Чому в Україні закінчилися запаси вугілля посеред зими, панує енергетична криза і чи будуть віялові відключення

«Запаси вугілля критичні», «енергоблоки теплових електростанцій пішли на аварійний ремонт», «можливі віялові відключення електроенергії для населення». Такими заявами рясніють новини українських медіа у січні-лютому.

Чому, коли в Україну прийшли морози, на ТЕС недостатньо вугілля, а енергоблоки атомних електростанцій на ремонті? І яка в цьому роль енергетичного монополіста — ДТЕК олігарха Ріната Ахметова, – дізнавалося Громадське.

Що зараз із вугіллям та електроенергією

Ще з січня державне «Укренерго» звітує про критично малі запаси вугілля, яке спалюють на ТЕС. У лютому ситуація не змінюється, свідчить останній звіт компанії (1-7 лютого). Станом на 8 лютого було 384,4 тисячі тонн на складах ТЕС — це в 6,5 раза менше за показник листопада.

А ще в Україні є така штука — Порядок формування ПБ ОЕС, згідно з яким, запаси вугілля на складах не повинні бути нижчими за певну норму — це «гарантовані запаси». Такі правила повинні забезпечити «операційну безпеку функціонування енергетичної системи України».

Проте зараз із цим щось пішло не так. Станом на 11 лютого на складах ТЕС є 456,3 тисячі тонн вугілля, тоді як гарантований запас на 606,7 тисячі тонн більший. Тобто зараз на складах мало б бути щонайменше 1 мільйон тонн вугілля, а фактично немає навіть пів мільйона.

Додало проблем відключення енергоблоків ТЕС через аварії. Станом на 11 лютого 13 блоків (більшість належить ДТЕК) перебувають на аварійному ремонті, ще 5 — не працюють через відсутність палива.

Така ситуація не є нормальною. Після заяви «Укренерго» про критичні запаси вугілля НКРЕКП оголосила про позапланові перевірки ТЕС «на предмет забезпечення паливом». Перевіряють державне «Центренерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», АТ «ДТЕК Дніпроенерго», АТ «ДТЕК Західенерго» — усі належать олігарху Рінату Ахметову, а також ПАТ «Донбасенерго» Максима Єфімова. У разі виявлення порушень регулятор обіцяє санкції.

Очільник відомства Валерій Тарасюк вже заявив, що ТЕС допустили грубі порушення при формуванні складських запасів вугілля перед початком опалювального сезону.

А ще НКРЕКП каже про можливість запровадження графіків аварійного припинення електропостачання споживачам, більш відомих у народі як віялові відключення.

Як ми дійшли до такого?

Минула зима була напрочуд теплою, тому вугілля на складах залишилось багато — 2,57 мільйона тонн.

А навесні — коронавірус, економіка пішла в піке, відповідно, потреба в електроенергії значно знизилась, і настала криза перевиробництва (а енергія не ковбаса, на полицю зберігати не покладеш).

Уряд переглянув прогнозний енергобаланс-2020 у бік зниження споживання на 6,2%. Через те що вугілля було багато, а попиту мало, шахти, зокрема ДТЕК, почали видобувати його значно менше. Ще до цього влада запровадила мито у 65% на імпорт вугілля з Росії та Білорусі — тобто не кинула в біді Ахметова, прибравши конкурентів.

Але ще більш важливою є історія в атомній енергетиці. І насамперед через її проблеми ситуація в енергетиці зараз така важка, вважає президент Центру глобальних досліджень «Стратегія XXI», експерт з енергетики Михайло Гончар.

«Традиційно в зимовий період — на піку споживання — в експлуатації було 13 атомних енергоблоків із 15, які в нас взагалі є. А зараз 10 — це найменше, що у нас було в зимовий період», — каже він.

З початком пандемії коронавірусу і згаданої кризи перевиробництва низку енергоблоків АЕС зупинили. Влада сказала тоді, що нібито для ремонту, але ремонту в плані тоді ще не було.

«У ремонт вони не могли вийти, бо там було спрацьоване не все ядерне паливо. Енергоблоки потримали в неробочому стані до кінця літа/початку осені, потім увімкнули на три місяці, щоби спрацювати залишок ядерного палива. Випрацювали й акурат на початку опалювального сезону енергоблоки стали в ремонт — коли вони навпаки повинні бути в експлуатації», — пояснив Михайло Гончар.

До речі, «Енергоатом» відкрито звинувачував Міненерго у руйнуванні графіку ремонтних робіт. А Міненерго тоді очолювала Ольга Буславець, яку пов’язують з Ахметовим.

