Запеклі протести у Барселоні: Росія причетна до штурму в Каталонії

У Барселоні відбуваються запеклі протести. Причетність російської військової розвідки до подій у Каталонії відзначає аналітгруппа Da Vinci AG.

Про це інформує Ділова столиця, – передає Укрінформ.

Росія має досвід втручання в каталонську кризу 2017 року. Це підтвердили і журналістські розслідування, і європейські розвідслужби.

У Каталонії знову неспокійно – як і 2017 року, на вулиці виходять тисячі мітингувальників, перекриваються автомагістралі, блокують і намагаються захопити міжнародний аеропорт “Ель-Прат” в Барселоні. Туристи змушені добиратися пішки.

До речі, ця прогулянка вже коштувала життя 65-річному французу, у якого стався серцевий напад на парковці біля терміналу №2. Акції протесту тривають вже четвертий день.

Їх спровокували вердикти Верховного суду Іспанії від 14-го жовтня у відношенні 12 лідерів каталонських сепаратистів, з яких дев’ятеро отримали серйозні терміни. Наприклад, колишній віцепрезидент Женералітета Оріоль Хункерас сяде на 13 років, а ексглава парламенту автономії Марія Карме Форкадель – на 11,5.

Верховний суд того ж дня видав міжнародний ордер на арешт фронтмена каталонського сепаратизму Карлеса Пучдемона, який втік до Бельгії 2017 року. Сам Пучдемон на це рішення вирішив відповісти ескалацією – закликав до проведення нового референдуму про незалежність Каталонії.

У ніч на 17 жовтня протести стали ще більш запеклими. Увечері в середу в Барселоні пройшов черговий багатолюдний мітинг (за деякими даними, в ньому брали участь близько 220 тис. осіб).

Все було мирно, але після дев’ятої вечора група молодих людей попрямувала до охоронюваної будівлі МВС і напала на правоохоронців. Натиск був серйозним.

Молодим людям в капюшонах вдалося навіть змусити поліцію здати свої позиції та відійти. Зіткнення доповнювалися повсюдними підпалами. Демонстранти палили сміттєві контейнери, застосовували “коктейлі Молотова” і навіть намагалися піротехнікою збити поліцейський вертоліт.

Загалом, як повідомляє місцева влада, в місті за ніч сталося близько 45 пожеж. А станом на ранок четверга, за інформацією El Pais, затримані 33 людини і близько ста звернулися за медичною допомогою.

Протистояння точно не стихне, незважаючи на те, що Мадрид направляє до Барселони чотири групи спецпідрозділів поліції кількістю в 200 чоловік. Навряд чи цього буде достатньо, щоб придушити протестну активність.

Є ризик, що насильство проти демонстрантів ще більшою мірою мобілізує тих, хто намагався не виходити за межі мирних акцій.

“Подарунок” під вибори

З одного боку, цілком зрозуміло бажання іспанської влади домогтися справедливості стосовно осіб, що підривають основи державності. І бажання, можливо, було зумовлено прагненням мінімізувати ризики напередодні парламентських виборів. З іншого боку, через вибори рішення Верховного суду було несвоєчасним.

Мадриду слід було діяти обережніше і м’якше, оскільки Іспанія не виходить з перманентної політичної кризи щонайменше останні чотири роки.

Причиною стала криза економічна. Консерватори з Народної партії Маріано Рахоя обіцяли впоратися з нею після перемоги на виборах 2011 року, але не змогли.

2015-го року відбулися чергові вибори до Генеральних кортесів, в результаті яких Іспанія 10 місяців сиділа без уряду через різномаїття парламенту – чіткої більшості не було ні в кого.

У результаті нові вибори – і нове прем’єрство Рахоя. Але його уряд меншості протримався два роки. Кабінет Рахоя відправив у відставку корупційний скандал, а самому прем’єру коштував політичної кар’єри. Його місце зайняв лідер Іспанської соціалістичної робочої партії (ІСРП) Педро Санчес.

Парламент “зарубав” проєкт бюджету, запропонований соціалістами, і були призначені нові дострокові вибори. Вони відбулися 28-го квітня 2019 року. На них соціалісти здобули перемогу (28,7%).

“Народна партія” під проводом Пабло Касадо “просіла” майже на 16% порівняно з виборами 2016 року до 16,7%. Але і ці вибори не поклали край політичній кризі, яка продовжилася через гризню за посади в уряді між ІСРП і лівопопулістськими союзниками Unidas Podemos Пабло Іглесіаса.

Як результат – нові дострокові вибори, намічені на 28 листопада поточного року.

Розкачати Каталонію

У непростий час, коли в “Центрі” провідні політичні сили намагаються видертися на парламентський та урядовий Олімп, Каталонію знову починає трясти.

На перший погляд, зважаючи на загрозу втрати регіону, ключові гравці мали б згуртуватися, але події останніх років показали, що це неможливо.

Зовнішні сили можуть зацікавитися в дестабілізації Європейського Союзу. Перш за все Росія. Тим більше, що відповідний досвід втручання у справи Іспанії у неї є.

