Без світла, газу та опалення більше року живуть мешканці гуртожитку по вулиці Луцькій, 186 у Володимирі-Волинському

Гуртожиток по вулиці Луцькій, 186 до банкрутства належав ВАТ “Володимир-Волинський цукровий завод”. Підприємство збанкрутувало, за приміщення та долі людей відповідальний державний ліквідатор Сергій Михайловський. Однак, відповідальний він тільки на папері. На ділі ж люди зі своїми проблемами лишилися сам-на-сам.

Двадцять одна кімната, кухні, санвузли, душові, господарські приміщення – усе, необхідне для життя є у будівлі гуртожитку. І бажаючі тут жити також є. От тільки проблема – немає законної можливості привести усе до ладу та вдихнути життя у будинок.

“Світла немає із квітня 2014 року, газу також. Пропало енергопостачання – і люди змушені були звідси з’їхати. Ми із дочкою та внучкою перебралися у село Хобултова. Онука щоранку добирається із села в місто, в школу. Там же відвідує гуртки. Це страшенно не зручно! А в нас же з чоловіком є житло у місті! Ми ж його отримали за достойну роботу на заводі!”, – розповідає мешканка гуртожитку Раїса Гарант.

Чекали люди, терпіли, своєму утримувачу довіряли. Однак – у відповідь лише обіцянки, і не більше.

“Ліквідатора Михайловського бачили один раз у житті. Телефоном – нічого вияснити не можна, він постійно кудись поспішає. Від нас тільки відмахується. Каже, щоб ішли в міську ради та й просилися, аби нас взяли на баланс міста. У міській раді, правда ще у 2013-му році, нам сказали, що не проти взяти на баланс, ось тільки нехай завод повністю відремонтує будівлю, поверне світло, газ, полагодить каналізацію. А заводу ж вже тепер нема – до кого нам іти, хто нам допоможе?”, – раптом не зі сльозами на очах каже ще одна мешканка Надія, чоловік якої на даний час в АТО.

Маючи де-юре житло, де-факто люди повинні винаймати квартири, а заможних серед колишніх працівників заводу немає. Одна родина, яка не мала змоги переїхати у інше місце, змурувала собі грубку та зимувала у помешканні без світла та гарячої води. Ще одна жінка – змушена готувати собі їжу на… вогнищі біля будинку.

“Ми терпіли довго – тепер взялися самі вирішувати ці проблеми, бо ні Михайловському, ні комусь іншому вже не віримо! Наш сусід, Ігор Бунда, звернувся у ПАТ “Волиньобленерго” із проханням вирішити проблему електропостачання. Йому відповіли наступне: гуртожиток не має техпаспорта та іншої документації. Тому необхідно виготовляти усе як на новобудову. Але документація на завод існує, а ми – частинка того заводу! Значить і на гуртожиток також щось має бути!”, – розповідає голова будинкового комітету Ганна Матвійчук.

Уся справа виглядає дивно. У телефонній розмові ліквідатор Михайловський пояснив, що вже два роки намагається передати на баланс міста будівлю. Однак, каже пан Сергій, ніхто в місті його приймати не поспішає. Приватизувати людям також приміщення не дають. Відновити світлопостачання та газ – не можливо. У енергокомпаніях норовлять здерти із людей страшенні кошти.

ПАТ “Волиньобленерго” запросило за відновлення постачання електроенергії 115-ть тисяч гривен “спонсорської допомоги”, яку обіцяли повернути протягом 5-ти років. Окрім того, люди із власних кишень мають сплатити 170-т тисяч грн. за виготовлення кошторису, та 6-ть тисяч за складання проекту енергопостачання.

“Ви складіть ці суми разом і скажіть – чи можуть пенсіонери, інваліди, одинокі матері та сім’ї, у яких чоловіки служать на Сході України сплатити ці кошти? нам життя не вистачить, щоб заробити такі суми!”, – каже пані Ганна.

РГК “Волиньгаз” із наданням своїх послуг питання вирішило кардинально – перерізавши трубу. Не опломбувавши, а по варварськи перерізавши газогін болгаркою! Це за якою, скажіть методикою, Ви, панове, вчинили? Якими правилами це передбачено?

Доведені до відчаю люди,  звернулися за допомогою до народного депутата України Ігоря Гузя, голови облдержадміністрації Володимира Гунчика та у ЗМІ із проханням допомогти повернути життя у їхній будинок. У зверненні вони висловили недовіру до дій ліквідатора Михайловського та до сум, встановлених ПАТ “Волиньобленерго”.

“Суму ПАТ “Волиньобленерго обгрунтовують тим, що ми за свій кошт повинні встановити новий трансформатор, хоча трансформаторна станція знаходиться неподалік від гуртожитку. В нас закралися сумніви, чи не завищена сума?”, – вказано у зверненні мешканців.

“Ми поробили там ремонти, вклали гроші, замінили вікна. Навіть при умові, що ми тут не живемо – за власний кошт покосили траву біля гуртожитку, збираємося прибирати прилеглу територію постійно! Ми ж навіть лічильники на електроенергію купили і встановили до кожної кімнати! Все, чого ми хочемо – дайте нам можливість самотужки відновити придатність будинку, гарантуйте нам, що ми отримаємо на нього право власності та допоможіть із енергопостачанням!”, – звертаються мешканці.

Люди створили будинковий комітет, а тепер просять у депутата допомоги по відновленню постачання електроенергії та посприяти у створенні ОСББ, аби в подальшому приватизувати кімнати.

А доки бюрократія тягнеться, у приміщенні поселилися люди без визначеного місця проживання, перетворюючи гуртожиток на притон, де ввечері страшно ходити.

Інтернет-видання “БУГ” у свою чергу, разом із народним депутатом Ігорем Гузем, готує інформаційні запити на відповідні структури із вимогою пояснити дії ПАТ “Волиньобленерго” та державного ліквідатора Сергія Михайловського. А також, просимо міського голову Володимира-Волинського Петра Саганюка посприяти у вирішенні проблем мешканців гуртожитку на Луцькій, 186.