Розповіли, як війна впливає на лісове господарство Волині і яких завдає збитків галузі
Заборона ходити до лісу, закриття державних реєстрів і безперервні рубки породили численні підозри у волинян. Люди звинувачують лісівників, а ті кажуть, що забезпечують потреби армії. Волинь на кінець травня офіційно передала ЗСУ понад 5 тисяч кубометрів лісу. Це приблизно 13% від загальноукраїнського показника.
Як війна впливає на лісове господарство Волині і яких завдає збитків галузі, – з’ясував Центр журналістських розслідувань «Сила правди».
Люди обурені, що ліс нещадно вирубують навіть під час війни
Житель села Завітне колишнього Ківерцівського району Андрій каже, ще на початку березня помітив, як у місцевому лісі лісівники зрізали до трьох десятків дерев. Чоловік одразу зателефонував журналістам і поділився відео.
«Та це до того дуба прив’язати бл..дь того, хто за це відповідає і хай відповідає! Це 2 гектари лісу на х..й! І тут все вирізано, блін!!! Показую свіжу різку. «Зайчик» йшов. Хто не знає, «зайчик» – це та машина, яка перевозить ліс. Тут все викатано. Це повна дупа!!!», –обурюється пан Андрій.
Подібна ситуація і поблизу Ківерців, в напрямку села Борохів. Люди помітили велику кількість свіжозрубаних дерев. Ліс рідшає, а значить зникає.
А це також Ківерцівський ліс. Середина травня. Святослав із села Четвертня разом з односельчанами нарахували півтора десятка зрізаних дубів. Викликали поліцію і лісівників. Поки перші їхали, другі привезли лісорубний квиток. Рубка виявилась санітарною. До війни такий вид рубок протягом квітня-травня не проводили. Згідно з Законом України «Про тваринний світ» це так званий сезон тиші, коли санітарні рубки заборонені – йде виведення потомства. «Крім того, хіба ж ці дуби схожі на уражені хворобою дерева?», – дивується Святослав.
Не зарадила і поліція. За словами речниці Головного управління Ольги Бузулук матеріали за даним фактом до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань не вносили, бо лісівники показали правоохоронцям лісорубний квиток.
«Місцеве населення чомусь так погано відноситься до лісівників… Є багато критики від людей, люди дискримінують саму лісову галузь. Є такі випадки, що упіймали порушника і склали протокол, а як нашкодити тому самому майстру лісу? Або піде запалить ліс, або буде скаржитися у різні інстанції незважаючи є чи нема порушення. Якщо є у вас якісь підозри чи факти скоєння правопорушень звертайтеся в правоохоронні органи», – говорить завідувач сектору охорони і захисту лісу Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Левосюк.
У людей підозру викликає те, що пересічним волинянам з 23 березня до середини червня було заборонено відвідувати ліс у період воєнного стану, навіть на мирних територіях. Відповідний наказ підписав начальник Волинської військової обласної адміністрації Юрій Погуляйко.
Згодом у квітні таке рішення підтримали на засіданні Ради оборони області. Хоча 16 червня ці обмеження частково послабили на території Володимир-Волинського і Луцького районів, а пізніше і у Ковельському та Камінь-Каширському. Такі заходи для більшості мешканців області забрали можливість не лише відпочивати і збирати лісові дари, але й банально втрутилися у їх звичний ритм життя.
У той же час Верховна Рада зупинила дію частини п’ятої статті 39 Закону України «Про тваринний світ», тим самим скасувала заборону на вирубку дерев у «сезон тиші». В мирний час у цей період вирубування лісу, полювання чи господарська діяльність, яка створює підвищений шум, заборонена, бо це шкодить розмноженню тварин.
Масла у вогонь додає й те, що у зв’язку з воєнним станом обмежила доступ до Реєстру лісорубних квитків Державного підприємства «Лісогосподарський Інноваційно-Аналітичний Центр», відтак простежити чи рубка законна було майже неможливо. Крім того, досі заборонені будь-які перевірки контрольних органів, що також розв’язує руки, тим лісівникам, які хочуть нажитися на незаконно зрубаній деревині. З такими шкідниками і короїда з війною не треба.
Наразі перевірки Державної екологічної інспекції призупинені згідно з постановою Кабінету міністрів від 13 березня 2022 року №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану».
«На період воєнного стану перевірки заборонені, але ніхто не скасовував громадянську позицію, – розповідає очільник Держекоінспекції на Волині Олександр Кралюк. – У нас залишилась функція реагування на звернення людей і правоохоронних органів. У нас були непоодинокі випадки щодо звернення на гарячу лінію, що в цей момент часу відбуваються незрозумілі дії в лісах, які мали характер погрузки деревини на фури. На такі виклики ми виїжджали разом із правоохоронними органами. Виявлена нечіпована деревина за межами порубочних ділянок вже погружена на фуру, що є грубим порушенням і товарно-транспортні накладні виписані за тиждень із тими самими бирками, що є практично неможливим.