Тож у той час блоки АЕС простоювали (звісно, не всі, але більше, ніж коли-небудь в історії), діяло мито на імпорт вугілля з РФ і Білорусі, а також заборона на імпорт електроенергії з цих країн (вона втратила чинність лише з 1 січня 2021-го). У такому випадку насамперед використовували вугілля, а ДТЕК видобуває 90% енергетичного вугілля в Україні.

Тобто спалили те, що залишилось з минулої теплої зими, а видобуток через коронакризу скоротився як у ДТЕК, так і на державних шахтах. У підсумку вугілля перед опалювальним сезоном було менше, ніж могло б бути.

Михайло Гончар каже, що навіть тих запасів могло б вистачити, якби не було проблем з АЕС. До того ж всі, вочевидь, розраховували вже на звичну для нас теплу зиму.

«Зараз нормальна зима, вона не є аномально холодною, а просто нормальна, від якої ми вже відвикли. Останні роки була тепліша зима, тому, я думаю, це одна з причин, чому запасів вугілля зробили недостатньо», — зазначив він.

Також наприкінці 2020 року споживання електроенергії в Україні було більшим, ніж очікували — воно вийшло на рівень, який був до початку пандемії. До речі, у звіті «Укренерго» за 1-7 лютого йдеться, що енергоспоживання в країні було на 4,2% більшим за прогноз. Тобто із прогнозуванням у нас теж проблема.

Кому війна, а кому і мати рідна

І ось коли ситуація в енергетиці й так не дуже, ТЕС з компанії ДТЕК Ахметова зупиняють на ремонт енергоблоки (ціна, до речі, одразу злетіла). Хтось називає таку історію «дивною», а хтось прямо каже про шантаж з боку олігарха.

Ремонт справді потрібний — як шахтам, так і АЕС чи ТЕС. Але «Енергоатом» та ДТЕК заявляють про відсутність грошей на це, каже Гончар.

«Це правда, але це лише частина правди. Тому що причина браку грошей полягає в тому, що з державного «Енергоатому» вибили гроші, забрали задешево енергію, прикриваючись новою моделлю енергоринку, а з приватної генерації, ДТЕКу, власник (Ахметов — ред.) забрав гроші, бо йому просто потрібно — приватна компанія, що хочу, те й ворочу. Проблему ремонту блоків на ТЕС Ахметов переклав на менеджмент ДТЕК, який тепер і заявляє про нестачу грошей», — наголосив він.

Менеджери та пресслужба ДТЕК справді заявляють, що через «багатомільярдні борги» компанія була змушена зменшити інвестиції в основні фонди, і саме нібито це призвело до збільшення аварійності вдвічі.

«Для того щоб зупинити “тенденцію аварійності”, необхідно передовсім стабілізувати ситуацію на енергетичному ринку, забезпечити фінансові можливості для генерацій», — йдеться в повідомленні ДТЕК від 11 лютого.

Гончар упевнений, що це шантаж і просування ідеї підвищення тарифів на електроенергію, зокрема, і для населення.

«Це натяк, що треба підвищувати тарифи. З 1 квітня треба цього очікувати. Це суть олігархічного бізнесу — отримувати максимальні прибутки зі старих потужностей, не вкладатись у ремонт, а після “хоч трава не рости”», — каже він.

Голова енергетичного комітету Ради Андрій Герус також здивований такими заявами ДТЕК. У великому пості у фейсбуці він наголосив, що компанія Ахметова має потужні фінансові можливості, аби проводити ремонт.

Також Герус додав, що тариф в Україні один з найвищих у Європі, а податок на викиди СО2 — найменший. Але ДТЕК все одно скаржиться на «несприятливе регуляторне середовище», дивується він.

«Я не хочу думати, що це якийсь тиск чи шантаж, але знаю, що деякі компанії добиваються нового підвищення тарифів для населення. Держава не має права ухвалювати такі рішення, якщо є хоч найменші підозри, що відбувається шантаж», — підкреслив Герус.

Про фактичний шантаж з боку Ахметова каже і колишній депутат Сергій Лещенко. За його даними, олігарх хоче кількох поступок від влади. Зокрема — збільшити граничний розмір ціни на електроенергію, що дозволить ДТЕК підвищити свої ціни на ринку. Також підвищити тарифи для населення на 30% з 1 квітня і відтермінувати виконання Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок.

