Інтерв’ю із директоркою Нововолинського ЦПТО Валентиною Приступою про розвиток та реорганізацію закладу та волонтерську діяльність
Напередодні професійного свята всіх освітян БУГ записав інтерв’ю із багаторічною керівницею Нововолинського центру профтехосвіти Валентиною Приступою, яка фактично відродила даний навчальний заклад та вивела його на досить високий рівень із хорошою науковою базою та сучасним обладнанням. Директорка розповіла про свою кар’єру, реорганізацію закладу, волонтерську діяльність, співпрацю із потенційними роботодавцями та міжнародними партнерами.
Валентина Приступа розпочала працювати у тоді ще колишньому ПТУ №1 в Будятичах із 1980 року. Спочатку викладала математику, згодом — була завучем, заступником директора, а із 2002 року — очолила даний навчальний заклад.
Нововолинський центр профосвіти змінювали та реорганізовували багато разів. Відкрили Професійно-технічне училище №1 у 1953 році, як гірничо-промислову школу, навчання там здобували близько 200 учнів. ПТУ відкрили для підготовки майбутніх гірників, коли у Нововолинську почали будувати шахти.
Згодом місто розбудовувалося, тож з’явилася потреба у нових професіях, зокрема: кухарів, будівельників, механіків. Навчальний заклад розвивався та набирав обертів. У 2006 році ПТУ №1 та №13 об’єднали. У 2017 році — приєднали колишнє 11 училище. Відтак був створений центр професійно-технічної освіти. Але це ще не все, незабаром у навчальному закладі знову відбудуться зміни. Уже готовий наказ і Нововолинський ЦПТО стане професійним багатопрофільним коледжем.
Нині у закладі навчаються 120 учнів. Тут готують фахівців із таких спеціальностей:
- будівельна галузь;
- харчова галузь;
- швейна галузь;
- слюсарів з ремонту автотранспорту і електротехнічної галузі;
- перукарські послуги та ін.
“Професій дуже багато. І на сьогодні ми задовольняємо повністю попит всього нашого регіону”, – зазначає Валентина Іванівна.
В ЦПТО створено і діє два дуже потужних центри. Це центр сервісного обслуговування, який готує майбутніх кухарів-кондитерів, фахівців ресторанного господарства, перукарів, кравців, та центр сервісного обслуговування автодільниць і газозварників.
“У даних центрах встановлене сучасне обладнання. Зокрема є плазморіз, який використовують газозварники, ми можемо робити діагностику автомобіля. Також у нас створена супер сучасна майстерня, де готують кухарів і пекарів. Тут ми використовуємо всі найсучасніші технології і комп’ютерні програми. Створюємо кулінарний хаб та плануємо зробити кваліфікаційний центр на базі кухарів”, – розповідає директорка ЦПТО.
Також говорили з Валентиною Приступою про співпрацю закладу із потенційними роботодавцями, залучення міжнародних донорів, роботу наглядової ради на чолі із депутатом Волинської обласної ради Андрієм Бокочем.
Згадали й про волонтерську діяльність працівників ЦПТО, адже з початку повномасштабного вторгнення заклад приймав внутрішньопереміщених осіб та намагався надати їм та військовим максимально можливу допомогу. Почали приносити їжу, за державної підтримки цілий рік годували переселенців, соціальні педагоги надавали їм підтримку. Плели маскувальні сітки, хоч викладачі перейшли на дистанційне навчання, але приходили в заклад, щоб допомогти, шили за запитами військових, наліпили тисячі вареників. Зібрали і передали бійцям два “Мавіка”, ремонтують військові авто. За що неодноразово отримували подяки й грамоти.
“Зараз знову збираємо кошти, бо розуміємо, що якщо там воюють, то ми тут повинні зробити хоч щось, щоб допомогти нашим хлопцям і пришвидшити перемогу”, – ділиться Валентина Іванівна.
За час кривавої війни з росією уже загинули понад 70 випускників ЦПТО, які стали на захист України. На території закладу зробили сквер пам’яті, щоб вшанувати полеглих Героїв, які навчалися у стінах центру, стелу приїжджав освячувати минулого року сам митрополит Епіфаній. Облаштували інсталяцію і до Дня захисників України вішали символічні жетони і поіменно згадували кожного загиблого воїна, що здобував тут освіту.
Своїм колегам-освітянам напередодні професійного свята Валентина Іванівна Приступа побажала міцного здоров’я і найшвидшої Перемоги, адже це, на її думку, найцінніше, що ми маємо на сьогодні. А решту все можна здобути.
