Що принесе Україні легалізація букмекерства

В Україні після 10 років заборони може бути відновлена ​​легальна індустрія азартних ігор, зокрема беттинг (ставки на результат різноманітних подій) – сегмент, що розвивається найдинамічніше.

Команда президента Володимира Зеленського, яка постійно декларуює намір провести гральну легалізацію, повністю вкладається в загальносвітовий тренд: останні декілька років європейські країни активно впроваджують національне ліцензування грального бізнесу, – інформує mind.

Ухвалений у 2009 році в Україні закон «Про заборону грального бізнесу» прямо забороняє «організацію, проведення та надання можливості доступу до азартних ігор у казино, на ігрових автоматах, комп’ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера».

Проте на українському ринку беттингу працює пул з 10 компаній, причому дві найбільші контролюють до 80% загального обороту. Це компанія Favorit, яка покриває наземний сегмент, і Parimatch, що має сильні позиції в онлайні.

Українські компанії чинять так само, як і їхні колеги з країн, де букмекерство не регулюється державою, – працюють у тіні або мімікрують під дозволені законом види діяльності.

Юридичний статус-кво надає дві юридично прийнятні форми роботи в індустрії. Перша – це покупка ліцензії національного лотерейного оператора і робота під його «парасолькою». «Ми не можемо говорити про те, що ринок беттингу в Україні нелегальний. Ми просто потрапили в правову колізію. Наразі ми працюємо на підставі ліцензії УНЛ, яка була видана Міністерством фінансів. До моменту, поки не прийнятий новий закон про ліцензування, старі ліцензії продовжують діяти, про це говорить і сам Мінфін», – зазначає Катерина Машівська, директор з комунікацій Favorit Sport, і додає, що минулий склад ВР не вважав законопроект про ліцензування беттингу важливим, тому до його розгляду руки не дійшли.

 «Спорт і лотереї не мають нічого спільного, це безсумнівно. Але це законна лазівка, яка дає можливість працювати, проводити маркетингові кампанії, приймати і відправляти платежі», –  додає експерт ігрового ринку, на умовах анонімності.

Другий шлях передбачає покупку ліцензії в зовнішній юрисдикції – зазвичай, Мальти, Гібралтару або Кюрасао. Це схема, що працює, основними недоліками якої, крім «сірості», є менший ступінь захисту гравців і операторів, а також зниження до нуля можливості державного контролю.

Юрист Зоряна Топорецька, експерт з лотерейної тематики, нагадує, що європейські країни, що намагалися боротися з нелегальними гравцями – власниками таких ліцензій, зазнали нищівної поразки.

«Блокували сервери, рекламу, зобов’язували телекомунікаційних провайдерів контролювати ці сайти, але швидко зрозуміли, що побороти їх неможливо, і гроші просто йдуть з країни», – каже вона, додаючи, що це стало одним із тих мотивів, що спонукали уряди легалізувати гральний бізнес.

Після розвитку онлайн-ставок (основні драйвери цього прогресу – поширення смартфонів і розвиток онлайн платіжних систем) обходити заборону стало дуже просто, і по суті вона втратила будь-який сенс. «Держава просто втрачає податкові надходження і отримує значний тіньовий сектор. Тому в Європі єдина країна, де закон забороняє букмекерські ставки, – це Україна», – підкреслює Вадим Місюра, представник торгової марки Parimatch в Україні.

Представники українського ринку беттингу запевняють: усе готові працювати «по-білому», якби мали таку можливість і якби була політична воля влади грамотно адмініструвати індустрію. Лідери ринку не виняток: Favorit Sport і Parimatch, незважаючи на лідерські позиції, досягнуті на ринку в діючих юридичних умовах, ратують за їхню зміну.

«На сьогодні в Україні, на жаль, немає ринку азартних ігор. Я не можу назвати ринком непрозору і не контрольовану державою діяльність, що вкрай негативно сприймається суспільством як несправедлива і корупційна, – говорить Вадим Місюра.

