Які скандальні кадрові перестановки відбулися у 2022 році на Волині
2022 рік був не настільки «багатим» на скандальні кадрові перестановки на Волині, як попередній. Через повномасштабне вторгнення росії частина посадовців вирішили, що не час для сварок та публічних конфліктів, або ж просто залагоджували свої суперечки без зайвої уваги громадськості.
Втім цей рік приніс Волині кілька кадрових рішень, які викликали щонайменше жваву публічну дискусію. Такі випадки Центр журналістських розслідувань «Сила правди» і зібрав у цьому матеріалі.
Заміна «військового» заступника через скандал із гуманітаркою
Чи не найбільше уваги громадськості за рік привернуло звільнення з посади заступника голови Волинської обласної військової адміністрації Андрія Ярмольського у квітні. Він також був керівником Координаційного центру області на період дії воєнного стану, а тому відповідав за критично важливі під час повномасштабної війни питання забезпечення необхідного для оборони області, волинських військових підрозділів, силових структур тощо.
Ще з початку повномасштабної війни в бік Ярмольського посипались звинувачення у різних зловживаннях із гуманітарною допомогою та закупівлею амуніції. Наприклад, йому закидали закупівлю бронежилетів, які не витримували пострілу з калібрів 5,45 і 7,62 мм. За даними ІА «Волинські новини», йдеться про значну суму — 884 бронежилети та 846 шоломів на суму близько 34 мільйонів гривень, з яких встигли заплатити 27 мільйонів. Договір на їх постачання із ТОВ «БК КБР» уклали нібито за особистою вказівкою Андрія Ярмольського.
Вже після звільнення Ярмольського у квітні голова ОВА Юрій Погуляйко публічно заявив, що куплені бронепластини «не в повному обсязі пройшли випробування», тому їх довелося окремо перевіряти.
Окрім того, виник конфлікт через приватний склад, на якому люди, нібито пов’язані з Ярмольським, зберігали гуманітарну допомогу. 2-го квітня там трапився конфлікт між власником складу Іваном Оларем та бійцями батальйону «Луцьк». Обидві сторони розповіли свої версії інциденту ЗМІ.
Очільник батальйону Олександр Тиводар заявив, що Оларь зі зброєю перешкоджав бійцям взяти під охорону склад, де знаходяться речі, що належать військовій адміністрації. Ці речі розмістили на приватному складі нібито за вказівкою Андрія Ярмольського.
«Ми отримали бойове розпорядження про те, що наш підрозділ повинен взяти під охорону об’єкт у Луцьку. До цього і вдень, і вночі цей об’єкт охороняли працівники поліції. Коли ми прибули, повідомили їм про бойове завдання. Поки у поліції з’ясовували обставини зміни та передачі посту, на територію приїхало двоє чоловіків, один із яких пультом відкрив ворота, заїхав і закрив. Після цього працівники поліції отримали підтвердження інформації про зміну охорони.
Але чоловік, який знаходився по той бік воріт, не погоджувався нікого впускати на територію, назвавши її приватною. Я назвався і повідомив йому, що на цій території – речі, що належать військовій адміністрації. І у нас є наказ від командира бригади здійснювати їх охорону. Тоді чоловік націлив особисту мисливську зброю на одного із військовослужбовців, знявши рушницю із запобіжника», – зазначив Тиводар журналістам видання «Волинські новини».
Натомість Оларь розповів іншому медіа версію подій з дещо іншим акцентом.
«За словами волонтерів, «службовці» батальйону увірвалися на склад та затримали власника складу — підприємця та волонтера Івана Оларя, який з перших днів війни виступив з активною позицією підтримки армії, інвестував свої кошти в обладнання складу та фінансував перевезення гуманітарної допомоги з Польщі. Особисто передав і організував близько 200 тонн гуманітарної допомоги.
Свій склад Оларь добровільно здає для збору та фасування волонтерської гуманітарної допомоги, в тому числі — Волинській військовій адміністрації та іншим волонтерам. Представники ТрО, як повідомляють волонтери, не лише затримали Оларя, а й наносили йому побої, тримали в неволі та здійснювали психологічний тиск на волонтера», — пише УНН.
Сам Андрій Ярмольський у коментарі Громадському Інтерактивному Телебаченню розповів, що наявні звинувачення, «це просто підстава, щоб дискредитувати». Він зазначає, що ОВА не мала стосунку до розподілу гуманітарної допомоги, а бронежилети, що знайдені на приватному складі, нібито саморобні. Тим не менш, Ярмольський фактично визнає, що знав про передачу саморобних бронежилетів теробороні та навіть у «гарячі точки».
