Пенсії ростуть, а жити неможливо: як мільйонам українців протягнути у 2024-му
Більше половини українських пенсіонерів отримують пенсію до 4000 гривень, на яку фактично неможливо жити. У березні, як очікується, пенсії підвищать, але для більшості це означатиме добавку у кілька сотень гривень, що не особливо покращить їхнє матеріальне становище.
Чому пенсії в Україні залишаються мізерними, і чи є можливість у воюючої країни суттєво збільшити їх розмір, розбирався Апостроф.
В Україні на початок 2024 року налічується понад 10,5 мільйона пенсіонерів, середній розмір пенсії в країні дорівнює 5385,25 гривні. Про це повідомляє на своєму сайті Пенсійний фонд.
Язик не повертається назвати таку пенсію великою, але вона все ж таки виглядає доволі пристойною. Проте, якщо розглядати ситуацію з точки зору того, скільки людей отримають ту чи іншу пенсію за розміром, все виглядає набагато сумніше. Так, за даними фонду, більш ніж половина українських пенсіонерів, а це понад 5 мільйонів людей, мають пенсії до 4000 гривень.
Зокрема є такі, чия пенсія не перевищує навіть і 2000 гривень. Щоправда, їх небагато – лише 64 601 особа (0,6% від загальної кількості пенсіонерів). Середній розмір пенсії у цій категорії складає 1234,09 гривні.
Проте пенсії в діапазоні від 2001 до 3000 гривень отримує найбільша кількість вітчизняних пенсіонерів – понад 3 мільйони (29,1%). В середньому в цій категорії пенсія складає 2618,74 гривні. До речі, це не набагато більше, ніж мінімальна пенсійна виплата для непрацюючих пенсіонерів у розмірі 2520 гривень.
Тих, хто отримує пенсії від 3001 до 4000 гривень теж немало – майже 2,24 мільйона осіб (21,3%), середня пенсія в цій категорії – 3546,54 гривні.
Пенсії від 4001 до 5000 гривень призначені для трохи більш ніж 1,5 мільйона українців (14,9%), середня пенсія тут складає 4406,45 гривні.
Близько 2,5 мільйона людей отримують пенсії від 5001 до 10000 гривень (23,2%). Середня пенсія в цій категорії пенсіонерів – 6841,75 гривні. Проте від себе зазначимо, що невідомо, скільки з цих 2,5 мільйона отримують саме середню пенсію, скільки тих, чия пенсія ближче до нижньої межі, та тих, в кого вона наближена до верхньої межі.
Ну і, нарешті, понад 10 тисяч гривень отримують пенсію трохи більше 1,15 мільйона українців або 10,9% від всіх пенсіонерів. Середня пенсія в цій категорії – 14 786,47 гривні. Знову ж таки, невідомо, скільки людей мають пенсію на рівні середньої, скільки – ближче до 10 тисяч гривень, а скільки – ближче до максимальної (з 1 січня 2024 року вона складає 23 610 гривень).
Мінімум для виживання
Але повернемося до того факту, що понад 5 мільйонів українських пенсіонерів отримують пенсію менш ніж 4000 гривень на місяць, з яких понад 3 мільйони – менш ніж 3000 гривень. Не треба бути великим фінансистом, щоб зрозуміти – цього дуже мало для того, щоб не те що якось жити, а хоча б існувати.
Навесні 2023 року “Апостроф” порахував, що називається, мінімум мініморум коштів, необхідних пенсіонеру (який має безкоштовний проїзд у громадському транспорті та ще деякі пільги) для того, щоб просто вижити, і тоді відповідна сума склала понад 3200 гривень. Але ціни з того часу зросли, і тому цих грошей для виживання наразі вже не вистачить.
Звичайно, можна очікувати на перерахунок пенсій, який традиційно відбувається в Україні в березні. Відповідні плани є й на 2024 рік. Нещодавно це підтвердила в етері єдиного телемарафону перша заступниця міністра соціальної політики Дар’я Марчак. За її словами, точний розмір індексації буде визначений у лютому, але попередньо очікується підвищення на 13%.
Втім, індексація може і не відбутися. Така ймовірність існує у разі відсутності фінансової допомоги збоку наших союзників. Нагадаємо, що саме за рахунок коштів міжнародної допомоги уряд покриває соціальні видатки (потенційно це означає, що коштів може не бути не лише на пенсії, але й на зарплати бюджетників, школи, лікарні тощо). Про те, що такий сценарій не виключений, раніше попереджали представники уряду, зокрема міністерка соціальної політики Оксана Жолнович.
Але навіть якщо гроші для проведення перерахунку пенсій все ж таки знайдуться (завдяки міжнародній допомозі чи без неї), індексація у тому розмірі, про який повідомлено, навряд чи принципово щось змінить принаймні для більшості українських пенсіонерів. В березні 2023 року пенсії зросли на 19,7%, проте, як бачимо, наразі того, що отримує половина вітчизняних пенсіонерів, вистачає лише на те, щоб у буквальному сенсі не вмерти з голоду.
