Справа МН17: в Нідерландах розпочались слухання, як судитимуть обвинувачених

Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines, який летів з Амстердама до Куала-Лумпура, збили 17 липня 2014 року у небі над Донбасом. Загинули 298 пасажирів та членів екіпажу. 9-го березня у Нідерландах розпочалися перші слухання у справі про збиття літака Boeing рейсу МН17 у 2014 році над Донбасом.

За майже шість років, у березні 2020-го, у судовому комплексі Схіпхол у передмісті Амстердама стартують слухання у справі. Вони мають з’ясувати вину чотирьох обвинувачених у збитті «боїнга», яких нідерландське правосуддя оголосило влітку минулого року. Чи вдасться нідерландському правосуддю з’ясувати правду і скільки часу на це може знадобитися? І що ми взагалі знаємо про МН17? Громадське пригадує подробиці справи.

Як збивали «боїнг» та як розслідували катастрофу

Близько 16:20 17 липня 2014-го неподалік Сніжного Донецької області, на території, яку і тоді, і нині контролюють бойовики, упав Boeing 777 компанії Malaysia Airlines, який прямував з Амстердама до Куала-Лумпура.

Усі 298 людей, що були на борту — громадяни Нідерландів, Малайзії, Австралії, Індонезії, Великої Британії, Німеччини, Бельгії, Філіппін, Канади та Нової Зеландії — загинули. Громадян Нідерландів серед них було найбільше — 195. І тепер саме ця країна головує у розслідуванні катастрофи.

Справою займається Об’єднана слідча група (JIT), у складі якої, крім Нідерландів, — представники Бельгії, Малайзії, Австралії та України. Нідерландські прокурори на судах, які стартують 9 березня, представлятимуть позицію обвинувачення.

Напередодні судів склад JIT оновили, до її роботи залучили чотирьох українських прокурорів. Також власне розслідування провадить міжнародна група незалежних розслідувачів Bellingcat.

Комісія Ради безпеки Нідерландів, яка розслідує катастрофу лайнера, 13 жовтня 2015 року опублікувала доповідь, в якій ідеться, що літак збили ракетою класу «земля — повітря» із зенітно-ракетного комплексу «Бук».

У травні 2018-го офіційне слідство вперше підтвердило, що цей «Бук» привезли з Росії. Також слідчі оприлюднили інформацію про відбитки пальців російських військових на ракеті, випущеній з «Бука», і дані, що установка належала 53-ій зенітно-ракетній бригади Міноборони РФ.

А у листопаді 2019-го Об’єднана слідча група опублікувала низку перехоплених телефонних розмов між ватажками бойовиків «ДНР» і «ЛНР» та російськими чиновниками та військовими, зокрема помічником Путіна Владиславом Сурковим, який тоді був куратором «республік» у Кремлі. На думку слідчих, оприлюднені докази тісних зв’язків російської влади з бойовиками — це ще одне свідчення того, що Москва прямо причетна до розгортання комплексу «Бук», з якого збили пасажирський лайнер.

За роки розслідування у коло підозрюваних потрапило близько сотні людей, та згодом воно звузилося до чотирьох обвинувачених. Але у процесі судових слухань їхня кількість може зрости.

Рятувальники шукають і переносять тіла загиблих на місці катастрофи літака Boeing 777 Малазійських авіаліній рейсу MH17, який розбився на Донбасі, 19 липня 2014 року. 

Кого підозрюють і які докази?

У червні 2019 року Міжнародна слідча група назвала імена чотирьох підозрюваних у катастрофі рейсу МН17, а в лютому 2020-го прокуратура Нідерландів висунула їм обвинувачення та оголосила в міжнародний розшук. Це троє росіян, колишні військовослужбовці російських збройних сил, та громадянин України. А саме:

• Ігор Гіркін-Стрєлков, тодішній «міністр оборони «ДНР». Він безпосередньо контактував із керівництвом РФ, а ще більшість бойовиків, які ймовірно мають відношення до збиття «боїнга», були його підлеглими. Після падіння «боїнга» Гіркін повідомив у соцмережах про успішну атаку на український військовий літак та назвав катастрофу «черговим пташкопадом».
• Сергій «Хмурий» Дубінський, підлеглий Стрєлкова, генерал-майор російської армії, який очолював військову розвідку бойовиків. Він, за даними слідства, контролював транспортування «Бука» до місця запуску та брав участь у його евакуації після збиття літака. Згідно з даними Bellingcat, Дубінській був упевнений, що з «Бука» збили воєнний літак Су-25.
• Олег Пулатов (позивні «Гюрза» та «Халіф»), підлеглий Дубінського, керував 2-им відділом «ГРУ ДНР». Ймовірно, був причетний до охорони установки «Бук» на місці запуску на південь від Сніжного.
• Леонід Харченко (позивний «Крот»), керував одним із підрозділів «ГРУ ДНР» та разом із Пулатовим супроводжував «Бук» до Сніжного.

