використовують європейський підхід, обравши чотири директиви ЄС. Відповідно до них сформулювали правила врегулювання ринку реклами лікарських засобів в Україні.

У міністерстві хочуть дати фахову оцінку, вказати АМКУ, Держпродспоживслужбі та Нацраді з питань телебачення на маніпуляції та порушення у рекламі ліків. Наприклад, реклама засобів проти ожиріння чи для посилення потенції в Україні нині категорично заборонена, так як і реклама ліків для дітей. Попри це, у телеефірі можна побачити безліч такої маніпулятивної реклами. Закордоном немає реклами, де фігурували б люди у білих халатах, вдаючи із себе лікарів, відомі та публічні особи там не рекламують лікарські засоби, адже це підсвідомо формувало б вибір. Також важливим є поширення реклами на цільову аудиторію.

Павло ПЕРЕВЕДЕНЕЦЬ