Коронавірусна криза — це не на один рік. Принаймні таке враження виникає під час перегляду проєкту державного бюджету на 2021 рік, який 14 вересня схвалив Кабінет міністрів України. Нестача доходів, зростання державних запозичень та ріст медичних видатків ніби логічно продовжують кризовий 2020-й, переносячи економічні проблеми держави у наступні роки.

Яким бачить майбутнє України уряд, звідки братиме гроші та на що їх витрачатиме, – розбирались журналісти Громадського.

Долар, ціни та дефіцит

Законопроєкт про державний бюджет поки лише «чорновик», у якому ще не раз виправлятимуть різні показники і депутати Ради (які й мають ухвалити бюджет більшістю голосів), і самі урядовці. Однак цей чорновий варіант показує межі, в яких житиме країна весь наступний рік.

Цими межами є курс долара у 29,1 гривні (це середньорічне значення); інфляція у 7,3% (за підсумками 2021 року); мінімальна зарплата, яка з 1 січня складе 6 тисяч гривень на місяць, а з 1 липня зросте ще на 500 гривень; середня зарплата, яку очікують на рівні 13632 гривні на місяць, та рівень безробіття у 9,2%. 

Економіка наступного року має зрости на 4,6% — тобто саме на стільки більше в Україні виготовлять товарів та послуг, з продажу яких і платитимуть податки.

У таких умовах уряд планує зібрати понад 1,07 трильйона гривень доходів — і це вперше доходи бюджету (податки, збори, дивіденди від державних компаній та інші надходження) за планом мають перевищити трильйон гривень.

Витратити ж планують набагато більше — 1,35 трильйона гривень. Як наслідок, доходів бюджету вистачить на те, аби профінансувати лише 80% видатків, решту 20% — або ж 270 мільярдів гривень — доведеться позичати.

Більше податків

Міністерство фінансів планує зібрати у 2021 році на 9,4% більше податків та інших державних доходів, ніж у 2020 році. Це достатньо суттєве зростання, особливо враховуючи кризу з надходженнями до бюджету у 2020 році.

Хто заплатить найбільше? По-перше, на чверть мають зрости надходження від податку з доходів українців — зі 111,3 мільярда гривень до 138,86 мільярда гривень. 

«Вочевидь, тут відобразиться ефект від подвійного підвищення мінімальних зарплат та посадових окладів. Адже це призводить до збільшення відрахувань як ЄСВ, так і ПДФО та військового збору», — вважають у Київській школі економіки.

По-друге, суттєво зростуть надходження від податку на додану вартість (ПДВ) з вироблених на території України товарів та послуг. Його Мінфін планує зібрати на 68% більше, ніж планував у 2020 році, — 130,5 мільярда гривень проти 77,5 мільярда. Таке зростання в уряді пояснюють успішною боротьбою з податковими «скрутками» — схемами, які дозволяють ухилятися від сплати ПДВ.

Найбільший наповнювач бюджету, ПДВ з імпортних товарів, наступного року також має суттєво зрости — з 303,8 мільярда до 332,5 мільярда гривень (на 9,4%). Хоча тут є побоювання, адже план зі збору цього податку на 2020 рік критично не виконується — за 7 місяців цього року зібрали лише 46% від того, що планували на цей період.

Боротьба з коронавірусом та медицина

Коронавірус залишить свій слід і в бюджеті на 2021 рік. Хоча окремого фонду боротьби з наслідками епідемії, який створили цього року, уряд утворювати не буде. 

За розрахунками Мінфіну, на програми, пов’язані з боротьбою проти COVID-19, витратять 19,4 мільярда гривень. У 2020 році розмір Фонду боротьби з коронавірусом складав понад 66 мільярдів гривень, однак більше як половину коштів з нього вирішили витратити на ремонт доріг.

Зокрема, наступного року обіцяють витратити 16,8 мільярда гривень на державну гарантію лікування від коронавірусу, а 2,6 мільярда гривень — на купівлю вакцин для 7,5 мільйона людей, яких уряд віднесе до «груп ризику».

