Працівник Нововолинського заводу залізобетонних виробів пройшов АТО, а ногу втратив на роботі

4-го квітня близько 14:00 на Нововолинському заводі залізнобетонних виробів обірвалася баддя з цементом. Внаслідок інциденту жителя села Морозовичі Олександра Сарая госпіталізували з важкими травмами. Його колега, нововолинець Микола Ляшук, загинув на місці.

4-го квітня на завод виїхали 2 швидкі та рятувальники. Травмований Олександр Сарай 1975-го року народження потрапив до лікарні у Нововолинську.

“Ми надали потерпілому першу невідкладну допомогу і відразу відправили його в Луцьк у судинну хірургію, бо був шанс врятувати ногу. На жаль, наші сподівання не виправдалися”, – розповів головний лікар Нововолинської ЦМЛ Віктор Мороз.

Журналісти інтернет-видання “БУГ” поцікавилися станом здоров’я Олександра Сарая. Зараз він перебуває в травматологічному відділенні Луцької обласної лікарні, з дня на день чекає на виписку. Чоловік запевняє, що почувається добре.

“Мені відразу зробили операцію, хотіли ногу врятувати. Але не вдалося – ампутували”, – говорить він.

Олександр працював на підприємстві біля двох років. Із 30-го січня 2015 року по 24 квітня 2016 року проходив службу в зоні АТО, воював у Кримському, Дебальцевому, Троїцькому.

“Повернувся на завод і таке сталося… Раніше не траплялося такого, скільки працювали. Перед роботою були погані передчуття, але якось на те уваги не звернув.

Ми заливали форми. Баддя з цементом знаходилася зверху, а ми, виходить, трохи збоку. Не зовсім під нею”, – пригадує формувальник залізобетонних виробів. Хоча це не врятувало його колегу Миколу Ляшука від смерті.

З лікарні Олександра чекають вдома дружина та двоє дітей – донька, якій в травні буде 16 років, та син, котрому в серпні виповниться 14.

Керівництво заводу, розповідає чоловік, також цікавиться станом його здоров’я – приїжджали, провідували.

На разі правоохоронці з’ясовують обставини інциденту. Директор Нововолинського заводу залізобетонних виробів Вадим Сіранчук відмовляється коментувати ситуацію.