Держбюджет-2021: що не так з головним фінансовим документом країни

У жовтні Верховна Рада розгляне підготовлений урядом проєкт держбюджету на 2021 рік. Народні депутати вже встигли розкритикувати документ.

Апостроф з’ясовував, що не так з головним фінансовим документом країни.

Уряд України в середині вересня подав до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2021 рік. Закон говорить, що Кабінет міністрів має подати проєкт головного фінансового документа країни до 15 вересня, що Кабмін і зробив.

Той же закон говорить, що народні обранці мають розглянути проєкт держбюджету до 15 жовтня, але в нинішньому році, схоже, виконати цю норму не вдасться – поки найбільш реалістичною виглядає дата 20 жовтня. І то, для цього парламентарії зберуться на позачергове засідання, оскільки на поточний місяць інших пленарних засідань не передбачено.

Тому у експертів і журналістів є час детальніше ознайомитися з документом, підготовленим в надрах українського уряду.

Тотальний дефіцит

У проєкті бюджету-2021 закладено зростання ВВП на рівні 4,5%. Після падіння, яке очікує українську економіку в 2020 році на рівні 4-6%, відновлення цілком можливо. Але чи не занадто оптимістичним є прогноз Кабміну? Наприклад, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) прогнозує зростання економіки України в наступному році на рівні 3%, а Світовий банк – взагалі 1,5%.

Ще один важливий макропоказник – бюджетний дефіцит. Він запланований урядом на рівні 6% ВВП. Це, звичайно, нижче, ніж очікується в нинішньому коронакризному році (7,5%), але істотно вище показника 2019 року на рівні 2%.

По-перше, закладений в проєкт бюджету-2021 дефіцит вдвічі перевищує граничну величину в 3% ВВП, встановлену Бюджетним кодексом України. Крім того, через відсутність ресурсів для покриття цього дефіциту, зростає ймовірність грошової емісії – включення так званого “друкарського верстата”.

Крім дефіциту, серйозне занепокоєння викликає державний борг. Власне, держборг в 2021 році прогнозується на рівні 57,8% ВВП, а гарантований державою борг – ще 6,8%. Сумарно – це 64,6%, що перевищує визначений Бюджетним кодексом граничний показник 60% ВВП.

У 2021 році на виплату і обслуговування держборгу буде витрачено 599,8 мільярда гривень. При цьому, як підкреслюють експерти Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД), до 2045 року наша країна повинна в рамках погашення та обслуговування боргу виплатити 3,4 трильйона гривень.

Тут окремо потрібно сказати про проведену в 2015 році боргову реструктуризацію з метою уникнути дефолту. Тоді кредитори України реструктурували борги на 15 мільярдів доларів і списали 20% заборгованості (більше 3 мільярдів доларів). В обмін на це Україна випустила так звані ВВП-варранти на 3,2 мільярда доларів .

Виплати за цими цінними паперами повинні початися в 2021 році в разі, якщо розмір ВВП досягне 125,4 мільярда доларів, а його річне зростання – 3%. Ці параметри були досягнуті, а, значить, платити доведеться, хоча коронакриза внесла корективи, і, ймовірно, платежі будуть відстрочені.

Без доходів

У 2021 році очікується істотне падіння доходів по цілому ряду напрямів. Зокрема, прогнозний обсяг прибутку Національного банку України (НБУ), який має бути перераховано до держбюджету, встановлений на рівні 33 мільярдів гривень, що на 31,9 мільярда гривень або 50,8% менше, ніж в 2019 році, і на 9,7 мільярда гривень або 30% менше, ніж у 2020 році.

Також заплановано колосальне падіння надходжень від перерахування в бюджет частини чистого прибутку та дивідендів.

“На 2021 рік заплановано отримати 24,6 мільярда гривень, що в 2,8 рази, або на 43,4 мільярда гривень менше від прогнозних даних 2020 року”, – звертають увагу експерти аналітичного центру.

Головним платником дивідендів до держбюджету в останні роки була НАК “Нафтогаз України”, яка забезпечувала близько половини всіх надходжень за цією статтею доходів.

Говорячи про втрачені доходи бюджету, аналітики МЦПД також вказують на значний “тіньовий” сектор української економіки. За даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, в 2019 році він склав 28% “білого” ВВП. В абсолютних цифрах це 1,1 трильйона гривень.

