Кого обирає Прибужжя. СОЦІОЛОГІЯ

У розпорядженні інтернет-видання «БУГ» є результати соціологічного дослідження у окрузі №19, результати якого дозволять зрозуміти головні проблеми та політичні вподобання жителів округу станом на квітень 2016 року.

На основі цієї інформації ми проаналізуємо, чому ті чи інші політичні сили та конкретні політики стали популярними в окрузі.

Отож, соцопитування проводила соціологічна служба Центру Разумкова з 8 по 17 квітня 2016 року у межах 19 округу (міста Володимир-Волинський та Нововолинськ, Володимир-Волинський, Іваничівський та Любомльський райони Волинської області). Опитано 1012 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – 3,2%.

Загалом у анкетах для опитування було майже 40 запитань, однак для цього матеріалу ми відберемо результати «політичного» блоку, а також спробуємо пояснити, чому результати є саме такими.

А хто там у Верховній Раді?

За даними опитування, більшість жителів трьох районів та двох міст (58,2%) знають, що у парламенті їх представляє народний депутат Ігор Гузь. Найпопулярнішим каналом, через який люди дізнаються по його роботу, стали телебачення: загальноукраїнські телеканали (30,7%) та місцеві телеканали (26,8%).

Також 26,1 % опитаних відповіли, що читали про роботу Гузя в місцевих газетах.

Такі показники є досить характерними для округу, що поєднує  невеликі міста Володимир-Волинський, Нововолинськ і села трьох районів. Зважаючи на загальний рівень зацікавлення волинян політикою, нардеп від округу №19 має досить високий рівень впізнаваності перш за все завдяки активній роботі прес-служби, зустрічам з виборцями та частій участі у телепрограмах.

Нагадаємо, Ігор Гузь є одним із спікерів фракції «Народного фронту», а також намагається часто виступати на брифінгах і з трибуни у Верховній Раді. Все це сприяє його частій появі на телеекранах.

Досить прогнозовано, що найвідомішим напрямком діяльності Гузя стало відстоювання фінансування нововолинських шахт – питання, яке вже вийшло на всеукраїнський рівень. На запитання про те, яку роботу депутат можуть згадати виборці, 15,9% відповіли «допомагав шахтам, добився фінансування шахти». Йдеться про шахту №10 «Нововолинська», на підтримання життєдіяльності якої нардеп «вибив» 100 мільйонів гривень. Хоча для добудови цього не достатньо, публічна позиція нового «паливного» міністра дає надію на те, що шахту таки запустять.

Наступними критеріями, за яким запам’ятався Гузь, стали «зустрічі із громадянами» – 4%, «вирішення питання дороги»  -2,9%, та «допомога бійцям АТО» – 2,3%. Загалом же опитані назвали до 20 менш відомих діянь, за якими пам’ятають нардепа.

У підсумку жителі Прибужжя так оцінюють роботу Гузя:

Хоча досить показово, що вони найбільше чекають від народного обранця не законодавчої роботи, а того, чим, здавалося б, мають займатися комунальні служби, міська рада та депутати нижчих рівнів, благодійні фонди чи підприємці. З цього можна лише ще раз зробити висновок, що значна частина виборців хотіли б бачити «депутата-сантехніка-благодійника».

Отож, ініціативи народного депутата в яких сферах б підтримали насамперед жителі округу.

Чи відповідає Гузь такому образу? 47% опитаних вказали, що не бачать недоліків у роботі нардепа, а 18,7% взагалі про це нічого не чули. Йому в актив можна записати підтримку місцевих ініціатив через фонд «Прибужжя», «вибивання» коштів на ремонт доріг, садочків, шахти та інших об’єктів.

Однак, очевидно, нардеп не зовсім відповідає образу «грошового мішка», які працюють в сусідніх округах №20 та №21. Як визнавав Гузь у кількох інтерв’ю, він отримує фінансову підтримку від підприємців Валентина Кошельника та Богдана Бадзюня й інших підприємців, прізвища яких не назвав. Саме за їх рахунок команда нардепа намагається відповідати реальним запитам виборців. Можливо, ситуація зміниться, коли люди активніше вимагатимуть від своїх мажоритарників більше законопроектів та дипломатичних візитів, а не «подачок» і «комуналки».

