У Рожищі попрощалися з «Народним героєм України», бійцем Павлом Чайкою, який загинув в автокатастрофі
У місті Рожище провели в останню путь «Народного героя України» Павла Чайку. Він загинув 29-го вересня в автокатастрофі: його мотоцикл в’їхав у машину на автодорозі поблизу селища Торчин.
Як розповів Сергій Сас, командир загиблого військового, воїн боронив країну з перших днів російсько-української війни, з березня 2014-го. Пройшов найгарячіші точки на лінії фронту: воював під Червоним Лиманом, Зеленопіллям, обороняв Донецький аеропорт, брав участь у боях за Дебальцеве, пише Суспільне.
Нагадаємо, загинув мотоцикліст: розповіли деталі смертельної ДТП на трасі Луцьк-Володимир
Останні роки Павло жив у Києві, служив в київській теробороні.
“Створив добровольче формування, вступив до нього і зустрічав ворога на підступах до нашої столиці. Найкращий воїн, якого я знав, справжній патріот України”, — каже командир Сергій Сас.
В останню путь воїна провели з рідної хати в Рожищі, де живуть його батьки. За внесок в оборону держави боєць отримав звання почесного громадянина рідного міста, каже Рожищенський міський голова В’ячеслав Поліщук. Окрім цього Павло Чайка був повним кавалером ордену “За мужність”.
Попрощатися з капітаном Павлом Чайкою приїхали його побратими з різних підрозділів – представники добровольчих формувань та Збройних Сил.
З останніх справ великих, які він встиг зробити – це інтерактивний тир, в якому навчили понад 5 000 військовослужбовців ЗСУ та інших підрозділів сил безпеки і оборони, каже товариш Павла Чайки Іван.
“Створив полігон – це його дітище. Полігон ми зробили цивільний, але туди приїздять військовослужбовці, яким ми допомагаємо в різних напрямках. Павло Миколайович був директором”, — додає Іван.
Пліч-о-пліч, говорить побратим Сергій Стратічук, який пережив російський полон, вони прослужили у 79-й десантно-штурмовій бригаді.
“Я б хотів, щоб всі командири були такими, як був Павло. Я не пам’ятаю моментів, коли в нас був вільний час і ми могли просто полежати. Ставши офіцером, я вже свій підлеглий особовий склад виховував так, як мене виховував Павло. Для мене він був, є і буде прикладом”, — каже Сергій Стратічук.
У центрі Рожища містяни на колінах зустріли траурний кортеж із тілом Героя. Біля пам’ятного знака “Борцям за волю та незалежність України” відбулася громадська панахида.
Жалобна хода рушила до церкви Архистратига Михаїла, де відспівали Павла. Смертельна аварія обірвала його життя у 36-річному віці. У нього залишилася дружина, батьки та сестра. Спочиватиме Народний Герой України на Алеї Слави рожищенського цвинтаря.