Коментарі Ярмольський робив вже після свого звільнення у квітні, отож акцентував на тому, що це все вигідно команді нардепа Ігоря Палиці. Мовляв, не випадково медіаресурси (телеканал «Аверс» та «Волинські новини»), його критикували, а потім на його місце призначили колишню заступницю керуючого справами виконавчого апарату Волинської обласної ради Мирославу Якимчук.
Станом на грудень Андрія Ярмольського не визнали винним в жодному злочині. Більше того, він наразі працює в Раді національної безпеки та оборони і сидить на заходах за одним столом із секретарем РНБО Олексієм Даніловим. За час після звільнення він встиг стати дописувачем «Forbes Україна» і у матеріалах розповідає про боротьбу з олігархами, зокрема аналізує скандальний «реєстр олігархів».
В ОВА його справді замінила Мирослава Якимчук, яка вже після отримання посади влаштувала візит із медіа на так званий «склад Ярмольського», де «подякувала волонтерам, які допомагають навести лад в хаосі, що його залишив по собі горе-заступник». Варто визнати, що запрошені медіа справді видають оцінки Якимчук щодо роботи попередника як факти. Проте і непричетність Ярмольського до лобізму чи тіньових схем поки також не доведена.
Із депутата «Солідарності» у заступники ОВА вертикалі Зеленського
У березні Волинська ОВА отримала ще одного заступника голови. Ним став колишній депутат облради від Блоку Петра Порошенка «Солідарність» Юрій Гупало, який певний час очолював волинський осередок партії «УДАР» Віталія Кличка. Також Гупало відомий досить великим бізнесом його родини на міжнародних вантажних перевезеннях.
Ймовірно цей досвід йому знадобився, адже Юрій Гупало став заступником у сфері гуманітарних питань, волонтерства та координації діяльності з податковою та митною службами. А проблеми із митницею у той час були, адже волонтери, в тому числі й не волинські, скаржилися на дії митників та інших силовиків на кордоні із Польщею. Неодноразово були заяви про затримку вантажів для армії та гуманітарної допомоги, або й, навіть, їх вилучення у волонтерів.
Тим не менш, Гупало встиг потрапити у скандал саме на темі гуманітарки. У червні фонд «Віримо в Україну» звинуватили у схемі з продажу за готівку автомобілів, які завозили як гуманітарну допомогу. Ваги цим заявам додало те, що їх зробили в Службі безпеки України. У фонді натомість відповіли, що їм не пощастило зв’язатися із чоловіком, який «виявився шахраєм і разом зі спільниками налагодив злочинну схему продажу автомобілів, ввезених з-за кордону як благодійну допомогу для потреб ЗСУ та ТРО».
Причетності Гупала до якихось порушень в результаті інциденту поки не знайшли. Тому станом на кінець 2022 року він продовжує працювати на посаді та регулярно оприлюднювати у соцмережах звіти про роботу свого фонду «Віримо в Україну».
«ПДВ-шна драма»
31-го січня 2022 року звільнили начальницю Головного управління Державної податкової служби в області Світлану Савчук. Зробили це, нібито, за її ж заявою. Проте багаторічна очільниця волинських фіскалів каже, що її підставили. Заяву вона нібито писала ще під час прийняття на роботу без зазначення дати. Поки вона судилася за поновлення на роботі, її обов’язки виконував заступник Сергій Кондратюк. А 29 липня новим виконувачем обов’язків начальника Головного управління Державної податкової служби у Волинській області призначили Сергія Лисеюка.
Не минуло й місяця, як у головного податківця області зав’язався конфлікт з підприємцями. Йдеться про проблему з відшкодуванням ПДВ. Хоча ситуація подібна в багатьох регіонах, на Волині вона загострилася через два фактори: ПДВ не відшкодували підприємствам, пов’язаним із впливовими депутатами облради, зокрема Володимиром Бондарем та Ігорем Лехом, погану комунікацію Сергія Лисеюка з громадськістю та медіа.
Депутати Волиньради стали публічними локомотивами критики Лисеюка і команди. Згодом підключився і голова Волинської облради Григорій Недопад та пул медіа нардепа Ігоря Палиці. Головний податківець області двічі відмовився прийти на сесію Волинської облради, посилаючись на зайнятість.
Також виникли перешкоди, коли вже голови облради та обласної військової адміністрації Григорій Недапод та Юрій Погуляйко намагалися потрапити в приміщення Головного управління ДПС і поспілкуватися з Сергієм Лисеюком особисто. В підсумку діалог відбувся прямо в коридорі та на підвищених тонах.
Станом на грудень податківці «не виправилися». Наприклад, Сергій Лисеюк відмовився дати інтерв’ю «Силі правди», щоб відповісти на скарги щодо роботи волинських податківців. Натомість його команда, ймовірно, вирішила використовувати «брудні» методи боротьби із опонентами.
