Перевершити Брежнєва або наступний термін Віктора Сапожнікова

Інформаційний сайт Західної Волині «Буг» розпочинає серію публікацій присвячених місцевим виборам на території Прибужжя. Першим в нашому списку став шахтарський Нововолинськ.

Верховна Рада України призначила місцеві вибори на 25 жовтня цього року. Нова редакція закону прийнята минулого четверга. Хоча його текст ще відсутній на сайті парламенту, та правила цілком зрозумілі. Головний меседж для Нововолинська наступний – вибори міського голови відбудуться в один тур.

Ще якихось півтора роки тому могла скластися думка, що вибори Нововолинського міського голови будуть проходити в неабиякій конкуренції, але політичні розклади цього літа говорять про інше. Віктор Сапожніков впевнено обставив своїх конкурентів та очевидно знову виграє мерську кампанію.

І тепер по черзі. За ці двадцять років місто втомилося від Сапожнікова. Воно потребує нової крові, нових підходів, нового подиху європейського вітру. Саме під час буреломних подій Євромайдану в громади був шанс змістити міського голову та його команду. Велелюдні мітинги біля міськради, десятки палких промов, сотня бійців з обвітреними обличчями тільки-тільки з київського Майдану. Здавалося все грало на руку опозиції, але… Але не знайшлося лідера, який мав би очолити протест і взяти на себе відповідальність. Так, були обіцянки Віктора Борисовича подати заяву про відставку. А далі, голосування контрольованих міським головою депутатів міськради, котрі не пішли проти свого очільника. Опозиція не дотиснула, не змогла скористатися моментом і втратила свій шанс. Міський голова вийшов сухим з води.

Черговий удар по міському голові відбувся вже під час парламентської кампанії минулого року. Його протеже – радикал Віктор Ярема за результатами виборів отримав лише шосте місце в списку кандидатів по округу №19 з результатом 7,38%. Переможцю перегонів Ігорю Гузю Сапожніков відмовив у підтримці. На той час непідконтрольні міському голові Народний Фронт, Блок Петра Порошенка, Самопоміч, Громадянська позиція та ВО «Свобода» отримали разом у Нововолинську близько 80% голосів містян, натомість «дружня» Батьківщина та Радикальна партія тільки 13%. Ну і наявність непідконтрольного та амбіційного народного депутата, котрий має доступ до фінансових потоків та користується підтримкою прем’єр-міністра, не грала на руку Сапожнікову.

Але і тут Віктор Борисович всього за якихось півроку переграє своїх конкурентів. Перша спецоперація стосувалася політичної сили президента. Користуючись хорошими стосунками з головою Волинської ОДА Володимиром Гунчиком, Сапожніков по-суті забирає під своє крило партійну структуру у Нововолинську і ставить на посаду міської організації Ольгу Лакиш – керівника міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. За неофіційною інформацією саме від цієї політичної сили Сапожніков і буде висуватися на посаду міського голови.

Наступна перешкода – Народний фронт. І навіть не так керівники міського осередку, а їхній патрон – нардеп Ігор Гузь. Тут проблема вирішилася сама собою, партійна організація так і не змогла віднайти адекватного кандидата в мери здатного перемогти Сапожнікова. Єдиною і реальною кандидатурою був Віталій Бадзюнь, брат керівника осередку Богдана Бадзюня, але він категорично відмовився. А лавка запасних виявилася пустою. Підтримати ж кандидатів від інших політичних сил Гузь навідріз відмовився. За останньою інформацією політичний пас’янс взагалі може звести Гузя та Сапожнікова до однієї політичної команди, так як Народний фронт реально розглядає можливість йти на місцеві вибори через списки «Солідарності» і Гузь може очолити виборчий штаб оновленої партії на Волині.

Та й треба сказати відверто, у Гузя дуже прагматичне завдання, не так брати до рук місцеву владу в його окрузі, а в першу чергу – переобратися на новий термін у випадку можливих позачергових виборів до парламенту.

Боротьба за осередок «Самопочі» триває. В Луцьку позицію Сапожнікова відстоює перший заступник Луцького міського голови Тарас Яковлєв. Очевидно, що нововолинський осередок партії Андрія Садового точно не буде в активній формі діяти проти міського голови.

«Громадянська позиція» майже зійшла з політичного олімпу, незважаючи на стійку підтримку виборцями свого лідера Анатолія Гриценка, наявність партійної структури у Нововолинську майже відсутня.

ВО «Свобода» так і не змогла вийти за певні межі своєї політичної зашореності і не представляє реальної загрози.

Щодо основних суперників Віктора Борисовича, то тут також не густо. Євген Недищук за останні три роки пережив ряд політичних поразок. Це і слабкий результат на парламентських виборах 2012 року 4,99% голосів виборців, і відповідно шостий результат. Виключення з лав ВО «Батьківщина». Невдале очолювання нововолинського осередку партії Президента та таке ж невдале кандидування на посаду голови Іваничівської РДА.

Є ще Андрій Бадзюнь, котрий активно засвітився під час подій на Євромайдані, а далі заробив собі ім’я як ефективний голова Іваничівської РДА, а останнім часом виступає в якості «адвоката» нововолинських шахтарів. Партійне керівництво пана Бадзюня спрямовує його лишитися в політичній орбіті Іваничівського району і після виборів стати головою районної ради.

Юрій Єлева? Скоріше всього мерських амбіцій у нього вже нема і він буде готовий підтримати свого побратима Недищука.

Віктор Ромашевський? Після того як він покинув партію «УДАР» політик зник з міської політичної авансцени.

Андрій Самков? Піля виходу з Партії регіонів зосередився на бізнесі і взагалі невідомо чи буде балотуватися в депутати міськради.

Політичні радикали Андрій Фафлей та Олексій Буторін. Очевидно, першому це буде заборонено, так як з’їзд Правого сектору прийняв рішення, що партія не бере участі у місцевих виборах. Буторін продовжує воювати в «Азові», але його результат на минулих парламентських виборах – дев’яте місце з результатом 2,01% не дає можливості сподіватися на перемогу у мерських перегонах.

p.s. Проблема незмінності нововолинського міського голови не стільки в його політичній силі, хоча треба бути відвертим вона у нього присутня, а у слабкості опозиції. Опоненти Сапожнікова так і не змогли виплекати потенційно сильного кандидата, об’єднатися наколо нього, віднайти відповідні фінансові ресурси і мати волю до перемоги. А так схоже, що після 25 жовтня дехто знову напише блог де скаже, що у всьому винна біла та чорна магія)

Сергій Забужанин “БУГ”