Кум Путіна та «сірий кардинал» Кучми: вся правда про Віктора Медведчука
Останнім часом ім’я Віктора Медведчука в українських медіа згадується все частіше. Допоки переговори Тристоронньої контактної групи в Мінську з обміну військовополоненими, де він є представником від України, “забуксували”, Медведчук опинився в епіцентрі іншої події – скандалу навколо фільму про Василя Стуса.
Тож ким є Віктор Медведчук? Яку роль він відіграв у трагічній долі поета-шістдесятника? Що пов’язує його з Володимиром Путіним і проросійськими найманцями на Донбасі та які шанси Медведчук має для того, щоб знову прорватися в українську політику – відповіді на ці питання читайте у публікації 24 каналу.
Юність та зв’язок із правоохоронними органами
Віктор Медведчук народився у 1954 році у Красноярському краї. Тато Медведчука відбував там заслання як учасник ОУН, хоча насправді він підтримував політику колабораціонізму. Як повідомляють історики, за його участі було вивезено понад 2 тисячі українців до Німеччини як рабів.
У середині 60-х років сім’я Медведчуків залишила Сибір і переїхала на Житомирщину. Після школи Медведчук пробував вступити до Вищої школи міліції, але його не взяли через біографію батька. Тож довелося йти працювати.
У цей же час став “позаштатним працівником міліції”. Завдяки цьому його взяли на юридичний факультет Київського університету.
Будучи командиром загону добровільної народної дружини, побив неповнолітнього і ледь не загримів до тюрми.
Від середини 1970 років – співробітник КДБ СРСР.
Адвокатська діяльність
Медведчук брав участь у судових процесах над дисидентами Юрієм Литвином та Василем Стусом. Останній багаторазово відмовлявся від свого “захисника”. Юристи, аналізуючи судову справу дисидента, вже 35 років потому констатували, що адвокат Медведчук порушив свій професійний обов’язок, фактично відмовився від захисту Стуса, чим грубо порушив право останнього на захист у суді. Поета засудили до максимального покарання – 10 років таборів особливого режиму і 5 років заслання.
Шлях до влади та політичні погляди
Далі йде в політику: із 94-го року стає членом Центральної Ради партії СДПУ, а згодом СДПУ(о). У 2002-2005 роках очолював Апарат Президента України за Леоніда Кучми. Медведчука називали “сірим кардиналом” Кучми.
Однак кар’єра Медведчука як політика зазнала краху у 2004 році, після Помаранчевої революції. Він був відвертим ворогом Ющенка. Водночас за допомогою Тимошенко намагався стати послом у Росії або віце-прем’єром.
У політичній діяльності відкрито підтримував Росію. Вів пропаганду за приєднання України до Митного союзу, витрачаючи на це великі гроші. Вважає єдиною законною та канонічною Українську православну церкву Московського Патріархату.
“Кривава” роль Медведчука у Революції Гідності
Ім’я Медведчука пов’язують із кривавими подіями на Євромайдані.
За даними ЗМІ, у найкритичніші моменти Революції Гідності Янукович радився саме з Медведчуком. За час Євромайдану вони провели 54 телефонні розмови!
12 грудня 2013 року він висловив готовність воювати проти учасників протестів на Майдані у Києві.
Я воювати вмію. У нас достатньо сил і можливостей, щоб відстояти наші погляди і переконання,
– погрожував Медведчук.
За день до початку анексії Криму політик утік із півострова з родиною у Швейцарію. Того ж року США наклали на нього персональні санкції.
Імовірно, через це “Опоблок” не включив його у свій список на позачергові вибори до ВР у 2014 році. Хоч у Верховну Раду Медведчук не потрапив, але має там своїх людей. Їхні імена: Тарас Козак, Василь Німченко, Ігор Шурма, Нестор Шуфрич.
Політичний “ренесанс” Медведчука
Після початку війни кум Путіна стає єдиною зв’язковою ланкою між Україною і Росією. Восени 2014 року його призначають представником України в питанні обміну полоненими з проросійськими терористами. Так починається його політичний “ренесанс”.
Попри заборону прямих авіасполучень між Україною і РФ, Медведчук здійснює до сусідньої країни-агресора чартерні польоти. ЗМІ вказують, що роль Медведчука дратує навіть оточення Путіна. Він використовує своє становище для політики і бізнесу.
Так, журналісти НВ дізналися, що СБУ допомогло “підім’яти” Медведчуку під себе ринок автомобільного газу. Схожа ситуація і на ринку нафти. За словами народного депутата Сергія Лещенка, Медведчук також володіє важелями впливу на судову гілку влади. Таким чином, бізнес-імперія Медведчука процвітає. До слова, у 2015 році він купив яхту за 180 мільйонів євро.
Приготування до виборів-2019
Медведчук братиме участь у виборах до Верховної Ради у 2019 році. Нещодавно він увійшов у партію Вадима Рабіновича, в якій відповідатиме “за напрям із встановлення миру з РФ та відновлення переговорів із СНД”. Експерти вважають, що на цей дует ставку робить Кремль. Окрім того, за повідомленнями ЗМІ, Медведчук придбав три телеканали: це “NewsOne”, “112 Україна” та ZIK.