Ще одне потенційне джерело доходів бюджету, – гроші, які виводяться з України в офшори. Обсяги цих коштів, за даними міжнародних неурядових організацій, оцінюється в колосальні суми – від 117 мільярдів доларів (оцінка Global Financial Integrity) до 167 мільярдів доларів (оцінка Tax Justice Network).

Менша за прожитковий мінімум

За даними Міністерства соціальної політики, фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах липня 2020 року, для дітей віком до шести років становить 3620 гривень, для дітей віком від шести до 18 років – 4435 гривень, для працездатних осіб – 4068 гривень (а з урахуванням обов’язкових платежів – 5054 гривень).

Ці цифри близькі до тих, які називали ще члени попереднього уряду на чолі з Олексієм Гончаруком. Той Кабмін в проєкті бюджету 2020 навіть зазначив, що прожитковий мінімум в Україні повинен бути більше 4000 гривень. Але цифри, що потрапили в бюджет, виявилися в два рази менше.

З бюджетом-2021 та ж історія. Для дітей до шести років він повинен скласти з 1 січня 2021 року 1921 гривню, з 1 липня – 2013 гривень, з 1 грудня – 2100 гривень, для дітей 6-18 років з 1 січня – 2395 гривень, з 1 липня – 2510 гривень, з 1 грудня – 2618 гривень, для працездатних громадян з 1 січня – 2270 гривень, з 1 липня – 2379 гривень, з 1 грудня – 2481 гривню. Тобто, фактично, також вдвічі менше реального прожиткового мінімуму.

При цьому витрати на субсидії в наступному році скоротяться в порівнянні з 2020 роком на 2,7 мільярда гривень і складуть 36,6 мільярда гривень.

Відомо, що значна частина одержувачів субсидій – пенсіонери.

Незважаючи на щорічну індексацію, розміри українських пенсій істотно нижче реального прожиткового мінімуму. 

Мінімальна пенсія в Україні прив’язана до розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. З 1 липня 2020 року він становить 1712 гривень. 1 грудня сума виросте до 1769 гривень. У наступному році заплановано два традиційних підвищення – 1 липня та 1 грудня – до 1854 гривень і 1934 гривень відповідно.

За даними Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах липня 2020 року для непрацездатних становить 3267 гривень. Тобто офіційний прожитковий мінімум для непрацездатних осіб майже вдвічі менше реального.

Дефіцит Пенсійного фонду України постійно зростає. У 2021 році він збільшиться ще на 3% і складе 203,8 мільярда гривень (загальний бюджет ПФ складе 495,2 мільярда гривень).

Ситуація з пенсійним забезпеченням в країні з часом може стати катастрофічною, що пов’язано, з одного боку, з жахливою демографічною ситуацією, з іншого, з тим, що через загальну нестабільність сотні тисяч наших співвітчизників їдуть на роботу за кордон, нерідко залишаючись там назавжди .

Все це призведе до того, що через 15 років, а то і раніше, платити пенсії українцям буде нічим, заявив нещодавно прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Митниці дають добро

У проєкті бюджету-2021 практично не збільшено видатки на безпеку та оборону.

Крім того, звертають увагу аналітики МЦПД, незважаючи на умови співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та Європейським Союзом, на наступний рік в бюджет закладаються 1,5 мільярда гривень на реорганізацію Державної фіскальної служби, яка повинна завершитися в 2020 році (втім, в уряді визнають, що провалили реформу ДФС).

На 4,5 мільярда гривень мають збільшитися витрати на митні органи, з яких 1,7 мільярда гривень – це капітальні витрати.

Витрати на оплату праці в секретаріаті Кабміну повинні вирости на 47 мільйонів гривень – до 470 мільйонів гривень, в Міністерстві фінансів – на 39 мільйонів гривень – до 348 мільйонів гривень. Також підвищаться витрати на оплату праці для апарату Верховної Ради – на 86 мільйонів гривень – до 750 мільйонів гривень, Державного управління справами – на 139 мільйонів гривень – до 489 мільйонів гривень.

При цьому відповідні витрати для Міністерства охорони здоров’я залишаться на рівні поточного року

Медицина і ковід

Експерти аналітичного центру також звертають увагу на те, що проєктом бюджету-2021 не виконуються законодавчі норми про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення, які встановлюються на рівні не менше 5% ВВП.

Дивує також те, що в 2021 році істотно – в 3,5 рази – скоротяться витрати на боротьбу з поширенням коронавіруса: заплановано всього 19,4 мільярда гривень проти 66 мільярдів у 2020 році.