Малокомплектна школа – не школа? Реформа освіти у селах Черчичі та Руснів
У січні 2016-го року підняли питання “оптимізації” кількох малокомплектних шкіл у Володимир-Волинському районі: Овадне, Галанівка, Красностав, Жовтневе, Свійчів та Черчичі. Зауважимо, що в поданому переліку є початкові школи. Хоча в районні значно більше шкіл, які не витримують нову вимоги закону понад 25-ть учнів.
Президент України Петро Порошенко 24-го грудня 2015-го року підписав Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, згідно з яким протягом 2016-го року має відбутися закриття малокомплектних шкіл з чисельністю учнів менше 25-ти чоловік у сільській місцевості. А із об’єднанням громад буде переглянуте питання і наявності декількох загальноосвітніх шкіл в одному об’єднанні.
Журналісти інтернет-видання “БУГ” відвідали початкову школи у селі Черчичі, де навчається лише 7 учнів.
“Ми своїми силами намагаємося підтримувати школу. Батьки та й всі селяни хочуть зберегти школу, бо поки вона тут є, то буде і село. Але приїхали і поставили перед фактом “Школу закривають!” Ось зараз в дітей о 12-й годині закінчаться уроки і вони вже вдома, а так прийшлося б чекати до 15:15 щоб їхати автобусом” – розповіла Віра Мудрик, вчителька у початковій школі Черчичі.
В день коли журналісти прибули до школи, у райцентрі горів маршрутний автобус “Володимир-Волинський – Маркостав”. Учителька повідомила, що діти запізнилися на навчання, бо саме ним вони мали добиралися до школи, а через відсутність повинні були йти пішки.
Педагогічний колектив школи складається із 2-х вчительок (загальні предмети початкової школи та англійська мова). Розповідаючи про навчальний процес, пані Віра показує новенькі підручники для 4-го класу. Відразу ж зазначає, що це лише частина залишилася, а кілька віддали на школу у Бубнів. Рік тому зі школи перевели 6-ть учнів 4-го класу в сусіднє село. Тепер учням на 3 кілометри збільшилася відстань до навчального закладу.
Вчительна показує роздруківку Закону та уточнює, що закривати школу ніхто немає права, адже є пояснення, що дія поправки не стосується початкових шкіл. Пані Віра розповідає, що такі роздруківки показувала і батькам, щоб не опускали руки та відстоювали навчальний заклад.
Після відвідин школи в Черчичах, відправили у Руснівську початкову школу, яка має 13-ть учнів. Цікаво, що 3-х учнів 4-го класу також перевели в школу у Бубнів. Вчителька розповіла, що хоча й їх школа рахується малокомплектною, але батьки не дозволять закрити школу. Ремонтні роботи, заміна дверей та вікон, а особливо теплі грубки (наголошує, що вони коштували близько 6-ти тисяч гривень) є повністю результатом роботи батьків учнів.
Також нас запевнили, що учні навчаються дуже добре. Та й пожартували, що коли в класі менше учнів, то вчитель більше уваги приділяє кожному і всі засвоюють знання майже на відмінно.
Будучи в гостях 3-го класу початкової школи села Руснів, не втрималися та запитали ким хочуть стати діти коли виростуть: журналістом, депутатом, Президентом? Відповідь здивувала – двоє хлопчаків хочуть бути будівельниками, один трактористом, лікарем, дівчатка – вчителем та поваром.
А тепер мовою документів, беремо підписаний Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та шукаємо відповідне положення.
“Встановити, що з 1-го вересня 2016-го року фінансування загальноосвітніх навчальних закладів (крім закладів початкової школи), кількість учнів у яких становить менше 25-ти осіб, за рахунок освітньої субвенції не здійснюється.”
Тобто “укрупнення” шкіл за рахунок приєднання малокомплектних початкових не повинне здійснюватися. Тоді виникає наступне запитання – хто і для чого вирішив порушити законодавство та права учнів початкової школи на навчання по місцю проживання?
З однієї сторони суть реформи є досить зрозумілою та в принципі логічною. У селах об’єднують школи, тим самим економлять бюджетні кошти на енергозберігаючі заходи, поновлення матеріальної бази та зарплати вчителям.
Але чи зважають чиновники на той факт, що для успішного реформування потрібне транспортне сполучення? Коли ще із районним центром маршрутне сполучення більш-менш нормально, то між самими селами дуже погано. Журнілісти сфотографували кілька доріг, якими учні дістаються школи.
Далі питання шкільного автобусу: навчальний процес у різних класах закінчують по-різному. Тоді, що робити першокласникам у яких уроки закінчуються о 1-й годині та учням середньої та старшої школи у яких навчання завершується об 15-й?
Як бачимо, реформа не досконала та має безліч нюансів. Виходом із ситуації, що склалася може стати перегляд програми реформи, або ж напрацювання у сфері подолання демографічної кризи на селі.