Загальний бюджет Міністерства охорони здоров’я у 2021 році обіцяють збільшити до 158,74 мільярда гривень — на 26,15 мільярда гривень. До 2023 року видатки держави на медицину обіцяють збільшити до 5% від ВВП України (у 2021 році вони складатимуть 4,2% ВВП).

Пенсії та субсидії

Цей опалювальний сезон запам’ятався українцям теплою зимою та низькими цінами на газ. Як наслідок, суми у платіжках були достатньо низькими, як і видатки держави на субсидії.

Схоже, що ще теплішої зими та ще нижчих цін на блакитне паливо уряд очікує й наступного року. Принаймні про це свідчить проєкт бюджету на 2021 рік, у якому видатки на субсидії знизилися на 7% — з 39,33 мільярда гривень до 36,61 мільярда гривень.

Водночас уряд збільшить фінансування Пенсійного фонду з 202,28 мільярда гривень до 203,82 мільярда. Ці видатки покриватимуть дефіцит Пенсійного фонду, який має свої власні надходження від єдиного соціального внеску. У 2021 році фонду не вистачатиме майже 204 мільярдів гривень надходжень, аби виплатити пенсії всім українським пенсіонерам.

Культура

Схоже, уряд почув критику щодо недостатнього фінансування культури у 2020 році, особливо у період карантину. Мабуть, тому видатки на культуру та інформаційну політику на 2021 рік вирішили збільшити одразу на 41,4% — з 8,26 мільярда до 11,68 мільярда гривень.

Зокрема, на 27% у 2021 році обіцяють збільшити фінансову підтримку театрів. На державну підтримку кінематографії планують виділити на 36,5% більше, ніж цьогоріч — 621,1 мільйона гривень. Майже у півтора раза зросте фінансування суспільного мовника — до 2,27 мільярда гривень.

Крім цього, у бюджеті на 2021 рік передбачені видатки на Державну інспекцію культурної спадщини (цієї установи на сьогодні не існує) — 13,07 мільйона гривень. Ще понад 692 мільйони гривень уряд пропонує виділити на Державну службу охорони культурної спадщини та заходи зі збереження історико-культурної спадщини у національних та державних заповідниках. 200 мільйонів планують витратити на «розкриття туристичного потенціалу України».

Освіта та наука

На чверть уряд пропонує збільшити видатки на освіту у 2021 році — зі 128,62 мільярда гривень до 158,65 мільярда гривень. За додаткові кошти на освіту уряд планує підвищити зарплати вчителям на 30%, а також виплатити академічні стипендії 180 тисячам студентів та аспірантів. Ще 1 мільярд гривень у бюджеті передбачено на запобігання поширенню коронавірусу у школах.

Національна академія наук та галузеві академії наук у 2021 році отримають на 2 мільярди більше коштів від держави — загалом 12,37 мільярда гривень. Найбільше з цієї суми отримає НАН — 6,23 мільярда гривень (проти 5,09 мільярда у 2020 році) та Національна академія медичних наук — 4,03 мільярда гривень (проти 3,35 мільярда у 2020 році).

Дорогі дороги

На роботу Укравтодору, ремонт та будівництво доріг у 2021 році планують витратити рекордну суму — 150 мільярдів гривень. З цих грошей майже половину — 70,9 мільярда гривень — Укравтодор візьме у кредит під державні гарантії (цього року за кредитні кошти планують відремонтувати та збудувати доріг на 19,3 мільярда гривень).

Будівництво доріг у кредит має й свої недоліки: наступного року Укравтодору доведеться виплатити за своїми зобов’язаннями 13,5 мільярда гривень.

Крім будівництва автомобільних доріг, у 2021 році уряд згадає й про залізничну інфраструктуру. Вперше на електрифікацію залізниці та купівлю нових пасажирських вагонів планують витратити з держбюджету 4,49 мільярда гривень. Раніше всі видатки на вагони та удосконалення залізничних шляхів лягали на саму Укрзалізницю.