Згідно з бюджетом-2024, ціни цього року зростуть майже на 10%. При цьому існує ймовірність, що інфляція виявиться вище цього показника. Також добре відомо, що зазвичай ціни на продукти харчування зростають помітніше, ніж в середньому, а тому, скоріше за все, інфляція цього року просто “з’їсть” березневу індексацію.
Порахуємо – пенсія, яка наразі складає 4000 гривень, після індексації (якщо вона відбудеться) підвищиться до 4520 гривень. Відповідно, розмір пенсії, що була на рівні 3000 гривень, після перерахунку підтягнеться до 3390 гривень. Якщо ціни цього року зростуть лише на 10%, “кошик виживання” пенсіонера підвищиться до 3500 гривень. Як бачимо, навіть у такому разі для багатьох українських пенсіонерів такий кошик стане непідйомним. Проте, якщо ціни зростуть на 15%, щоб вижити пенсіонеру буде потрібно мінімум 3700 гривень на місяць. Яких в багатьох не буде.
Хоча насправді грошей хоча б для дуже скромного життя в Україні наразі потрібно суттєво більше. І це, до речі, визнають в уряді. Як заявила в одному інтерв’ю, що вийшло в жовтні минулого року, міністр соціальної політики Оксана Жолнович, на сьогодні фактичний прожитковий мінімум складає понад 6000 гривень.
“Тобто можна говорити про те, що 80% українських пенсіонерів отримують пенсію нижче реального прожиткового мінімуму”, – сказав у розмові з “Апострофом” колишній міністр соціальної політики і екс-віце-прем’єр Павло Розенко.
Питання пріоритетів
Але як так сталося, що пенсії в нашій країні нібито постійно зростають, але їх все рівно не вистачає на життя?
Ще один екс-міністр соціальної політики України Андрій Рева у розмові з виданням нагадав, що середня пенсія у 2016 році, коли він прийшов на посаду, складала лише 1600 гривень, а мінімальна – взагалі 949 гривень.
“В 2017 році була проведена реформа, і за два роки середня пенсія зросла на 77%, а мінімальна – майже вдвічі. У 2020-2021 роках (після приходу до влади нової команди), середня пенсія зросла на 23%. Тобто темпи зростання впали в три рази”, – сказав Рева.
Проте механізм індексації, який було введено у 2017 році, продовжує діяти і зараз: “Сьогодні середня пенсія в Україні складає 5300 гривень (5385,25 гривні – “Апостроф”). Якщо порівняти з пенсією, яка була – 1600 гривень, то вона зросла у 3,5 рази з 2018 по 2023 рік”.
За словами екс-міністра, основна причина того, що в Україні пенсії такі низькі, – це величезна “тіньова” економіка.
“40% взагалі нічого не платять (податків та зборів), а з тих, хто платить, 40% платять з “мінімалки”, – пояснює Андрій Рева. – А потім ми обурюємось, чого така низька пенсія“.
При цьому з бізнесу, який працює легально і зараз намагається хоч якось вижити, висмоктують усі соки.
“Те, що сьогодні влада робить з бізнесом – відновлення перевірок, обшуки, арешти, невідомо за що накладені санкції, – каже Павло Розенко. – Коли економіка лежить, коли влада не дає економіці розвиватися, звідки візьмуться кошти (на пенсії)?”.
Але навіть в нинішніх умовах дефіциту коштів уряд міг би щось зробити, щоб вирішувати питання соціального захисту найбільш незахищених верств населення, до яких відносяться пенсіонери. Проте складається враження, що урядовці фактично самоусунулися від вирішення проблем.
“Напевно члени уряду в нас не для того, щоб виходити на екрани телевізорів і розповідати, як погано працюють наші міжнародні партнери, що вони не виділяють кошти, і через це не можна проіндексувати пенсії. Для чого нам такі урядовці? Давайте тоді призначимо уряд з міжнародних партнерів і тоді будемо питати з них”, – каже Розенко.
За його словами, насправді джерела фінансування пенсій в Україні є. Так, зокрема було б доцільно припинити платити величезні пенсії (які офіційно називаються довічним грошовим утриманням) колишнім силовикам, суддям та прокурорам, які можуть сягати і 100 тисяч гривень. Звичайно це не дасть ресурс для значного підвищення пенсій всім пересічним українцям, але й це буде певною допомогою. Також не слід підвищувати, принаймні під час війни, зарплати народним депутатам та іншим високопосадовцям.
“Це теж невеликий ресурс, але все одно там 100 мільйонів, там 200 мільйонів, там 300 мільйонів. Крім того, 2 мільярди на безглузду й провальну інформаційну політику у вигляді національного телемарафону. Тобто, якщо ми починаємо дивитися, як формується державний бюджет, ми повинні розуміти, що кошти є, але немає розуміння пріоритетів – хто потребує зараз допомоги, а кому, можливо, не варто підвищувати заробітні плати, а можливо взагалі на час війни трошки зжатися. Питання номер один – це обороноздатність і фінансування Збройних сил України. Але питанням номер два має буди захист соціально незахищених верств населення”, – резюмував Павло Розенко.