У лютому 2019 року розслідувальна група Bellingcat встановила особу третього співробітника ГРУ, який пов’язаний з отруєнням Скрипалів у Солсбері і з’являвся у Британії перед референдумом щодо виходу з ЄС, – це Сергій В’ячеславович Федотов.

Під таким ім’ям він подорожував по Європі. За даними Bellingcat, реальне його ім’я – Денис В’ячеславович Сергєєв. Групі на той момент було відомо, що він високопоставлений офіцер ГРУ і випускник Військово-дипломатичної академії.

28-го червня 2019 року ВВС повідомило, що Сергєєв носить звання генерал-майора, є керівником оперативної групи. Крім Великої Британії Федотов також двічі побував у Болгарії 2015 року, коли “Новачок” відправив до лікарні болгарського бізнесмена, власника збройового заводу EMKO Омеляна Гебрева і його сина Христо.

Цей Федотов/Сергєєв заїжджав до Барселони і теж двічі – в листопаді 2016-го і восени 2017-го, коли проводився референдум з питання відділення Каталонії від Іспанії.

Ймовірно, як керівник оперативної групи він контролював “процес” на місці. До того ж, російська військова розвідка, ГРУ, привернула до підривних дій в Каталонії ще й інтернет-тролів.

На причетність росіян до розгойдування ситуації неодноразово звертали увагу іспанські ЗМІ. Зокрема, на початку жовтня газета El Mundo повідомила, що ідею з референдумом у соцмережах просувала група російських тролів під керівництвом голови “Антиглобалістського руху Росії”, що фінансується Кремлем, Олександра Іонова. 

За даними газети, на фінансування руху виділялися десятки тисяч доларів.

28-го листопада 2017 року спанський журналіст Итсу Діас на сторінках американської The Daily Beast надав більш повну картину іноземного втручання. Діас писав, що з 5 млн повідомлень про Каталонію в соцмережах лише 3% не були написані російськими або венесуельськими користувачами.

На тролів режиму Ніколаса Мадуро доводилося 32% вивчених повідомлень, 30% – анонімні акаунти, що розганяють контент кремлівських пропагандистів із RT і Sputnik; 25% – боти, 10% – офіційні акаунти RT і Sputnik.

Тоді ж звинувачення на адресу Росії з преси перекочували до офіційних заяв. Тодішній спікер уряду Іньїго Мендес де Віго і міністр оборони Марія Долорес де Коспедаль підтвердили, що російські і венесуельські хакери втручаються в ситуацію з Каталонією.

14-го травня 2018 року у підтримці сепаратистів звинуватив Росію глава Федеральної служби захисту конституції (BfV) Ганс-Георг Маасен, пославшись на розвідінформацію.

Через тиждень вперше офіційно це визнала розвідслужба Іспанії, відповідальна за кіберзахист, – Національний криптологічний центр (CCN).

Україні на замітку

Логічним буде очікувати, що Кремль скористається поточною кризою в Іспанії та Каталонії, якщо ще не скористався або навіть не оперативно зрежисирував його до моменту винесення вироків сепаратистам Верховним судом Іспанії.

До того ж, як зазначає аналітична група Da Vinci AG, російська військова розвідка, ймовірно, була причетна до організації блокування аеропорту “Ель-Прат” і магістралей після публікації вердикту суду.

Є інформація, що заклики до цих акцій поширювалися саме через соцмережі – втім, роль і ступінь участі тролів в цьому процесі ще належить визначити.

Однак тут кидається в очі вибір об’єктів для масових акцій. Такі дії більше підходять учасникам путчу, прагнуть паралізувати регіон і взяти під контроль інфраструктуру.

Наступний крок – організація референдуму або “референдуму”, як це було в Криму.

Каталонія входила і входить до сфери інтересів Кремля – там благодатний грунт для розкачки європейського човна і впровадження у свідомість європейців думки про правомірність і, можливо навіть, буденність сепаратистських референдумів.

Багато уваги до регіонів ЄС з активними осередками сепаратизму – до Каталонії, Країні Басків, Шотландії, Фландрії, Корсиці тощо.

Україні в свою чергу слід пильно спостерігати за тим, що відбувається зараз в Каталонії. І не лише з метою відстеження технології легітимації анексії Криму, але і в плані Донбасу. Бо Каталонія – приклад того, що чекає Україну, якщо нинішня влада таки погодиться на нав’язувану Кремлем модель реінтеграції Донбасу.

Реінтеграції на словах, тому що Володимир Зеленський під час бесіди з ветеранами 9-го жовтня визнав, що на виборах в ОРДЛО все одно “переможуть місцеві “авторитети”.

І якщо раптом когось з цих “авторитетів”, майбутніх вчорашніх терористів зі скоринкою українського депутата, раптом захочуть притягнути до відповідальності за ті чи інші правопорушення, моментально розгориться полум’я народного гніву.

Будуть інтернет-тролі і серед протестуючих виявиться безліч гарячих молодих людей, які готові кинутися в атаку на правоохоронців, як в Барселоні.