Антибандерівський закон у Польщі. Як реагувати Україні

Закон, яким у Польщі вводиться кримінальна відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів, буде підписаний і, найімовірніше, набуде чинності. Відповідь за Україною.

Корреспондент.net розбирався, як Україні реагувати на дії Польщі.

Конфлікт України з Польщею через прийняття так званого “антибандерівського законодавства” триває.

Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що підпише новий закон, незважаючи на звернення Верховної Ради України із закликом ветувати документ.

Згідно з новою редакцією польського закону про Інститут національної пам’яті невизнання злочинів, “скоєних українськими націоналістами в 1925-1950 роках із застосуванням насильства, терору”, карається штрафом або ув’язненням від трьох до п’яти років.

Ця норма екстериторіальна, тобто польські суди можуть виносити вироки на підставі заяв, які пролунали навіть за межами Польщі. І карати за цими нормами будуть не тільки польських громадян.

Тобто під ударом можуть опинитися всі, хто не вважає, що історія українсько-польських відносин у 1925-50 роках – це злочини тільки українців, тоді як поляки були виключно безневинними жертвами.

Заява Ради

Верховна Рада України закликала польську сторону до відкритості та конструктивності в подальшому розвитку двосторонніх відносин.

Українські нардепи закликали президента Польщі скористатися своїми конституційними повноваженнями і спільно із Сеймом та Сенатом Республіки Польща повернути в українсько-польські відносини виваженість, раціональність і доброзичливість.

У документі, зокрема, сказано, що Верховна Ради з розчаруванням і глибоким занепокоєнням сприйняла рішення Сейму про прийняття змін до закону про Інститут національної пам’яті, якими вводиться кримінальна відповідальність за заперечення так званих “злочинів українських націоналістів”.

На думку нардепів, таке рішення відкриває шлях до маніпуляцій і посилення антиукраїнських тенденцій у польському суспільстві, а відвертий діалог, вільний обмін думками й академічна свобода виявляються під загрозою кримінального переслідування, що є несумісним із демократичними цінностями.

“Верховна Рада категорично не сприймає і відкидає політику подвійних стандартів і нав’язування ідей колективної відповідальності українського народу, а також спроби польської сторони прирівняти дії всіх борців за незалежність України до злочинів двох тоталітарних режимів ХХ століття – нацистського і комуністичного” .- йдеться в заяві.

Нардепи також звертають увагу, що прийняті законодавчі зміни суперечать змісту і духу стратегічного партнерства між Україною і Республікою Польща.

“Тільки об’єктивна, зважена й об’єктивна оцінка всіх історичних обставин, спільне пізнання фактів історії, застосування персональної, а не колективної відповідальності за злочини проти людяності і військові злочини, які мали місце протягом першої половини ХХ століття, … дозволять нам уникнути взаємних помилок минулого і будувати міцне і надійне стратегічне партнерство”, – зазначено в заяві.

Ігнор від Польщі

Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що підпише закон, і пояснюючи свою мотивацію, ні словом не обмовився про Україну, яка закликала польського президента накласти вето на прийняті парламентом зміни.

Увесь минулий рік Україна конфліктувала з Польщею щодо історичних питань. Підписання нового закону фактично руйнує грудневі домовленості Анджея Дуди з Петром Порошенкои про деполітизацію історичних відносин між країнами.

Що ще може зробити Україна?

Можна піти шляхом Ізраїлю, якому теж не подобаються нові зміни в польському законодавстві, відповісти симетрично, відкликати посла з Варшави, тобто посилити ескалацію.

Утім Україна і Польща знаходяться в різних умовах, зазначає політолог Микола Капітоненко. Тому, на його думку, про симетричну відповідь Києва не може бути й мови. “Поляки прийняли свій закон в інших умовах, ніж ті, у яких ми на нього відповідаємо. Вони – члени ЄС і НАТО, їм не потрібно доводити свою європейськість. Не потрібна їм і українська допомога. Для них нахил маятнику в бік національної риторики – не більше ніж кон’юнктурне явище, хоча навіть у жорстких рамках європейської демократії воно здатне призвести до зниження рівня демократичності. Ми – країна, у якій уже вісім років триває т.зв. “гібридний режим”, який стосується ніяк не гібридної війни, але відсутності демократії – ризикуємо втратити занадто багато з погляду як внутрішніх, так і зовнішніх перспектив”, – вважає Капітоненко.

За його словами, Україна залежить від позиції Польщі у ключових для національної безпеки питаннях – зближення з НАТО, поглиблення відносин із ЄС, збереження режиму антиросійських санкцій. “У нас майже немає важелів впливу на польську позицію”, – вважає експерт.

Правозахисник Йосип Зісельс вважає, що український закон про декомунізацію боляче зачепив поляків. Тоді до переліку національних рухів, які брали участь у національно-визвольній боротьбі, ми зарахували ті групи, які поляки вважають злочинними: УПА, ОУН та інші. “У цьому світі нічого не залишається без відповіді. Ми зробили ті закони, тому що вважали їх правильними, а вони зробили свій, який нас зачепив. Якщо ж ми тепер напишемо закони, щоб зачепити Польщу, то, звичайно, це не буде дуже розумним кроком”, – констатує правозахисник.

З іншого боку, Україна повинна захищати свої національні інтереси, упевнений Зісельс.

“Ця ситуація розсмокчеться. Поляки змирилися з нашими законами, а тепер відповіли своїм. Погано, що напруга між країнами зростає”, – прогнозує експерт.