Соціальні мережі vs довірливість людей: деградація чи користь

8:00 – прекрасний початок ранку з телефоном у руках. Замість сніданку – стрічка новин у фейсбуці, за обіднім столом – фото в інстаграм, бо, як то кажуть: не сфотографував – не з’їв, а романтична вечеря перетворюється на перегляд тік-току задля розваги.

За останні роки наше життя кардинально змінилося. Сьогодні ж, напевно, у кожного є своя сторінка ледве не на усіх онлайн-платформах. І жарти на кшталт «зайшов на п’ять хвилин, а вийшов о четвертій ранку» вже не здаються такими смішними.

Варто лише розблокувати телефон, перейти за посиланням, почати дивитися сторіз друзів, знаменитостей та невгамовно писати знайомим. Так, завдяки таким ресурсам ми маємо можливість самовиражатися та спілкуватися з будь-ким, перебуваючи у різних куточках Землі.

Заходиш в інстаграм і бачиш що люди навколо більш успішні. Вони, у порівнянні з тобою, частіше ходять у ресторани, багато подорожують, дорого одягаються. Яка ж у них крута машина та будинок, чи не так? Користувачі не усвідомлюють, що бачать лише парадний портрет, який пройшов жорстку цензуру. Але хто думає про це у віртуальному світі?

Діджиталізація головного мозку: челенджі, флешмоби, тренди

Покоління Z не стоїть на місці, а дедалі більше розвивається. Челенджі і флешмоби – ось нове захоплення підлітків та інструмент, який приносить популярність. До прикладу, діти масово почали викрадати «ковпачки» із коліс машин. Тінейджери діють нахабно, знімають все на камеру, цуплять запчастини і вихваляються «здобиччю». При цьому всьому, називають такі дії трендом, ось тільки юристи іншої думки про це.

Ще більш шокуючим є «проломи-череп-челендж» (skull-breaker challenge). Три людини стають у ряд і домовляються стрибнути одночасно. Але скаче тільки той, хто знаходиться посередині, а двоє його друзів, які підготувалися заздалегідь, своїми ногами роблять «підсічку», у результаті чого жертва розіграшу падає. Найчастіше – на спину і потилицю. 

Небезпечним і надзвичайно неприпустимим є Tide-pod челендж. Суть гри – спробувати на смак та проковтнути подушечки для прання. Підлітки вважають що таким чином будуть у тренді, хоча й лежатимуть, у кращому випадку, на лікарняному ліжку з хімічним отруєнням та опіками стравоходу.

Ще одним божевільним челенджем , який гуляє на просторах інтернету є Licking-Toilet challenge. Не лише діти потрапили під такий вплив “розваг”, але й дорослі вирішили «хайпанути». Люди знімали на камеру та постили відео, як вони облизують сидіння унітазу, тим самим демонструючи що не бояться коронавірусу.

На цьому тік-ток не зупиняється й у мережі з’являється відеозапис із закликом випити таблетки. Що ж, у такій ситуації хепі-енду точно очікувати не варто. «Популярна гра» зі смертельним завданням облетіла весь світ. У результаті дві дівчинки сьомого класу отруїлися. Як наслідок, 13-ти річна учениця померла, її 12-ти річна подруга опинилася у лікарні.

Та все ж, онлайн-розваги можуть бути і корисними. Американська співачка Ґлорія Ґейнор долучилася до боротьби з covid-19 у дещо незвичний спосіб. Вона закликала мити руки, щонайменше 20 секунд, під приспів її безсмертного хіта «I Will Survive». Жінка розмістила відео, у якому дотримується гігієни під свою пісню, і запустила челендж #IWillSurvive.

Блогери почали дедалі частіше знімати відео #ДопоможиСтаршомуПоколінню. Мета роликів – зробити приємно людям похилого віку та оплатити усі їхні покупки на касі. З одного боку це добрий вчинок, який залишає глядачів у захваті від побаченого, та, з іншого – це може бути й «жест» для залучення аудиторії, чи й справді це так, залежить від самої людини.

Якщо глобально зануритися у переваги соціальних мереж, то у наш час вони є особливо важливими засобами пошуку роботи і чимало спеціалістів набирають співробітників саме тут. Для претендентів віртуальні сайти зручні тим, що завдяки одному натисканню миші вони потрапляють до поля зору потенційних роботодавців. 

Багато платформ дозволяють створити або знайти групу за інтересами й використовувати її для просування свого контенту або продукції. Є можливість згенерувати курс для студентів, або ж закриту корпоративну мережу працівників. Такі ресурси є цінними у й у навчальній сфері.

Учні можуть робити огляди, створювати, коментувати, редагувати власні та спільні проєкти. Студентам легше демонструвати свої роботи, знаходити затребуваний матеріал й обговорювати хороші та «не дуже» сторони виконаних завдань.

То все ж, деградація чи користь?

Безумовно, соцмережі викликають більшу залежність ніж сигарети й алкоголь. Просто «стояти осторонь» не можливо, адже тебе все більше й більше вабить заглянути в онлайн.

Так, це популярно, це прибутково, це сучасно. Прихильники інтернету стверджують, що мережа несе суцільний позитив, їхні опоненти вважають, що негатив, але правда десь посередині.

Істинна залишається незмінною – тільки нам вирішувати як використовувати онлайн-простір: для розвитку чи деградації.