В мережі опублікували маніпулятивний сюжет із використанням запису розмови Лисеюка та депутата облради Володимира Бондаря. Проблема цього запису у тому, що його приховано зробили у кабінеті голови Волинської облради Григорія Недопада. А зробити це міг або сам Лисеюк, або інші особи, які таємно записували розмову в кабінеті Недопада.
Станом на грудень Лисеюк досі на посаді. Депутати, схоже, втомилися критикувати посадовця, а підприємці в різних регіонах, в тому числі й на Волині, нарікають на нібито неправомірні дії податківців щодо відшкодування ПДВ. За даними Спілки Українських підприємців, за підсумками листопада «близько 11 000 платників ПДВ отримали статус ризикового платника податків, який унеможливлює подальшу діяльність бізнесу та призводить до його руйнування та банкрутства».
Існує версія, що це роблять скоординовано, щоб зберегти більше коштів у державному бюджеті під час війни. Проте, частина депутатів в облраді звинувачують саме Сергія Лисеюка у її штучному загостренні. Тому вони можуть продовжувати зусилля щодо усунення головного податківця області із посади.
Писав чи не писав?
Ще один гучний скандал року виник через звільнення голови Луцької районної державної адміністрації. За новим адміністративно-територіальним розподілом це найбільший за населенням та «найбагатший» район області. Адміністрацією з червня 2020 року керував Володимир Кец. Проте вже 10 вересня Президент України звільнив Кеца з посади нібито згідно «із поданою заявою».
Скандал виник коли в останній робочий день на сторінці Луцької РДА у фейсбуці оприлюднили заяву Володимира Кеца, де той стверджує, що наприкінці липня хтось від його імені надіслав заяву про звільнення.
«…звільнення базується на цинічному лицемірстві та мерзотних діях окремих посадових осіб ОВА, які я, з питань коректності, етики поведінки державних службовців, не озвучую. Але вчинок цих осіб – це не просто моральне «дно», це ще й протиправні дії у вигляді підробки документів і подання в останні дні липня, нібито від мого імені, заяви до Офісу Президента України про звільнення за власним бажанням, чи, вірніше, «за згодою сторін», яку я не писав і не надсилав», — йдеться у заяві Кеца.
Наступного дня її із сторінки видалили, а також анонсували призначення нового голови РДА Анатолія Костика. Також цим, ймовірно, не обмежилися, адже вже через кілька днів Володимир Кец відмовився коментувати ситуацію «Силі правди».
«Я всі необхідні аргументи виклав у своєму зверненні. Додавати будь-що інше у мене немає бажання. Будь-яке зайве сказане мною слово в даній ситуації буде використане проти мене», — заявив він телефоном.
У Волинській ОВА також обмежилися коротким коментарем: «Ми не будемо коментувати заяву. Це емоційна заява, яка не відповідає дійсності».
Проте із джерел в органах влади «Силі правди» вдалося дізнатися, що колізія, ймовірно, виникла через сумнівну практику змушувати окремих посадовців перед призначенням писати заяву на звільнення «за згодою сторін», підписувати її, проте не вказувати дати. Таким чином вони погоджуються, що «згодні» на швидке звільнення в будь-який момент, коли вони не влаштовують керівництво.
Про подібну практику за керівництва нинішнього голови ОВА Юрія Погуляйка заявляли і його колишні заступники Світлана Мишковець та Леонід Кирильчук. Останній навіть судився через незаконне звільнення та виграв у суді. Розпорядження очільника ОДА від 27 квітня 2021 року про звільнення Кирильчука суд визнав незаконним та вирішив поновити чиновника на посаді з 28 квітня. За час вимушеного прогулу йому з бюджету повинні були виплатити 94 134 гривні заробітної плати.
Інша проблема у тому, що така практика заяв на звільнення без дати може бути незаконною, адже частину заяви (дату) писав не сам працівник, в даному випадку – голова РДА, а хтось інший. Тобто заява могла бути підроблена.
Чим не вгодив ОВА Володимир Кец поки не відомо. Оцінити об’єктивно результати його роботи складно через те, що в умовах війни багато аспектів засекречені, або ж, принаймні, не оприлюднені. Проте, крім об’єктивної оцінки роботи, це міг бути і політичний конфлікт, адже Володимир Кец наближений до волинської команди партії «За Майбутнє».
Зокрема, до депутата Волинської облради Володимира Бондаря та нардепа Вячеслава Рубльова. Станом на грудень 2022-го він вже працює радником голови Волинської облради, та навіть координує робочу групу облради із аналізу роботи податкової через проблеми з ПДВ, згадані в попередній історії.
