Держава не визнає дітей, які народилися після загибелі військових: володимирчанка ростить сина Героя без грошової допомоги

Анна Масленнікова – одна з багатьох жінок, яким довелося народжувати дитину після загибелі свого коханого. Чоловіка, який віддав життя, стоячи на захисті суверенітету нашої держави. Вони не встигли взяти шлюб, і жінка, яка всю вагітність виношувала пекучий біль втрати через загибель нареченого, змушена доводити, що її малюк – це справді син Героя.

Анна Масленнікова – наречена загиблого офіцера-десантника, старшого лейтенанта та командира роти Вадима Гаврисюка. Вона дізналася, що вагітна за півтора тижня до загибелі коханого.

“Я мала їхати в Дніпро в перших числах листопада 2022 року, щоб взяти з Вадимом шлюб. 22-го жовтня я дізналася про вагітність, а 31-го жовтня він загинув”, – розповіла жінка.

Чомусь у суспільстві заведено вважати, що цивільна дружина, яка звертається за компенсацією, насправді цього не заслуговує, а просто хоче “під шумок урвати ласий шматок”.

Проте у випадку Анни довести наявність цивільного шлюбу немає підстав, адже вони зустрічалися з 2021 року і більшу частину їхніх стосунків Вадим був на фронті.

Найбільшим ударом після загибелі нареченого було те, що жінка залишилась сама, без підтримки рідних. Врятувало те, що натрапила на однодумців у спільноті для коханих загиблих Героїв “Ми Разом”. Це закрита спільнота де жінки діляться одна з одним “болючим”. Там є будь-який напрямок підтримки для жінок які залишились самі.

Анна робила ДНК-тест і він підтвердив на 99,9%, що батьки Вадима біологічні дідусь і бабуся Захарія. Проте вони не визнали цей факт та подали клопотання про повторне дослідження. До слова, чотирьохмісячний Захарій схожий на свого батька, як дві краплі води. Володимирчанка залюбки готова зробити не один тест-ДНК аби встановити батьківство між сином Захарієм та загиблим нареченим Гаврисюком Вадимом.

Одноразова грошова допомога, яка передбачена родичам загиблого військовослужбовця, повинна бути виділена і кровному сину Вадима. Як і відповідне визнання в суспільстві хлопчика, який ніколи не відчує любові свого тата, що помер заради його ж майбутнього у вільній державі.

Проте позиція Міноборони така, що діти загиблих військових, народжені після їх смерті, не мають права на виплату.

Міністерство оборони відмовляє у призначенні компенсації на дітей загиблих військових, які були зачаті за життя, але народилися після смерті військового. І випадок Ані такий не один.

Навіть без юридичної обізнаності очевидно, що такий підхід є дискримінаційним та суперечить здоровому глузду. У зв’язку з цим Анна закликає підписати петицію, яка створена для дітей жінок, які опинилися у такій же ситуації.

Петиція передбачає внесення в перелік отримувачів одноразової грошової допомоги дітей, зачатих за життя, але народжених після смерті загиблого (як це зроблено, до прикладу, при регулюванні спадщини).

Допомогти таким жінкам і Ані зокрема можна, підписавши петицію.

“Діти, народжені після загибелі батька-військовослужбовця, цілком виховуються одинокими матерями, які були залишені без своїх чоловіків через війну. Ці матері перебувають у декретній відпустці та живуть на дитячі виплати, які, як відомо, недостатні для забезпечення гідного життя своїх дітей, про яке мріяли і їх батьки”, – частина тексту петиції.

Також Анна написала пост в інстаграмі із закликом допомогти.

“В даний момент, я через суд встановлюю факт батьківства. Всі ці процеси проводяться на жаль довго. Уже було проведено одне ДНК (самостійно із батьками) та одне засідання суду, де було подано на додаткову експертизу, оскільки родичі мають сумніви по першому ДНК”.