Кому вірити?

Важливою частиною опитування стала оцінка рівня довіри жителів Прибужжя до місцевих політиків, які так чи інакше можуть бути найбільш впливовими і публічними в регіоні.

Як виявилося, найбільше люди довіряють вже згаданому Ігорю Гузю. За рахунок чого йому вдалося заслужити найвищий рівень довіри, йдеться у першому розділі.

Другим став голова обласної ради і фактичний лідер «Укропу» на Волині Ігор Палиця:

У Палиці значно вищий відсоток невпізнаваності в окрузі. Адже фактично до середини 2015 року він орієнтувався лише на луцьких виборців та планував розширення політичного впливу у обласному центрі. Натомість із початку року назву фонду змінили із «Новий Луцьк» на «Тільки разом», на території Прибужжя з’явилися перші осередки «Укропу» та приймальні благодійного фонду. Проте і раніше завдяки телебаченню та іншим каналам тут мали б чути про його роботу на Одещині, благодійність, співпрацю із Ігорем Коломойським тощо.

Третім за показником довіри став локальний лідер – міський голова Володимира-Волинського Петро Саганюк.

Його не впізнає майже третина опитаних, однак цей результат цілком прогнозований, адже для чого інформація про Саганюка більшості жителів Любомльщини та Іваничівщини?

У місці, яким Петро Саганюк керує вже багато років, він свідомо чи несвідомо формує образ «батька», тобто досвідченого посадовця, за керівництва якого має бути «все стабільно». Ця «стабільність» подобається не всім, адже опоненти не раз звинувачували його у причетності до схем контрабанди, земельних оборудок та інших порушень. В рамках справи щодо цього в оселі мера Володимира-Волинського навіть проводили обшук. Однак станом на сьогодні його вину не вдалося довести в суді.

Хоча є іще один аргумент, який часто працює проти мера – час його «правління». Прихильники змінності влади недолюблюють його за це. Та, як свідчать результати місцевих виборів, нині вони в меншості чи просто розосереджені між різними осередками політсил.

Четвертим став один із опонентів Петра Саганюка на минулих місцевих виборах, місцевий аграрій Микола Юнак:

Його у окрузі перш за все впізнають завдяки бізнесовій діяльності та вартісній агіткампанії восени 2015-го. Тоді, на відміну від чинного мера, Юнак поводив активну кампанію, хоча і відмовився від балотування від «Укропу». Він використовував багато реклами, пробував навіть «креативити». Але той факт, що іншим сильним опозиційним кандидатом був Костянтин Зінкевич, остаточно позбавив шансів Юнака «тягатися» із Саганюком. Нині він не надто активний в політичному житті, однак, ймовірно, не втратив політичних амбіцій та зможе поборотися за владні крісла.

Наступну сходинку зайняв міський голова Нововолинська Віктор Сапожніков. Загалом він також вже тривалий час на посаді та схильний «консервувати» суспільно-політичне життя. Однак йому це вдається менш успішно, ніж Саганюку, зокрема через гостру проблему наркоманії, бандитизму та закриття шахт у місті. До того ж на останніх виборах міський голова не надто впевнено переміг основного опонента Євгена Недищука без значних фінансових ресурсів (51% проти 41%).

Замикає групу найбільш респектабельних політиків округу депутат облради від «Об’єднання «Самопоміч» Костянтин Зінкевич. На виборах міського голови він став другим із результатом 23,74%. Тепер же його рівень довіри дещо менший. Нині Зінкевич разом із Олексієм Панасюком стали одними із лідерів «Самопомочі» в обласній раді, а також допомагають фракції цієї політсили в міській раді. Хоча Зінкевич заробив значний кредит довіри, допомагаючи бійцям АТО, нині головне його завдання: довести, що готовий розбиратися із міською господаркою.

Досить показово, що показники єдиного в топі представника Любомльщини Юрія Гупала з БПП «Солідарність» значно нижчі. Загалом йому повністю та здебільшого довіряють менше 10% опитаних:

Такий результат досить прогнозований, зважаючи на саму специфіку Любомльського району, політичної сили та недостатньої активності самого депутата.

А якщо перевибори?

