Мріє відкрити власну піцерію: історія бійця, який з тюрми пішов на фронт і лікується в Луцьку
28-річний боєць Юрій Стрельніков отримав поранення у Бахмутському районі на Донеччині. 14 днів він повз полями, поки його знайшли побратими. До Збройних Сил чоловік приєднався торік у червні — до цього відбував покарання за грабіж у Криворізькій в’язниці.
З січня цього року перебуває на лікуванні в госпіталі у Луцьку, пише Суспільне.
Внаслідок поранення 7-го листопада 2024 року біля села Кліщіївка Донецької області боєць втратив ноги та око.
«Останній був — найважчий вихід. Командир взводу передає, що “Рижий” — 200, потрібно забрати тіло. Кинув автомат, рюкзак, почав його тягнути, а потім скид. Роздробило мені праву ногу, а на лівій кусок м’яза вирвало», — пригадує Юрій Стрельніков.
Пораненим під обстрілами йому 14 днів довелося повзти полями Бахмутського району. Каже: весь час був при свідомості. Пив дощову воду, їжу знаходив в бліндажах, пересуваючись окопами.
Юрій Стрельніков відбував покарання у в’язниці в місті Кривий Ріг на Дніпропетровщині. Торік у червні пішов служити на посаду солдата-стрільця 93 окремої механізованої бригади «Холодний Яр».
«З дитинства мріяв стати військовим, але щось пішло не так. Я завжди хотів боронити Україну. Тим більше, коли вони вже прийшли до мене додому. Дві квартири у нас залишились в Мирнограді, вони розбиті», — каже Юрій.
Боєць з позивним «Стріла» служив на Краматорському і Покровському напрямках. Каже: жодного разу зі штурмів не повернувся без поранення.
«Гази, все летіло, що тільки можна. Просто треба вміти користуватися страхом, — розповідає військовослужбовець. — В Цукурине ми штурмували край посадки. Там було понад 10 цивільних людей, один з них був на колясці. І там під обстрілами я вивіз чоловіка з коляскою, то мати його дякувала».
Після протезування мріє відкрити власну піцерію
Після поранення Юрій чекає протезування на праву ногу та ортез на ліву. На правому оці зір, каже, відновився на 90 %. На ліве око не бачить.
3 січня військового перевезли до Луцька в обласний госпіталь ветеранів війни. Це восьма лікарня в Україні, де лікується боєць. Зізнається: пише вірші.
«Треба чимось зайнять себе. Зараз цей вибір невеликий: телефон, ноутбук і виїхати на вулиці прогулятися. Вірші, в основному, на любовні теми в мене. І натхнення приносить муза», — говорить Юрій Стрельніков.
Після протезування боєць мріє повернутися до улюбленої справи, якою займався ще до початку повномасштабної війни.
«Хочеться відкрити піцерію, займатися улюбленим ділом, щоб з’явилася якась мета в житті. Щоб не потратити цей шанс на якісь дурниці, а дійсно чогось добитися», — каже військовослужбовець на лікуванні.
Юрій Стрельніков додає: після видужання хотів би повернутися до війська, але медики цю думку не поділяють.
