Розподіл витрат на підприємстві: як уникнути помилок у бухгалтерському обліку

Правильний розподіл витрат – ключ до фінансової стабільності підприємства. Адже помилки в обліку можуть спричинити податкові ризики і зайві витрати. Дізнайтеся, як уникнути типових помилок та керувати витратами.

Методи класифікації витрат

За даними бухгалтерської платформи “Головбух”, класифікація загальновиробничих витрат така:

• змінні, тобто ті, які залежать від обсягів виробництва;
• постійні – це витрати, які не залежать від обсягів виробництва.

Такий розподіл ЗВВ на змінні та постійні витрати вважається умовним, оскільки витрати на зарплату загальновиробничого персоналу вважаються постійними, тому що вони не змінюються залежно від обсягів виробництва, але за умови зменшення обсягів діяльності підприємство може скоротити і такі витрати. Таким чином, підприємство самостійно визначає, які витрати відносяться до змінних чи постійних ЗВВ, виходячи з економічної доцільності. Перелік цих витрат закріплюється в обліковій політиці підприємства. Це потрібно для:

• планування виробництва;
• прогнозування діяльності підприємства;
• розподілу ЗВВ.

Під час роботи над переліком загальновиробничих витрат бухгалтер має поділити їх на змінні та постійні.

Типові помилки при розподілі витрат

Уникнення типових помилок при розподілі загальновиробничих витрат дозволить забезпечити точний облік та управління фінансовими ресурсами підприємства. Це сприятиме підвищенню ефективності роботи підприємства та його фінансової стабільності.

• Неправильна класифікація витрат. Уточнення витрат на змінні та постійні може стати непростим завданням для бухгалтерів. Одна з типових помилок – невірна класифікація витрат. Наприклад, деякі витрати можуть бути помилково віднесені до постійних, хоча вони залежать від обсягів виробництва.
• Ігнорування специфіки галузі. Важливо враховувати специфіку конкретної галузі, в якій працює підприємство. Для різних галузей характерні різні типи витрат, і бухгалтерський облік має це відображати.
• Помилки в розподілі непрямих витрат. Непрямі витрати, такі як витрати на оренду або комунальні послуги, можуть бути неправильно розподілені між підрозділами або видами продукції. Це може вплинути на точність розрахунку собівартості.

Змінні та постійні витрати мають бути розподілені між:

– поточними витратами на реалізацію та фактичними виробничими витратами;

– продуктами, роботами, послугами, що виробляються;

– окремими цехами, виробничими відділами.

Часто такий розподіл ЗВВ проводять щомісяця.

Вплив витрат на фінансовий результат

У довгостроковій перспективі загальновиробничі витрати не мають впливу на фінанси підприємства, проте слід звернути увагу на наступне:

• Такий вплив стане можливим, якщо готова продукція залишається на складі. Це означатиме, що фактично розподілені витрати залишилися у вартості складських запасів продукції та незавершеному виробництві;
• Якщо такий вплив є, то він має тимчасовий характер. По мірі реалізації виробленої продукції впливи за кілька періодів компенсуються;
• Загальна сума нерозподілених загальновиробничих витрат не має значного та суттєвого на показники рентабельності. Якщо ця сума має суттєвий вплив, то слід переглянути встановлений в обліковій політиці показник нормальної потужності.

Автоматизація обліку витрат

Автоматизація системи обліку на підприємстві значно полегшує працю бухгалтера, підвищує точність та оперативність облікової інформації. Завдяки автоматизації контроль та аналіз поглибленого проведення розрахунків на підприємстві стає можливим, що сприяє прийняттю відповідних управлінських рішень керівництвом.

Перевірка правильності обліку

Мета перевірки – визначити правильність розподілу витрат на собівартість кожного з видів продукції. Під час проведення перевірки будуть враховуватися способи розподілу ЗВВ на підприємстві.