Також учасники соціологічного дослідження дали відповіді на запитання щодо можливих виборів у наступну неділю. Як виявилося, прийти на них хочуть досить багато людей:

Якщо припустили, що прийдуть всі впевнені та частина тих, хто «скоріше за все», явка у 60-65% – досить непогано для парламентських виборів у умовах значної зневіри електорату. Нагадаємо, у 2014 році у окрузі на парламентських виборах явка становила 63,73%.

До п’ятірки найпопулярніших партій, за які могли б проголосувати учасники опитування наступної неділі, увійшли: «Об’єднання «Самопоміч» – 12,4% від усіх опитаних (14,2% тих, хто прийшов би), Радикальна партія Олега Ляшка – 10,6% (12,3%), «Батьківщина» – 8,1% (9,9%), «Укроп» – 4,1% (4,7%) та «Солідарність» – 3,1% (4%). Відмовилися відповідати 36% учасників опитування, а 11,8% не прийшли б на вибори.

Цікаво, що політсила, яку представляє Ігор Гузь – «Народний фронт» могла б набати лише 1,9% голосів. Фактично нардепу вдається бути найпопулярнішим політиком округу за рахунок власних досягнень. Більше того, нинішній партійній бренд частково навіть «обтяжує» Гузя. Адже за нього (як за мажоритарника) проголосували б 17,6% опитаних (19,5% учасників виборів).

Другим став місцевий аграрій, власник ТОВ «П’ятидні» та депутат облради Валерій Діброва. Наразі він представляє «Солідарність» хоча не є головним медійним обличчям фракції. Секрет рейтингу Діброви у тривалій роботі його підприємства, іміджу господарника та бажанні час від часу публічно виступати. У підсумку він отримав би 7,4 (7,9%) голосів.

Третім на парламентських виборах міг би стати нововолинський політик та боєць АТО Євген Недишук – 5,4% (6,4%).  Він у 2015 році спеціально повернувся із зони АТО, щоб вести виборчу кампанію проти нинішнього міського голови Віктора Сапожнікова. У підсумку Недишук набрав близько 41% голосів, а Сапожніков – близько 51%. Чи захоче він балотуватися в нардепи, покаже час. Однак репутація бійця АТО за плечима. Досвід виборчих кампаній а депутатства можуть дозволити Недищуку поборотися за мандат. Проте йому не вистачає стабільної команди та достатньо популярного партійного бренду.

Четверту позицію зайняв би вже згаданий представник «Самопомочі» Костянтин Зінкевич із результатом 4,8% (5,4%). Під час минулих парламентських виборів саме він став основним опонентом Ігоря Гузя, а Валерій Діброва тоді взагалі не балотувався в нардепи.

Проте популярність і вплив Зінкевича здебільшого локалізовані Володимиром-Волинським, де він у 2014-у переміг із суттєвим відривом. Натомість у селах району та в сусідніх районах взагалі його популярність значно нижча.

І замикає п’ятірку кандидатів, щодо яких проводили опитування міський голова Володимира-Волинського Петро Саганюк – 4,8 (5,1%). Хоча треба визнати, що є сумніви у бажанні Саганюка ставати нардепом. Вже напередодні останніх місцевих виборів він заявляв, що готовий полишити крісло міського голови, але, мовляв, немає достойних претендентів. В таких умовах змінювати спосіб життя та перебиратися в Київ немолодому меру було б проблематично. Та вибори по-українськи зажди сповнені несподіванок…

Хто на Президента?

Також жителів Прибужжя розпитали і про вподобання щодо кандидатури Президента України. Якби вибори відбулися у квітні цього року, у окрузі №19 найбільше б підтримали Юлію Тимошенко – 9,5% (11,5%), Андрія Садового – 9% (11%), та Олега Ляшка – 8,6% (11%). Загалом популярність цих політиків відповідає загальноукраїнським тенденціям. Нині політичні сили, які очолюють вказані кандидати, перебувають в опозиції та критикують нову парламентську коаліцію. Тому вони збирають значно менше негативу за повільність чи відсутність реформ в країні. Показово, що ніхто з опитаних не підтримав Петра Симоненка та Михайла Добкіна. А мінімальна кількість – за Юрія Бойка. Це чітко свідчить про «патріотичність» та проозахідність регіону.

Антон Бугайчук для інтернет-видання «БУГ»