Вын не виключаэ при цьому, що, як і в інших сферах життя, серед діючих в Україні операторів азартних ігор зустрічаються ті, хто не вміє або не готовий працювати на прозорому висококонкурентному ринку з дотриманням принципів соціально відповідальної гри.

«Однак я представляю бренд, який обтяжує становище, що маємо. Ми знаємо, як боротися за гравців в умовах конкуренції і вже готові до цього», – додає він.

У компанії Favorit Sport також цілком підтримують курс на легалізацію.

«Всім, хто хоче розвивати бізнес, інвестувати в економіку і працювати з іноземним капіталом, важливо працювати в прозорому юридичному полі. Що стосується конкуренції, то вона стимулює розвиток будь-якого ринку, не тільки беттингу. Те, що нашому ринку не вигідна легалізація, – це лише маніпуляції та міф, нав’язаний прихильниками незаконного ведення справ. Favorit Sport – компанія, яка була заснована 20 років тому в Україні, весь цей час ми створюємо робочі місця, розвиваємося, платимо податки, вкладаємо в розвиток спорту. Ми в першу чергу зацікавлені в прозорих умовах роботи», – підкреслює Катерина Машівська.

Вона нагадала, що в Європі за рахунок беттингових компаній фінансують розвиток спорту високих досягнень, різні інклюзивні проекти, аматорський, а також дитячий і юнацький спорт. «У контексті України ми можемо говорити про кілька мільйонів гривень дотацій до бюджету цільового використання коштів, і це крім обов’язкових податкових відрахувань», – зазначає Машівська.

Ще один нюанс, що змушує великі беттингові компанії прагнути до легалізації ринку, – суто внутрішньогалузевий, про який мало знають люди ззовні. Він полягає в тому, що саме тіньові ринки букмекерських ставок є основним джерелом договірних матчів у футболі, тенісі та інших видах спорту. А великі букмекерські компанії є одними з найщедріших спонсорів команд і окремих спортсменів. Тому легалізація ринку сприятиме, серед іншого, й ефективній боротьбі з договірними матчами.

Побоювання, пов’язані з ростом конкуренції з боку іноземних компаній, небезпідставні.

Українським гральним ринком активно цікавляться зовнішні гравці, деякі з них навіть замовляли його аудит. Серед інших неофіційно називають представників російського ринку, компанії з Вірменії та Західної Європи. «Ми знаємо про інвесторів, які з нетерпінням чекають появи в нашій країні цивілізованих правил, – підтверджують у Parimatch. – І наше завдання полягає в тому, щоб в Україні саме такі компанії та інвестори отримали шанс реалізувати свій потенціал».

Зупиняє всіх передусім відсутність для роботи легального правового поля.

«Західна компанія з ім’ям не піде в сіру зону, не кажучи вже про чорну – це означає загальну уразливість, проблеми з маркетингом, з міжнародними агентствами, з якими вони зазвичай співпрацюють, ризики блокування платежів… Гравці із СНД більш гнучкі, але навіть вони поки не ризикують заходити», – зазначає інсайдер ринку.

Архітектура ринку

Сьогодні існують лише умоглядні припущення того, яким влада бачить майбутній ринок азартних ігор в Україні. Володимир Зеленський за останні місяці озвучив декілька взаємовиключних варіантів, так що можна припустити, що Офіс президента поки знаходиться в пошуку оптимальної моделі.

Світовий тренд – організація національних ліцензій. Цим шляхом іде більшість європейських країн. «У Німеччині ви не пропрацюєте ані хвилини за ліцензією, припустимо, Швеції або Великобританії», – пояснює представник гральної індустрії. Для розуміння порядку цифр: у Швеції такий дозвіл коштує близько 30 000 євро.

Співрозмовник Mind вважає такий варіант оптимальним і для України: ліцензія плюс плата за кожну відкриту точку. На наступному етапі може бути зроблено оподаткування обороту у вигляді податкового навантаження на ставки.

«Навантаження не має бути болючим, щоб не було спокуси скористатися VPN. 5% на ставку – прийнятна межа», – вважає він.

