Пишаємося своїм: топ-5 українських фільмів, які варто побачити хоча б раз у житті

Український кінематограф останніми роками стрімко розвивається, але поряд із сучасними стрічками є й ті, що вже стали класикою. Ми зібрали п’ять фільмів, які змушують замислитися над історією, культурою та життям українців.

1. «Мої думки тихі»

Почнемо з трагікомедії «Мої думки тихі» режисера Антоніо Лукіча. Уперше фільм показали 4 липня 2019 року на секції «East of West». В український кінопрокат фільм вийшов 16 січня 2020 року, де за сім тижнів зміг зібрати більше 10 млн грн. Загалом за весь час стрічку презентували на понад 70 кінофестивалях світу.

Це історія про молодого звукорежисера Вадима, який отримує шанс вирушити за кордон, але для цього має виконати завдання – записати голоси рідкісних тварин на Закарпатті. Разом із ним у подорож їде його мама, і саме їхні стосунки стають головною темою фільму. Глядач бачить кумедні, зворушливі та навіть болючі моменти взаємин матері й сина, які по-своєму люблять одне одного, але часто не можуть знайти спільної мови. Це кіно про теплі й водночас непрості стосунки між поколіннями, у яких багато хто впізнає себе.

2. «Я і Фелікс»

Зовсім інший, але не менш важливий драматичний фільм 2022-го року – «Я і Фелікс» Ірини Цілик, знятий за мотивами автобіографічної прози письменника Артема Чеха. В широкий український прокат стрічка вийшла 11 квітня 2024 року.

Дія відбувається у 1990-х, у часи, коли країна змінювалася, а люди ще намагалися зрозуміти нову реальність. Головний герой – хлопець Тимофій – знаходить справжнього друга в сусідові Феліксі, колишньому радянському військовому. Їхні стосунки показані дуже щиро: старший чоловік допомагає підлітку зрозуміти життя, а хлопчик повертає йому відчуття потрібності. Це картина про дружбу, пошук себе та складні стосунки між поколіннями, які попри відмінності можуть знаходити спільну мову.

3. «Тіні забутих предків»

Класикою, яка вже давно вписана золотими літерами у світове кіно, є «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова. Стрічка 1965 року, знята за повістю Михайла Коцюбинського, стала справжньою сенсацією. У перший рік прокату фільм переглянули 8,5 млн глядачів. Гарвардський університет додав стрічку до списку обов’язкових для перегляду студентам, які претендують на вищий ступінь у кінознавстві.

Вона розповідає трагічну історію кохання Івана та Марічки, які живуть у гуцульському селі, де життя нерозривно пов’язане з природою, традиціями та обрядами. Вражає не лише сюжет, а й сама візуальна мова фільму – яскраві кольори, символізм, етнографічні деталі. «Тіні забутих предків» відкрили Україну для світу як країну з багатою культурою та унікальним кінематографом.

4. «Щедрик»

З історичних драм варто відзначити стрічку «Щедрик» Олесі Моргунець-Ісаєнко. Світова прем’єра відбулася 4 березня 2022 року. Фільм відзначили як найкращий на фестивалі Women’s International Film Festival Nigeria.

Події відбуваються у Станиславові (нині Івано-Франківську) під час Другої світової війни. У центрі сюжету – три родини різних національностей: українська, польська та єврейська. Попри різні традиції, їх об’єднує дружба, але війна та окупації ставлять їх перед важкими випробуваннями. Це фільм про те, як у темні часи люди намагаються залишатися людьми, зберігати надію та підтримувати одне одного. Назва символічна: відомий на весь світ «Щедрик» Леонтовича тут звучить як пісня надії, яка пережила найтемніші часи.

5.«Поводир»

І ще один фільм, який варто обов’язково подивитися, – «Поводир» або «Квіти мають очі» Олеся Саніна.

Це драма, що переносить глядачів у 1930-ті роки – у часи сталінських репресій та знищення української культури. Сюжет розповідає про маленького американського хлопчика, який випадково стає свідком трагічних подій і вирушає в подорож разом із сліпим кобзарем. Їхня історія – це і шлях до свободи, і розповідь про силу людського духу. Фільм показує одну з найтемніших сторінок нашої історії, коли влада намагалася знищити носіїв національної пам’яті – кобзарів.

Усі ці фільми різні: кумедні й трагічні, сучасні й класичні, камерні й масштабні. Але всі вони говорять про одне – про Україну, її людей, їхні почуття, боротьбу та мрії.