Тому, говорити про те, що Держекоінспекція Волині офіційно фіксує порушення – ні, бо ми мали б це робити в порядку своїх перевірок, але що брали участь в слідчих діях правоохоронних органів – так і неодноразово.Нам постійно надходять такі скарги, особливо критично ситуація складається у Ківерцівському лісгоспі. Ми зі своєї сторони надаємо фахові консультації, беремо участь в слідчих діях. Дуже важливо, щоб у роботу контролю за незаконною вирубкою включилося якнайбільше людей. Люди повинні чітко розуміти, як тільки вони бачать, що вантажиться фура і на якихось колодах немає чіпів, нехай викликають правоохоронні органи і повідомляють Держекоінспекцію, ми будемо обов’язково виїжджати і брати участь в слідчих діях».
Цікаво, що саме Ківерцівський лісгосп з поміж усіх волинських лісгоспів передав найменше лісоматеріалів і деревини на потреби ЗСУ і тероборони. Як бачимо, саме щодо цього держпідприємства лісової галузі є чимало питань у Держекоінспекції.
Скільки лісу передали для потреб ЗСУ?
Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства стверджує, що для потреб ЗСУ, тероборони, прикордонних загонів державні лісгоспи офіційно передали 3000 кубічних метрів дров і 2000 кубічних метрів круглих лісоматеріалів. При цьому загалом у Волинській області з 24-го лютого на кінець травня заготовлено понад 200 тисяч кубів лісосировини.
На перше червня для потреб оборони України підприємствами Держлісагентства надано 38 тисяч кубічних метрів круглих лісоматеріалів. 32 тисячі кубічних метрів дров, і 6 тисяч кубічних метрів пиломатеріалів. Це те, що було заготовлено планово. Про це повідомив головний економіст Державного агентства лісових ресурсів України Ігор Лицур.
«Що стосується тих заготівель, які були здійснені нашими військовими самовільно, чи окупантами, – вони (дані, – ред.)сюди не входять. Мобілізаційне завдання було доведено до наших підприємств Міністерством оборони і вони його виконують. Але я не знаю обсягів. Коли 24 лютого ворог наступив, то військові приходили на наші державні підприємства і казали, наприклад, що треба 100 літрів солярки, чи 50 кубів лісу. Згідно із законом «Про воєнний час», ми не мали права їм не надати. Тобто вони прийшли до директора підприємства і забрали на потреби обороноздатності нашої країни.
Щоб цей процес був контрольований і, грубо кажучи, сержант Петренко не забирав у нас якісь матеріальні цінності і всі ці ресурси, ми надаємо з погодженнями відповідно з нашими військовими районними адміністраціями чи з обласними військовими адміністраціями. Якщо обсягу необхідних лісо чи пиломатеріалів немає в тій області, то ми маємо перемістити в ту область, де потрібно. Наприклад, на півдні України немає такого ресурсу. Тому цей ліс ми переміщуємо, щоб будувати укріпрайони на сході і півдні», – зауважив Ігор Лицур.
З початку повномасштабного вторгнення по всій державі споруджували блокпости і фортифікаційні споруди. Для будівництва бліндажів треба було чимало дерев, тож державні лісгоспи активно забезпечували лісосировину для потреб ЗСУ і тероборони. В тому числі це робили і волинські підприємства, зважаючи, що наш край багатий на ліс.
Володимир Левосюк каже, що цього року довелося корегувати плани, оскільки є чималі замовлення від Міноборони та військових адміністрацій.
«На Волині від нападу росії наш ліс поки що не постраждав. Є в нас мобілізаційні завдання, які ми маємо виконувати, є потреба від самих збройних сил, є потреба від військових адміністрацій. І ми допомагаємо лісом. В першу чергу від військових частин подається заявка, що потрібно, і тоді ми допомагаємо. Пиломатеріали, колоди для бліндажів…
Війна почалася в лютому, то потрібні були дрова. Багато дров також доставляли для обігріву, для фортифікаційних споруд також треба було круглий ліс. Породи? В основному – сосна», – додає посадовець Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
Чи ріжуть масово ліс спеціально для потреб ЗСУ?
Місцеві мешканці, тих територій, де немає активних бойових дій, у тому числі і Волині, стурбовані тим, чи вирубуються ліси під гаслом «для ЗСУ!». У Держлісагентстві запевняють, що окремих вирубок для військових потреб наразі немає. Мовляв, беруть деревину з планових і санітарних рубок.
«Окремої рубки для потреби ЗСУ немає. Є передбачені види рубок і якщо взяти і порівняти з минулим роком, то в цьому році ми зрубали меншу кількість деревини, ніж в минулому році. Приблизно на 25 тисяч кубів менше зрубали цього року. Раніше були спалахи короїду і тоді масово проводилося більше санітарних рубок, зараз ця кількість зменшилася. Вдалося локалізувати ті вогнища зараження зелених насаджень», – повідомив Володимир Левосюк і додав, що для армії використовують і деревину з санітарних рубок: «Є деревина уражена, але вона ж не гнила. Ті властивості, які потрібні для фортифікаційних споруд, то вона буде нести».