Зоряна Топорецька впевнена, що на першому етапі система повинна бути максимально лояльною, щоб стимулювати повернення операторів з десятирічної «тіні».

«Щоб компенсувати притаманні легальному статусу «незручності», плата за легалізацію повинна бути менше, ніж зараз становить плата за роботу в поточному напівлегальному поле. «Безумовно, контроль над оборотом – це те, до чого має прагнути держава, а не до разового збору грошей за ліцензії. Але при цьому податкове навантаження має бути посильним, інакше є ризик знову загнати бізнес у «тінь», – говорить вона.

Однак «посильне» навантаження не означає «низьке». На думку опитаних експертів, ставка податку в гральному бізнесі повинна бути вище, ніж для інших індустрій. «Якщо всюди 18%, то тут 25–30%, бо компанії фактично нічого не виробляють, не пропонують послуг – вони заробляють на людських пороках», – вважає Зоряна Топорецкая.

Але потенційних інвесторів, насамперед іноземних, не влаштовує просто легалізація. «У нашому регіоні досить динамічно розвиваються ринки. Тому ключове питання полягає в умовах, які Україна зможе запропонувати бізнесу. Перш за все, це параметри оподаткування і витрат на дотримання ліцензійних умов, – каже Вадим Місюра. – Другий ключовий показник – чи зростатиме добробут українців. На жаль, показник нашого ВВП не є переконливим аргументом для інвестора. Для переважної більшості гравців ставки – це розвага (до речі, не єдина в житті), а на ці цілі гроші завжди виділяються за залишковим принципом».

 За його словами, надприбутки беттингових компаній – не більше ніж стереотип.

«Я не впевнений, що суспільство здатне зрозуміти, що в беттингу низька маржа: понад 95% ставок повертаються гравцям у вигляді виграшів. Інакше букмекерська компанія не зможе запропонувати гравцям привабливі коефіцієнти на результат подій, а значить, не отримає ставок», – пояснює він.

Однак якісний закон здатний забезпечити зростання обороту і приплив надходжень до держбюджету.

Наземні казино, безумовно, простіше піддаються контролю, проте сучасні технології дають багато інструментів з аудиту обороту і в онлайні: електронні системи контролю ставок, контроль активності сайту на основі зіставлення з аналогами тощо. До того ж легалізація дозволить впровадити механізми контролю, зокрема, з боку FATF.

Ефект легалайзу

Відсутність офіційної статистики ускладнює оцінку основних параметрів українського ринку і потенціалу його росту. «У пресі можна знайти різні оцінні цифри, судити зараз складно, і це невдячна справа. Повторюся, що після 10 років стагнації наше основне завдання – це розвиток внутрішнього ринку беттингу», – каже Катерина Машевська.

Рік тому спробу провести масштабне дослідження зробила компанія УНЛ – лідер ринку лотерей. Але, незважаючи на об’єктивну якість і репрезентативність вибірки, документ навряд чи може претендувати на істину в останній інстанції – зокрема йі тому, що ринок в ньому вийшов підозріло «здоровим».

У першу чергу складно піддається оцінці оборот. Антимонопольний комітет озвучив цифру реального обсягу ринку азартних ігор в Україні на рівні 1 млрд євро, або 30 млрд грн. Громадська організація «Підтримка легалізації грального бізнесу в Україні» наводить вдвічі більшу цифру – 66 млрд грн. Джерело Mind в індустрії оцінює цифру в «$2 млрд – можливо, трохи більше». Якщо за основу взяти середній показник по країнах ЄС, що 20% ставок є букмекерськими, то в Україні вона становить $200 млн на рік.

Андрій Бочковський, генеральний директор компанії УНЛ, вважає мільярдний порядок цифр «нерелевантним». За статистикою Європейської асоціації державних лотерей («Звіт про лотерейний сектор в Європі 2017» (Report on the lottery sector in Europe 2017 The European Lotteries)), продажі лотерей в Україні – найнижчі серед усіх європейських лотерей, у 2017 році вони склали 17 млн ​​євро.