Натомість Луцьку РДА очолює Анатолій Костик, який, до речі, працював першим заступником голови ОДА з березня 2020-го до серпня 2021-го. У його біографії є пункт, який можна вважати іміджевою втратою. У 2018 році Костик очолював осередок Соціалістичної партії на Волині та супроводжував під час поїздки на Волинь зрадника і колаборанта Іллю Киву. Нині це не заважає Костику працювати головою РДА у вертикалі Володимира Зеленського.
«П’яний» прокурор проти патрульних
12-го вересня 2020 року у Нововолинську трапився інцидент за участі прокурора Володимир-Волинської прокуратури Миколи Троцюка та патрульних. Тоді Троцюка затримали п’яним за кермом. Він намагався втекти від патрульних та відмовився пройти перевірку на вміст алкоголю у крові.
Оцінити інцидент можуть всі охочі, оскільки у ЗМІ з’явилось відео затримання прокурора, але уже після того, як він уникнув відповідальності. Суди не змогли вчасно розглянути постанову про нетверезе водіння. Відтак, йому лишили посвідчення водія.
Тим не менш Троцюка звільнили з органів прокуратури через те, що на співбесіді під час переатестації у січні 2021 року не зміг адекватно пояснити скандальний інцидент. Відтак, через непройдену атестацію наказом керівника Волинської обласної прокуратури його звільнили з роботи.
Після цього Троцюк подав позов до Волинської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора, щоб скасувати рішення кадрової комісії з атестації прокурорів про неуспішне проходження ним атестації і наказ про звільнення його з посади. Окрім того, він вимагав поновити його на рівнозначній посаді у Володимир-Волинській окружній прокуратурі та стягнути заробіток за час вимушеного прогулу.
Якщо узагальнити, лінія Троцюка в судах полягала у тому, що його не визнали винним у п’яному водінні на момент проведення співбесіди, тому він нібито не розуміє, як саме порушив професійну етику. В результаті Волинський окружний адміністративний суд 8 червня 2021 вирішив поновити його на посаді та присудити виплату 65 тисяч грн заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Судова тяганина продовжилася і тривала аж до листопада 2022 року, коли Верховний Суд остаточно прийняв рішення, яке передбачає звільнення Троцюка з органів прокуратури.
Проте наразі «зрада» в іншому. Триває судовий процес над патрульним поліцейським Віктором Циплаковим, який і затримував Троцюка. Державне бюро розслідуваньоголосило йому про підозру за статтею 162 КК України «Порушення недоторканості житла». Фактично йдеться про те, що патрульний зайшов у приватний двір будинку тещі Троцюка, коли переслідував його.
21-го листопада Рожищенський районний суд визнав поліцейського винним. Наразі відомо, що Циплаков подав апеляцію. Також через суттєвий резонанс навколо справи за Циплакова вже вступився нардеп від округу Ігор Гузь, який обіцяє тепер ходити на засідання і підтримувати поліцейського.
Інші кадрові рішення
Частина кадрових перестановок не увійшли до рейтингу через менший суспільний резонанс, або ж безпідставність звинувачень. Так, колишній очільник осередку «Солідарності» на Волині Роман Романюк поїхав працювати у столицю, де влаштувався керівником Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Це трапилося після того, як у липні Уповноваженим власне став нардеп Дмитро Лубінець.
Зв’язок Лубінця та Романюка можна простежити із попереднього скликання Верховної Ради, коли він був нардепом від «Солідарності», а Романюк очолював обласний осередок «Солідарності». Дмитро Лубінець був одним із кураторів волинського осередку, адже волинська «Солідарність» не мала свого нардепа-мажоритарника. Проте ні Лубінець, ні Романюк не встигли нажити собі скандальної репутації, тому такі перестановки не викликали суттєвого резонансу.
Ще одна історія стосувалася обласної ради, де начальником відділу комунального майна працював колишній депутат облради Михайло Імберовський. Він за кілька днів до повномасштабного вторгнення виїхав за кордон і впродовж лютого та березня так і не повернувся. В цей час він нібито був у відпустці за власний рахунок.
Після оприлюднення факту відсутності Імберовського він написав заяву про звільнення та утримався від публічних коментарів. Проте, наявна інформація не дає підстав вважати, що Михайло Імберовський порушив закон. Наразі він, ймовірно, перебуває в Австрії.
Також посади заступника голови Володимир-Волинської РДА позбувся колишній багаторічний міський голова Нововолинська Віктор Сапожніков.
Раніше повідомляли, що його звільнили через зловживання із гуманітарною допомогою, а сам Сапожніков стверджує, що подав заяву на звільнення за станом здоров’я і до гуманітарної допомоги нібито не мав стосунку. Додаткових деталей та доказів порушень з боку Сапожнікова так і не оприлюднили, тому суттєвого резонансу навколо цього не було.