У Держлісагентстві взагалі запевняють, що підприємства лісової галузі не виконують цьогорічний план по рубках:
«Якщо брати 5 місяців січень-травень, то план із заготівлі лісоматеріалів виконано лише на 65%. Тобто ми не заготовили ще 35% від того обсягу, який нам дозволили затверджені ліміти Міндовкілля. Тобто перерубів ніяких немає. Але побоювання я розумію», – зазначив головний економіст Державного агентства лісових ресурсів Ігор Лицур.
Зазначимо, що з початком воєнного стану процедура визначення лімітів на рубку лісу не змінилася, дозволом для рубки є лісорубний квиток.
«Той ліс, що йде на ЗСУ теж обов’язково повинен мати бирки, має бути облікований», – наголосив завідувач сектору охорони і захисту лісу Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Левосюк.
Попри війну, український ліс йде на експорт
У червні цього року на одній із залізничних станцій Волинської області місцеві мешканці помітили близько десяти вагонів деревини.
У Держлісагентстві стверджують, що чимало деревини переправляли на схід і південь країни, де немає лісів. Тому не виключають, що вагонами ліс можуть везти туди, або ж на експорт за кордон.
Україна продовжує продавати ліс за кордон незважаючи на воєнний стан.
«Торгівля лісом проводиться постійно, вона була зупинена з 24 лютого по 7 березня. Але ми проводимо аукціони. Наш круглий ліс наші контрагенти вивозять за кордон на експорт. Я маю на увазі, пиломатеріали. Робота йде з нашими внутрішніми і зарубіжними партнерами», – розповідає головний економіст Державного агентства лісових ресурсів Ігор Лицур.
«Ми всі повинні працювати на економіку, щоб наша країна розвивалася. Економіка має бути, має бізнес працювати. Йде в повному обсязі реалізація на споживачів, які брали участь в аукціонах і вигравали лісопродукцію. Так, ми відправляємо деревину на експорт. Є договори із закордонними споживачами. Ви ж розумієте, що валюта має вливатися в державу. Але це суто договірна деревина. Якщо брати з минулим роком обсяги однакові і ціна також», – зазначив завідувач сектору охорони і захисту лісу Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Левосюк.
Війна уже завдала збитків українському лісовому господарству на понад 13 мільярдів гривень
«Війна – це дуже жахлива історія і вона не щадить ні мирне населення, ні лісове господарство, ні наші лісові екосистеми», – говорить Ігор Лицур.
Посадовець Держлісагентства каже, що станом на 1 червня загальні збитки, завдані галузі через російське вторгнення, становили 13,2 мільярда гривень.
«Що стосується збитків, завданих нерухомому майну, знищені наші контори, наші приміщення, наше виробництво. Щодо рухомого майна: це наші автомобілі. Якщо про нерухоме майно, то повністю знищено ВО “Укрдержліспроект” (м. Ірпінь), повністю знищена дослідна станція в Тростянці (Сумська область). Що стосується автомобілів, то це десь 150 автівок, які були в тій чи іншій мірі пошкоджені. Найбільший брак ми відчуваємо у пожежній техніці для гасіння пожеж.
При підрахунку збитків ми оцінюємо і знищений ліс: зрубаний незаконно, згорівший… Друге: збитки відкладені в часі. Третє: втрачену вигоду від того, що ми могли заготовити від наших рослин, які знищені в розсадниках. Тому збитки колосальні!», – резюмував Ігор Лицур.
Для порівняння, у 2019-2020 роках офіційно річний оборот усіх лісогосподарських підприємств Волині складав близько одного мільярда гривень, а чистий прибуток – близько 13 мільйонів гривень. Таким чином, завдані війною збитки усій лісогосподарській галузі уже дорівнюють щонайменше 13 рокам роботи усіх підприємств галузі в одному з найбільш заліснених регіонів України. І ці цифри ще не остаточні.
З 24 лютого по 1 червня російсько-українська війна охопила територію у 2 мільйони 900 тисяч гектарів українських лісів. Безпосередньо бойові дії велися на території площею приблизно 600 тисяч гектарів. За цей період постраждали 42 лісових підприємства і 19 з них на 1 червня перебували в окупації на лінії вогню.
Уже створено оперативний штаб, де фіксуються всі збитки, завдані природному середовищу, готуються позови в Міжнародні суди до РФ. До складу штабу увійшли фахівці Державної екологічної інспекції, представники Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, Служби Безпеки України, органів прокуратури України, державних територіальних органів екології та природних ресурсів та Держлісагентства. Держлісагентство спільно з Міндовкілля створили мобільний додаток, який називається «Екозагроза». Його можна завантажити в Play Market або App Store.
Тож будь-яка людина, яка помічає загрозу навколишньому середовищу чи пошкодження лісу окупантами, може внести інформацію, а згодом її розглянуть і опрацюють фахівці. Після того і приймуть рішення, які саме екологічні збитки несе наша країна. У Держлісагентстві не сумніваються, що після перемоги над росією частина репарацій стосуватиметься і збитків завданих довкіллю, флорі і фауні.