Ремонт дороги в Одеській області.

Силовики та державна влада

У 2021 році уряд пропонує збільшити видатки практично на всі правоохоронні органи: Міністерство внутрішніх справ — на 4,89 мільярда гривень (5,2%), Службу безпеки — на 2,77 мільярда гривень (25,6%), Національне антикорупційне бюро — на 141 мільйон гривень (15,3%), Державне бюро розслідувань — на 1,07 мільярда гривень (75,4%).

На роботу Міністерства оборони у бюджеті передбачено на 127 мільйонів гривень (або 0,1%) менше, аніж у 2020 році — 117,5 мільярда гривень.

Зростуть видатки й на державну владу: робота парламенту обійдеться платникам податків у 2,23 мільярда гривень (на 9% більше, ніж у 2020 році), Кабінету міністрів — 2,452 мільярда гривень (на 7,9% більше), Офісу президента — 1,27 мільярда гривень (на 39,1% більше).

Борги

Рекордними у 2021 році мають стати виплати за державними боргами — майже 600 мільярдів гривень. З цієї суми 439,3 мільярда — погашення основної суми боргу, а 160,5 мільярда гривень — виплата відсотків. Це наслідки традиції урядовців витрачати більше грошей, аніж держава встигає заробляти. Така політика призводить до зростання боргового навантаження. Як наслідок, понад пів трильйона гривень держава заплатить кредиторам замість того, аби стимулювати економічне відновлення, підвищувати зарплати лікарям чи військовослужбовцям.

Що не так із законопроєктом про держбюджет?

Відповідно до проєкту, який розробив уряд, другий рік поспіль Україна матиме дефіцит державного бюджету, який перевищуватиме 270 мільярдів гривень. У 2020 році дефіцит збільшили навесні, коли уряд оголосив жорсткий карантин і стало очевидно, що запланованих на цей рік доходів з податків зібрати не вийде. Крім цього, тоді ж виникла необхідність створити Фонд боротьби з коронавірусом.

«Хоча загальний запланований дефіцит є нижчим, аніж плановий у 2020 році (298 мільярдів гривень — ред), проте він є вкрай високим для України. Вдвічі вищим, аніж умовно безпечний рівень дефіциту (3% ВВП), та втричі вищим, аніж дефіцит у 2018-2019 роках», — зазначають у Центрі аналізу публічних фінансів при Київській школі економіки.

Високий дефіцит бюджету, на думку аналітиків, може негативно позначитися на курсі гривні, адже уряд не матиме інших варіантів його профінансувати, окрім як почати друк гривні.

«Я не бачу зараз іншого джерела фінансування того шаленого дефіциту, який вони роблять. Уряд на наступний рік закладає суттєве збільшення внутрішніх запозичень. Де ці гроші взяти? Лише надрукувати», — вважає інвестиційний банкір Dragon Capital Сергій Фурса.

Наслідком запуску «друкарського верстата» може стати стрімке знецінення гривні, зростання цін та курсу валют.

Попри це, в уряді вважають, що бюджет на 2021 рік «реалістичний та збалансований», хоча й не заперечують, що МВФ виступає проти ухвалення бюджету з таким дефіцитом.

«Ми з експертами МВФ дискутуємо про це питання. Я вважаю, що там є незначні розбіжності саме у питанні дефіциту — вони складають близько 0,6% (від ВВП — ред.). Ми знайдемо компромісне рішення, тому що це не те питання, яке можна дискутувати в умовах кризи», — повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко під час презентації проєкту бюджету 14 вересня.

У попередні роки співпраці з Україною МВФ вимагав, аби дефіцит бюджету не перевищував 2-3% ВВП. Ухвалення ж бюджету з чинним дефіцитом може поставити під загрозу подальшу співпрацю з фондом та отримання наступних траншів кредиту.