Коли солдати вдячні тобі, і ти це бачиш на власні очі – бажання допомагати зростає, – Курстак
Сьогодні події на Сході стають дедалі напруженішими. Волонтерська діяльність – це той форпост, який рятує життя тисячам українських бійців. І як зазначає Валерій Курстак, багато із благодійників хочуть знати на що зроблено, куди витрачені кошти і т. д. тому проводиться звітна робота.
“Прорвались руские танки – ведем бой”
“Я кожен день спілкуюсь із людьми які знаходяться в гарячих точках, я в мене серце обливається, слухаючи про все, що там відбувається. Ми намагаємось допомогти всім чим можемо – біноклі, приціли, тепловізори, планшети, не говорячи про речі першої необхідності. Я представляю волинське об’єднання Спілки ветеранів Афганістану, вся наша діяльність задокументована. Із вересня по лютий, у грошовому еквіваленті ми зібрали 541 тис. гривень, це те що задокументовано, є речі які ми передавали без накладних. Наприклад, вчора ми передали 28 теплих комплектів для 2-ї афганської роти. Незадовго до цього я дзвонив їхньому ротному, поцікавившись як справи, на що отримав відповідь: “Прорвались руские танки – ведем бой” – від таких слів біжать мурашки по шкірі, і в той же час відчуття гордості переповнює”, – розповідає Валерій Курстак.
За словами Курстака, за весь час було здійснено 37 поїздок на передову, а це 57 тис. кілометрів. Це не лише доставлення якихось речей, а й перевезення солдатів. Із вересня на передову було завезено 44 військовослужбовці, які були доставлені у свої військові частини. У зворотньому напрямку із АТО забиралися бійці у відпустку (це 13 бійців) чи у госпіталь, також не минаються увагою біженці – це батьки чи близькі, родичі яких тут просять забрати їх із небезпечної території. Перевозились навіть найкращі друзі людини – собаки, які отримали власників у Луцьку.
Географія поїздок волонтерів досить велика: Старобільськ, Дебальцево, Світлодарськ (там знаходиться госпіталь, який потрапляв під обстріли, але там і далі рятують життя бійцям, туди привозили дефібрилятори та медичні препарати на прохання сміливого молодого лікаря-хірурга, і зараз знову готується допомога), Артемівськ, Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка, Констянтинівка, Дмитрівка, Красноармійськ, Волноваха, Новотроєцьк, Ольгинка, Мирне, Гранітне, Маріуполь, Азов, – це все тисячі і тисячі кілометрів.
“Куди поділись 17 тонн палива, які виділили з області? – а їх просто не було”
Зовсім недавно прозвучала інформація із Волинської обласної ради, що на Спілку ветеранів Афганістану було виділено 17 тонн палива, -” Коли я дізнався про такі дані, я був шокований, і з усією відповідальність заявляю – ніяких 17 тонн не було. Виявилось, що в свій час облрада складала звіт вищому керівництву держави про допомогу для АТО, де зазначила про це. Все паливо на якому ми їздили – це пожертви підприємців. Після неодноразових звернень в область нам виділили 1 тонну палива (а це для одного автомобіля три поїздки). І зараз нам можуть задавати питання – куди поділись 17 тонн палива, які виділили з області – а їх просто не було” – запевняє Валерій Курстак.
“Курстак зустрічався із представниками сепаратистів – передав їм медикаменти, вони ж обіцяли відпустити полонених”
Волонтери ведуть тісну роботу по зниклих та полонених. Одного разу поступила інформація, що боєць із 51 бригади потрапив до рук сепаратистів, із останніми волонтерам вдалось вийти на контакт, щоб спробувати здійснити обмін офіцерів на необхідні сепаратистам медикаменти. Курстак особисто зустрічався із представниками сепаратистів – передав їм медикаменти, вони ж обіцяли відпустити полонених. Цього вони не зробили, але хоча б умови перебування для наших військових стали кращими. Силами волонтерів із полону було визволено 4 людини точно, більш детальніше можна дізнатись у людини яка саме цим займається у Спілці ветеранів Афганістану.
“Ми ледь не втрапили до рук сепаратистів“
“Були випадки, що ми ледь не втрапили до рук сепаратистів. Одного разу нас затримали на блокпосту російської роти спецпризначення. Нас видали наші волинські номерні знаки на автівці. Було попередження, що в районі Волновахи були випадки розстрілу волонтерів і, що там працює чотири диверсійні російські групи. Нам пощастило – я вільно розмовляю російською, підлаштувавшись під їхню манеру манеру і я розповів, що ми шахтарі, а шахта там неподалік, тим більше досвід гірника є, і що ми їдемо по роботі. Ось так була поїздка. Останній раз нас обстріляли свої солдати…”
“Волонтерський склад – три людини, – Курстак”
“Останнім часом ми намагаємося потішити бійців домашньою їжею, і це просто не передати словами – коли ти бачиш як тішаться солдати голубцям і вареникам. Цього разу повеземо шашлик”, – розповідає волонтер. На запитання на скільки вистачить людського ресурсу допомагати фронту, Валерій відповідає, що вистачить і на довго, в цьому його переконують небайдужі бабусі які віддають свої збереження. Дві 5-ти тонні машини із одягом, їжею, іграшками, канцелярією та книгами волонтери відправили на Схід для того, щоб наші хлопці роздавали ці речі дітям із притулків, і показували, що вони йдуть із добром та миром. На питання скільки волонтерів роблять таку об’ємну роботу, пан Валерій відповів: “Волонтерський склад – три людини”.
“Бронежилети, навколо яких здійнявся галас і які ми закуповуємо, мають сертифікати, а тепер вже і письмові подяки із передової” – Курстак.
“кількість пожертв зменшується – а потреби бійців збільшуються”
Борис Бабійчук повідомив, що більше шести місяців волонтери об’єднали свої сили для допомоги бійцям в зоні АТО, і уже близько 500 тис. гривень було зібрано. Усі кошти та їх використання завжди оперативно задукоментовуються, що може перевірити кожен у вільному доступі на сайті НЦДВ. Він також зазначив, що, на жаль, на сьогодні кількість пожертв зменшується – а потреби бійців збільшуються постійно, по нашому району більше 600 людей сьогодні воює. Для забезпечення одного бійця потрібно як мінімум 8 тис. гривень. Окрім цього, проводиться забезпечення підрозділів ряціями, генераторами т.ін. На сьогодні дуже важливо проводити роботу із родинами, члени яких воюють, поранені або загинули, а для цього потрібна підтримка і громади, і влади, і ЗМІ. Також ми просимо долучатись до благодійності й представників бізнесу, які мають більшу можливість допомагати матеріально.
“на сьогодні для забезпечення одного бійця, не враховуючи
бронежилет і каску, потрібно уже 19 тис. гривень”
Валерій Курстак доповнив, сказавши, що на сьогодні для забезпечення одного бійця, не враховуючи бронежилет і каску, потрібно уже 19 тис. гривень. Силами громади та підприємців було придбано ще одну машину, яку переобладнали (Спілка ветеранів Афганістану передала 7 таких машин, із ним 5 – знищені), на ній відправляться на передову троє бійців.