Джерела hromadske також підтверджують, що в Ахметова є вимоги до влади по енергетиці. Один зі співрозмовників порівняв телеканал «Україна 24» із заблокованими «каналами Медведчука» — «тільки працюють вони по енергетиці». А також додав, що вигідні Ахметову погляди просувають представники різних партій, наприклад, експрем’єр Володимир Гройсман, нардеп від «Батьківщини» Олексій Кучеренко, Олексій Гончаренко з «Євросолідарності».

Андрій Герус в емоційному пості звинуватив в роботі на Ахметова іншого експрем’єра — Арсенія Яценюка, і, на відміну від попередніх дописів, прямо заявив, що той «допомагає енергетичній монополії шантажувати країну».

Що робить держава і чого очікувати в майбутньому

Ще в січні державне «Центренерго» запустило 6 енергоблоків, які працюють на газі (ціна якого зараз висока, тому й подорожчала електроенергія). Крім газу, запустили газомазутні блоки, у «підвищеному режимі» працює гідроенергетика, додає Михайло Гончар.

За його словами, принаймні до кінця лютого Україна житиме в такому стресовому стані в енергетиці. Полегшити ситуацію має запуск енергоблоку на Хмельницькій АЕС.

«Я думаю, критичним буде наступний тиждень, там і більше похолодання очікується, і зросте споживання. Є сподівання на те, що буде включений в енергомережу блок Хмельницької АЕС. Найголовніше — щоби знову десь не трапилось аварійне відключення якихось інших атомних енергоблоків, і щоби не було цих ахметівських фокусів з відключенням блоків ТЕС», — каже експерт.

Попри всі проблеми, до аварійних відключень вдаватися поки не треба, запевняє влада. Так, «Укренерго» не прогнозує «обмежень енергоживлення будь-яких категорій споживачів».

В.о. міністра енергетики Юрій Вітренко 11 лютого також запевнив у цьому.

«Енергосистема працює стабільно, попри те що лякали віяловими відключеннями», — сказав він, але водночас додав, що на аварійному ремонті «надто багато» енергоблоків.

Щодо тарифів, то в Україні залишається фіксований тариф 1,68 гривні за КВт/год (проте пільгову ціну за перші 100 КВт/год з 1 січня скасували). Водночас це лише тимчасове рішення, яке діятиме до 31 березня. Що буде з 1 квітня — невідомо.

А зараз, крім внутрішніх ресурсів, додаткову електроенергію Україна бере з Білорусі та Росії, хоч це й дуже дражлива тема. У суперечках навколо енергетики одним з каменів спотикання є (не)прийнятність імпорту вугілля та електроенергії з Росії (і меншою мірою сперечаються щодо Білорусі).

З одного боку — купувати в країни-агресора, з іншого — не робити цього і грати на руку Ахметову, бо через майже відсутню конкуренцію він може диктувати цінову політику та загалом на повну використовувати свій монополізм.

Як розповів Вітренко, наразі Україна використовує власне вугілля, а також імпортує його з Казахстану.

«Ми налаштовані, щоби заміщувати вугільну генерацію зеленою та атомною. І тоді буде меншим попит, і українського вугілля вистачить», — додав він.

Але, як ви могли зрозуміти, вугілля не вистачає, тому ще гостріше постає питання купівлі електроенергії з РФ та Білорусі. Тут ситуація навіть складніша, бо Україна разом з цими країнами перебуває в одній енергетичній системі.

Скуті одним ланцюгом

Попри політику і навіть війну, Україна є частиною енергетичної системи разом з Білоруссю та Росією. І тому в екстрених випадках ці країни звертаються насамперед одна до одної.

Так було на початку лютого, коли стались аварійні відключення блоків Курахівської та Запорізької ТЕС. Тоді ми попросили про екстрену допомогу в Білорусі, і вона поставила необхідну кількість електроенергії, щоби не відбулося відключення від мережі житлових будинків і підприємств.

Вітренко пояснив, що поки ми в одній системі, такі випадки точно будуть, і купувати електроенергію у Білорусі або Росії принаймні в екстрених випадках доведеться. Андрій Герус, зі свого боку, пообіцяв, що після зими влада буде обмежувати імпорт з РФ.

Очільник Міненерго імпорт електроенергії з РФ і Білорусі також «стратегічно не підтримує», проте зазначає — «такі речі реалізовувати треба з підготовкою». Саме тому Вітренко виступає за приєднання України до європейської енергетичної системи. За його словами, якщо Україна продемонструє свою надійність, очікувати приєднання до європейської системи можна було б вже у 2023 році.