У червні 2019-го українські спецслужби вивезли з непідконтрольної частини Донеччини зенітника «ДНР» Володимира Цемаха, який на одному з відео, ймовірно, каже, що «ховав Бук». Однак у вересні влада України передала його Росії у межах обміну полонених. Кількома днями перед цим Київський апеляційний суд звільнив його з-під варти під особисте зобов’язання. Таке рішення української сторони викликало хвилю невдоволення з боку нідерландських розслідувачів та родичів загиблих у катастрофі.

У вересні 2019-го слідство змінило статус Цемаха зі свідка на підозрюваного (втім, у судовому процесі, який стартує в Нідерландах, він поки не проходить як обвинувачений). Нідерланди офіційно надсилали Росії запити щодо екстрадиції Цемаха, але Москва відмовила, й Цемах повернувся на непідконтрольну частину Донеччини. 

Сам Цемах спершу заявляв, що готовий дати свідчення нідерландському слідству, однак потім передумав і навіть встиг подати на Україну та Нідерланди до Європейського суду з прав людини — однак його запит відхилили.

Наприкінці січня на російському пропагандистському ресурсі Russia Today з’явилась новина про те, що Цемаха нібито вбили у Москві. Але цю інформацію спростувала донька підозрюваного: вона розповіла, що Цемах «живий та здоровий» і перебуває «вдома» — на окупованій території Донецької області.

Традиційна мовчазна акція, організована родичами загиблих пасажирів рейсу MH17, біля посольства Росії у Гаазі, Нідерланди, 8 березня 2020 року.

Що Росія каже про свою причетність?

РФ упродовж цих шести років заперечує будь-яку свою причетність до збиття «боїнга». Коли стали відомі імена чотирьох підозрюваних у справі, Кремль назвав докази «голослівними». А щойно Нідерланди висунули РФ вимогу про видачу Володимира Цемаха, її оголосили такою, що суперечить міжнародним нормам.

Восени 2019-го Росія надіслала Нідерландам офіційний запит із пропозицією судити на своїй території трьох росіян, підозрюваних у збитті літака, однак нідерландське слідство відмовило. РФ не допомагала у розслідуванні міжнародній команді слідчих упродовж останніх п’яти років, наголосив CBS глава JIT Фред Вестербеке. 

«Вони повинні були дати нам всю інформацію і всі докази, які нам потрібні в цьому складному розслідуванні. Повинні були сказати нам на другий день після того, як це сталося:«Ми зробили помилку» або «ми зробили те, чого не повинно було статися», — наголосив Вестербеке.

Більше того, напередодні суду в Нідерландах місцеве видання De Volkskrant випустило матеріал про те, як упродовж всього розслідування Росія намагалась втручатися у нього та всіляко заважати.

За кілька днів до слухань в Кремлі зробили низку різких заяв. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков наголосив, що Москва із самого початку не довіряла результатам розслідування, проведеного без її участі. І додав, що «Кремль аналізуватиме рішення суду щодо справи МН17».

Крім того, російське МЗС виступило із заявою, що інформаційна кампанія в Нідерландах напередодні суду була зумисне спрямована «проти Росії та її громадян». І це, мовляв, — спроба тиснути на суд.

«Останніми днями напередодні слухань все запущено задля того, аби компенсувати прогалини у доказовій базі та приховати підтасовку фактів під попередньо обрану версію. Можливо, зокрема і для того, щоби навіяти думку про бездоганність проведеного розслідування, попередньо визначити вирок і не допустити будь-якого відхилення від курсу, наміченого шість років тому», — наголосила під час брифінгу офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова.

Суд в Амстердамі: як це буде?

Слухання у справі про збиття «боїнга» проводить окружний суд Гааги. Але пройдуть вони в судовому комплексі Схіпхол — це неподалік однойменного амстердамського аеропорту. Будівлю за 47 км від Гааги обрали через те, що вона може вмістити велику кількість людей. Як пояснила напередодні судів Марайє Кнайф, суддя Окружного суду Гааги по роботі з пресою, у понеділок, 9 березня, буде лише попереднє слухання, на якому судді будуть з‘ясовувати у прокурора статус розслідування. 

Сам прокурор має повідомити, чи потрібні ще слідчі дії, а також — чи буде обвинувачення висувати нові підозри. Також заслухають родичів загиблих й визначать, чи будуть вони вимагати компенсацію.

