Нововолинськ прощався із загиблим бійцем батальйону “Донбас” Іваном Ганею
Нововолинськ 22-го серпня у жалобі. У передобідню пору біля храму Покрови Божої Матері відбулося прощання із загиблим розвідником батальйону “Донбас” Іваном Ганею, позивний “Сєвєр”.
Бойові побратими звали його по-дружньому – дядя Ваня. Не випадково, адже він був одним зі старших в батальйоні. Пішов захищати Україну у червні 2014-го року. Разом з нововолинцем Володимиром Пушкаруком були в одній групі. “Пушик” загинув від снайперської кулі 26-го серпня, через три дні при виході з оточення з-під Іловайська ворожа куля забрала життя Івана Гані. Хлопці загинули як герої, захищаючи мир та спокій України.
Родичі загиблого бійця досі не вірять у його смерть. Навіть після проведення аналізу ДНК, що підтвердив особу бійця, найближчі люди не ймуть віри в те, що його більше немає. Від дня смерті пройшов майже рік. До цих пір тіло героя було захоронене на сході країни, а сьогодні, 22-го серпня, вдосвіта нововолинські активісти зустріли труну у нашому місті.
О десятій годині ранку біля церкви Покрови Божої Матері у Нововолинську було небагатолюдно. Це там, на церковному подвір’ї, відчувалося горе, лилися людські сльози. А за церковними воротами – зовсім інше життя. Народ поспіхом летів на ринок по закупи, хтось здивовано озирався на міліцейські машини біля храму. Там, за церковними воротами, зовсім інші проблеми, які негайно треба вирішувати. У кожного ж сім’я, діти, робота… Не до церемоній, не до прощань.
Та все ж люди стали підтягуватися. Біля огорожі спинялися перехожі. Може, у когось теж на війні син чи брат і зворушила чужа біда. Представники міської влади, родичі, однокласники і просто знайомі несли квіти і вінки. Священнослужителі відправили поминальну панахиду, після чого усі бажаючі попрощалися з героєм. Автомобільний кортеж з труною відправився вулицями міста. Після зупинки перед будинком, де жив Іван Ганя, рушили на старе кладовище. Після військового салюту відбулося останнє прощання з бійцем.
Земля тобі пухом. Хороший ти був мужик
Знав Ваню. Це був приємний, позитивний і сміливий чоловік. Щоразу коли він їхав на велосипеді( навіть далеко від мене) під’їде і поздоровається. Для мене за честь було знати Івана
Не гворіть, що людям байдуже***Просто мало хто знав про приїзд останків дяді Вані( Це був достойній син своєї землі !! Земля то пухом любий друже(дядя Ваня)!!!!
ДЯДЯ ВАНЯ МИ ТЕБЕ НЕ ЗАБУДИМО ТИ БУВ ДУЖЕ ХОРОШОЮ ЛЮДИНОЮ.