П’ять маловідомих туристичних місць Півдня України, які варто відвідати

Південь України – це не тільки про морський відпочинок. Тут є чимало природних і архітектурних об’єктів, вартих уваги.

Час та людський вплив руйнують те, що мало б стати туристичними родзинками регіонів. Але навіть руїни можуть виглядати так, аби від лише одного погляду перехоплювало подих, розповідає BBC.Україна.

Краєзнавець і екскурсовод Єгор Сидорович досліджує об’єкти на Півдні України, які заслуговують бути побаченими, та розповідає про них. Каже, що такі місця можуть працювати як машина часу: “Там я відчуваю, що переношусь у часі. Це така собі реконструкція відчуття – як це було”.

Дослідник розповів про менш відомі загалу туристичні об’єкти, які, на його думку, варто побачити кожному.

Костел Святих Петра і Павла. Село Степове, Миколаївська область

Напівзруйнована будівля одного із найбільших католицьких храмів Півдня України. Розташований костел на території села Степове, де було поселення Карлсруе, яке заснували німецькі переселенці.

Храм добудували у 1885 році, до цього це була споруда з вапняку та соломи. Нова будівля була у неоготичному стилі, що рідкість для Півдня України, з одного боку, та нетипово для німецької архітектури, з іншого, через велику кількість оздоблення.

Хоча поселення було невеликим, церква вийшла помпезною. В 1890-тих роках там встановили орган.

“Тільки художнє оздоблення цього храму вийшло в шість тисяч царських рублів, це на сучасні гроші кілька мільйонів гривень, а це село”, – каже Єгор Сидорович.

Радянська авіація за часів Другої світової завдала храму значної шкоди. Тепер там тільки стіни, які щороку руйнуються ще більше.

Миколаївська обсерваторія

Побудована на найвищій точці міста – Спаському пагорбі. Це одна із найстаріших обсерваторій східної Європи, Україна номінувала її до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Обсерваторію побудували в 1821 році за ініціативою адмірала Олексія Грейга для того, аби навчати моряків і офіцерів орієнтуватися за допомогою астрономічних методів.

Першим директором обсерваторії став Карл Кнорре.

“Він став директором, коли ще був студентом четвертого курсу університету. Йому навіть двадцяти років не було. Кнорре – автор п’ятої сторінки зоряної карти Берлінської академії наук, а за допомогою цієї сторінки було знайдено дві малі планети”, – розповідає Єгор Сидорович.

Миколаївська обсерваторія зберегла свою першочергову функцію і працює і зараз як науково-дослідний інститут. В обсерваторії працює музей з колекцією астрономічних приладів.

Палац Курісів. Село Курісове, Одеська область

Незвичний маєток наприкінці XVIII століття побудував полковник Іван Куріс, який отримав ці землі за участь у російсько-турецьких війнах. Палац зведений у східному стилі, його фасад має схожість з Палацом Воронцова в Криму.

“Коли ти підходиш до цього палацу, то здається, що ти підходиш не до маєтку, а до мінарету. Схоже на мечеть, але це не вона”, – ділиться враженнями Єгор Сидорович.

Існує легенда, за якою у родинних склепах біля палацу закопаний скарб, але краєзнавець каже, що це лише міф – під час дослідження цієї території так нічого і не знайшли.

Після революції родина Курісів покинула маєток. Значної руйнації палац зазнав за радянського періоду. Ще більшої – під час пожежі у 1990-му році. Зараз повільними темпами будівлю реставрують, але коли роботи будуть завершені – невідомо.

Зруйнований палац Фальц-Фейнів поблизу Новоолександрівки (Херсонська область)

Фальц-Фейни – це відомі німецькі землевласники, промисловці та меценати. Маєток у колишньому селі Гаврилівка побудував брат Фрідріха Фальц-Фейна, засновника заповідника “Асканія-Нова”, – Олександр.

Нині палац у руїнах, але колись був справжньою перлиною Півдня України.

Двоповерхова будівля поєднувала в собі різні стилі – романтизм, готику й античні мотиви. Перед маєтком був великий фонтан, у якому плавали різні види риб. Навколо розкинувся дендропарк.

Також Олександр тримав у маєтку різних екзотичних тварин. Але, на відміну від свого брата, який намагався зберегти природу, робив це з естетичних почуттів.

Останній барон Фальц-Фейн, Едуард, називав це місце раєм. Після революції Олександр Фальц-Фейн покинув свій палац. Рідкісних тварин розстріляли, рибу виловили, а ГЕС затопила частину маєтку. Нині там залишились тільки стіни.

“Це мій біль як екскурсовода. Коли я читав згадки про цей палац, то це, напевне, один із найкрасивіших архітектурних ансамблів Херсонської області”, – ділиться Єгор Сидорович.

Степові водоспади під селом Козацьке (Херсонська область)

Водоспади у степу – це явище, яке здивує багатьох. Вони розташовані біля руїн палацу князя Трубецького. Ці водоспади утворені підземними водами Дніпра.

Краєзнавець каже, що це гарна туристична атракція, яка має свою легенду: “Князь Трубецький, маєток якого розташований біля цих джерел, вирішив штучно зробити водоспад. Чому? Йому хотілося пити каву на балконі цього маєтку і дивитися на водоспади, які красиво виходять в Дніпро, і він штучно повернув ці води”.

Кілька років тому біля водоспадів прибрали територію. Місцеві п’ють тут воду, проте Єгор Сидорович не радить це робити туристам, адже жодних досліджень не проводили. Поряд з водоспадами є ще кілька туристичних атракцій – чинне Шато Трубецького, руїни маєтку князя, які добре видно, якщо стояти біля водоспадів, і Башта Вітовта – оборонна споруда часів литовського панування.

Єгор Сидорович каже, що кожен з перерахованих об’єктів – унікальний, і їх варто побачити: “Навіть руїни монументальні і помпезні. Такі об’єкти треба реконструювати, аби вони стали родзинками для туристів. Не тільки для українців, а і для іноземців”.