Засідання буде відкритим, за ним можна слідкувати в онлайн-режимі на офіційному сайті суду. Розглядати справу призначили трьох суддів, ще двоє — у резерві. Головувати на суді буде Хендрік Стейнхаюс. До речі, довелося внести зміни до нідерланського законодавства, щоби частину слухань можна було провести англійською мовою.

Обвинувачення слідство висуває за двома епізодами — убивство 298 людей та відповідальність за збиття літака MH17. Скільки триватимуть слухання, поки сказати складно. Але поки що відомо, що зала судового комплексу зарезервована з 9 до 13 березня, з 23 до 27 березня, з 8 червня до 3 липня, з 31 серпня до 13 листопада 2020-го та з 1 лютого до 26 березня 2021 року.

Судді окружного суду Гааги зібрались на перше слухання у справі про збиття боїнга рейсу МН17 в судовому комплексі Схіпхол, Нідерланди, 9 березня 2020 року. Третій ліворуч — головуючий суддя Хендрік СтейнхаюсФото: 

Поки що у справі четверо обвинувачених, жоден з них не присутній у залі суду в перший день слухань. Інтереси лише одного з них, Олега Пулатова, представлятимуть адвокати — двоє нідерландських та одна російська захисниця. Чи будуть нові обвинувачені та адвокати, може бути відомо вже після перших судових засідань.

Як повідомляли у нідерландській новинній телепрограмі Nieuwsuur, зараз у слідства є 13 свідків: їх вирішили не розкривати через заходи безпеки. Водночас суддя Йоланда Вейннобел наголошує: точна кількість свідків насправді невідома.

На судах буде присутня й українська делегація. Це представники Офісу Генпрокурора (зокрема заступник генпрокурора Гюндуз Мамедов — новий представник України в JIT), заступники голови Служби безпеки Володимир Горбенко та Ігор Яновський, посол України в Королівстві Нідерланди Всеволод Ченцов та заступниця директора департаменту Міністерства закордонних справ з міжнародного права Оксана Золотарьова. 

У коментарі Громадському Золотарьова розповіла, що МЗС у розслідуванні займалося координацією загальної роботи, а СБУ та представники Генпрокуратури — допитували свідків, прослуховували телефонні перехоплення та віддивлялися відео з камер.

Адвокати родичів загиблих у катастрофі літака рейсу MH17 очікують на відкриття першого слухання у справі в судовому комплексі Схіпхол, Нідерланди, 9 березня 2020 року.

Які очікування?

В Міністерстві закордонних справ України та Офісі президента цей судовий процес вважають першим кроком у напрямку встановлення справедливості та притягнення винних до відповідальності.

«Нідерландська судова система є ефективною, незалежною та має підтверджену практикою бездоганну репутацію. Саме тому Україна, відповідно до рішення держав, правоохоронні органи яких беруть участь у розслідуванні збиття МН17, погодилася передати кримінальні провадження Нідерландам як країні, яка найбільш постраждала внаслідок збиття літака» — пояснили в МЗС.

В МЗС Німеччини наголосили, що із самого початку підтримували міжнародне розслідування, і сподіваються, що тепер винних мають притягнути до відповідальності. Про це говорили і Сполучені Штати.

«Ми повністю впевнені, що судова система Нідерландів встановить істину та доб’ється справедливості у цій справі. Ми підтримуємо роботу Спільної слідчої групи, а саме Нідерландів, Австралії, Бельгії, Малайзії та України. Цей судовий процес — критичний момент у пошуках справедливості для родин та друзів 298 людей, які загинули 17 липня 2014 року», — йдеться у заяві держсекретаря США Майка Помпео.

Родичів загиблих не очікують, що четверо обвинувачених понесуть покарання, але хочуть знати імена усіх причетних до катастрофи.

«Ми ж розуміємо, що цього не станеться. Ми бачимо їхні фотографії з Росії, де їм добре живеться: вони курять сигари і п’ють віскі. Ми хочемо, щоб у суді було представлено достатньо доказів для того, щоб суд виніс вердикт. Я можу дуже злитися через те, що винні не опиняться за ґратами, але це не дуже мені допоможе. Ми не хочемо помсти, ми хочемо, щоб таке ніколи не повторилося», — каже у Піт Плуг, голова Фундації МН17, який у катастрофі втратив брата, дружину брата і племінника.

Голова Фундації МН17 Піт Плуг в Національному меморіальному комплексі пам’яті жертв катастрофи літака рейсу МН17 неподалік аеропорту «Схіпхол», Нідерланди, 7 березня 2020 року. Піт втратив брата, дружину брата і племінника.

На початку слухань стало відомо, що частина родичів загиблих повідомила суд, що вимагатиме фінансової компенсації. Головуючий суддя Хендрік Стейнхаюс оголосив, що до суду надійшли 84 заяви від рідних.