Зосим Колбун

Пам’ятник Т. Г. Шевченку могли «посунути в інше місце»

Цей запис опубліковано більш як рік тому
16:37 | 4.02.2015 / Рубрика: Блоги / 2 коментарі

Вперше ідея спорудження  пам’ятника Т.Г. Шевченку в місті була озвучена 02.03.1989 р. на установчій конференції міської організації Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка. Пізніше, 27.07.1989 р. вона була підтримана на установчій конференції оснастківського осередку Руху (НРУ). Громадський комітет по спорудженню пам’ятника посту був затверджений 29.05.1990 р. У місті почалася жвава дискусія щодо місця встановлення пам’ятника. Переважна більшість опитуваних – ( біля 2000) – висловились за центральний майдан. З кінця травня 1990 р. почався збір коштів на пам’ятник.

Ще на початку 1990 р. у місто був доставлений, але поки що не встановлений пам’ятник першобудівникам міста. В кінці червня 1990 р. на центральній площі міста появився екскаватор і почав копати траншею під пам’ятник першобудівникам. Часу на прийняття рішення у КР Руху щодо цієї траншеї не було, тому рухівці Михайло Слабик і Федір Сидорук одноосібно ( а Рух уже був у цей час впливовою політичною силою) пишуть на ватмані гасло «Тут буде поховано останнього комуніста» і опускають на дно траншеї. Усна народна пам’ять донесла до мене слова одного із сектретарів МК КПУ (прізвище не називаю): «Якщо буде потрібно, я буду тим комуністом». Але щось десь «спрацювало» і на наступний день траншея була засипана. Я не зміг знайти письмових вказівок якоїсь особи, що давала вказівку траншею копати, а потім засипати. Швидше за все ці вказівки були усні від «керівної і спрямовуючої сили» – МК КПУ. Якби все-таки пам’ятник першобудівникам був поставлений на центральній площі міста, то місця для пам’ятника поета на ній уже не було б.

Далі приведу свої міркування. 30.08.1991 р. після провалу ГКЧП за рішенням міської ради у Нововолинську було демонтовано пам’ятник Леніну. Тому місце для встановлення пам’ятника поету на п’єдесталі пам’ятника Леніну у 1995 р. було б. Та й  мером міста в цей час  був рухівець Павло Присяжний. Але питання в іншому – чи морально було б ставити пам’ятник Т. Г. Шевченку на місці пам’ятника Леніна? Та й пам’ятник мав би бути іншим – поет мав би тут не сидіти, а стояти у весь ріст, тобто проект пам’ятника потрібно було б переробити. Тому на мій погляд, спорудження пам’ятника на Майдані Незалежності – найоптимальніший варіант.

11 липня 1990 року відбувся політичний страйк шахтарів. Присутні на ньому – за встановлення пам’ятника на центральній площі міста. Хоч в місті існувала й інша думка стосовно місця встановлення – біля фонтана перед СШ №4. Проводився збір підписів: 2000 підписів – на площі, 400 – біля фонтана.

15 вересня 1990 р. встановлення пам’ятного знака-каменя під майбутній пам’ятник. Високохудожньо оформлений знак-камінь був безкоштовно виготовлений МП “Вікторія”. Виконавці: А. Чирук і художник з Луцька В. Гича.

1990-1992 рр. Громадський комітет, Товариство української мови, Координаційна рада Руху розгорнули діяльність по збору коштів, які зафіксовані у “Книзі пожертвувань на пам’ятник Т. Шевченку”.

У червні 1994 р. пам’ятник доставлений у Нововолинськ.

У жовтні 1995 р. на банківському  рахунку по спорудженню пам’ятника було приблизно непроіндексованих 1,5 млн. купоно-карбованців, доля яких невідома.

24 серпня 1995 року – у День Незалежності України було відкрито пам’ятник Т. Шевченку у Нововолинську.

1_tn

3_tn

5_tn

6_tn

7_tn

2 коментарі
  1. Катакана / 6.02.2015 - 10:37 / Відповіcти

    Дякую, пане Зосиме!
    Побільше би Ваших матеріалів!

  2. Пам’ятаєте, як раніше замість пам’ятника Шевченку на новорічні свята у нас завжди стояла “йолка із зіркою”? Чесно кажучі, сама колись обурювалася, чому памятник поставили саме на площі.
    І лише за цей рік стало зрозуміло, що саме тут його місце, на нашому маленькому майдані, де ми схиляємо голови і кладемо квіти нашим героям. Де можливо, хтось вперше зрозумів, що спочатку має бути “Батьківщина – Україна – Шевченко”, а тоді все інше…

Додати коментар


Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

20 людей стали лауреатами Премії Кабміну за досягнення молоді в розбудові країни. Один із них – я
«Якщо не я, то хто?!» Відповідь на це вічне питання: «Навіщо я роблю те, що роблю?». А тим часом я отримав премію Кабінету Міністрів за особливі досягнення молоді в розбудові ...
Дещо про закони 8487 та 8488 щодо розмитнення авто на іноземній реєстрації
Розкажу про деякі аспекти, щоб ситуація стала більш зрозумілою. Закони 8487 та 8488. Прийняті Верховною Радою, підписані Президентом, вступили в силу з 25-го листопада (окрім ...
Введуть чи не введуть воєнний стан – все одно життя продовжується
Підсумую популярні ранкові запитання від вас. Введуть чи не введуть воєнний стан – все одно: 1. Дітей в школу відпускати треба, на роботу йти теж – треба! 2. Суди, магазини, ...
Про силу фейсбуку, батьківський бюджет, який йде на ремонт та меблі в садку, та чому про це треба мовчати…
Депутати, міська влада, мають право всюди говорити і звітуватися про те, що зроблено для садків, а батьки повинні мовчати! На жодній освітянській конференції чи в ЗМІ не ...
Закликаю творити перемоги і пишатися перемогами один одного
Думаю, що сьогодні ми маємо згадати, що 2018 рік – це сторіччя УНР. Сторіччя перемог і сторіччя історичної поразки української нації в боротьбі за свою державу. Я не буду довго ...