На його думку, навіть з урахуванням нелегального сегменту і якщо прийняти, що він в рази перевищує легальний, можна говорити про обіг ринку в 100 млн євро на рік.

Опитані Mind експерти, зокрема, висловлювали припущення, що потенційна легалізація ринку законом «Про букмекерську діяльність» може збільшити цифру обороту до $3 млрд. Однак більшість схиляється до думки, що економічний ефект безпосередньо залежатиме від моделі, яку обере держава, створюючи архітектуру ринку, і її здатності контролювати індустрію та її оборот.

Серед позитивних ефектів, що їх суспільство отримує від легалізації, найчастіше називають додаткові податкові надходження в бюджет, створення легальних робочих місць, залучення інвестицій, усунення джерела корупції та організованої злочинності. Завдяки легалізації, гравці отримають захист від держави, тоді як зараз ставка – підстава для адміністративного штрафу, а не допомоги.

Легалізація може підштовхнути також інвестиції в спорт у форматі колаборації та спонсорських контрактів. Серед позитивного ефекту другого порядку – зростання ринків реклами, оренди приміщень, ІТ-послуг, туризму. Окремо варто згадати, що без букмекерських ставок немає шансів відродити іподроми, а значить, і культуру конярства в Україні.

Найчастіші контраргументи легалізації – втягнення неповнолітніх і формування залежності у гравців.

Введена у 2009 році заборона азартних ігор, що мала поховати індустрію, не позначилася на кількості залучених гравців. За найбільш обережними оцінками, в Україні регулярно грає 600 000 представників дорослого населення – переважно це мешканці міст у віці 25–35 років. З них професіоналів, тобто тих, хто заробляє беттингом на життя, – не більше 2%. В основному це колишні співробітники операторів, які знають індустрію зсередини. Для порівняння: у країнах ЄС в лотереї грає 7 млн ​​осіб. За статистикою, в Україні близько 30 млн громадян старше 21 років (передбачуваний вік допуску до азартних ігор), більшість з них ніколи не робили букмекерських ставок, а багато хто взагалі про них не чув.

Оператори запевняють, що неповнолітні гравці досить непогано захищені силами індустрії і зараз.

«Це табу, ніхто не стане зв’язуватися з підлітками. Плюс їм просто не видадуть банківську карту. Користування чужою карткою також сумнівно, адже при отриманні виграшу оператор вимагає верифікацію», – говорить співрозмовник.

Проблема ігрової залежності не така масштабна, якою її хочуть представити противники легалайзу.

Згідно з дослідженням УНЛ, в Україні переважна кількість гравців (66%) грають близько одного разу на рік, 15% – раз на два-три місяці. Раз на тиждень або частіше грають тільки 2%. Для порівняння: в Угорщині кількість людей з ігровою залежністю становить 7%. Цей рівень відповідає середньоєвропейському: у Бельгії близько 2% населення схильне до ігрової залежності, у Німеччині – 1,2%, Норвегії – 1,4%. У цілому поширеність ігрової залежності в Європі та світі знаходиться на рівні 0,5–2%. Також невеликі й середні ставки. В Україні витрати на лотерею складають 0,5 євро на людину, а в країнах ЄС навіть колишнього соцтабору – Польщі, Угорщини, Чехії – від 40 євро і більше. В Україні максимальний виграш за межами VIP-сегменту азартних ігор у спортивному беттингу склав близько 1 млн грн при ставці 1000 грн.

З огляду на те, що президент вже неодноразово декларував свою позицію щодо легалізації азартних ігор, восени можна очікувати як мінімум появи профільного законопроекту. Швидше за все, його проходження не буде легким, навіть з урахуванням сформованої більшості у парламенті, бо легалізація азартних ігор – неоране поле для популізму. Ще вище ризики, які можуть спровокувати помилки і недоліки в самому документі, а з огляду на закритість індустрії, сумнівну статистику і великий тіньовий сегмент, ймовірність таких прогалин висока. Аби якісно збалансувати інтереси держави, компаній, що оперують в різних сегментах грального бізнесу і громадян, представників усіх цих груп необхідно залучити до розробки документа.