Шестидесятники Нововолинська: історія репресованого Михайла Дробота

Нововолинські дисиденти. Донедавна вважалось, що у нашому молодому шахтарському місті не було «шестидесятників». Приводом для дослідження цього питання стала репліка Олексія Свистунова, шахтаря-пенсіонера про Михайленка Петра Івановича.

Дослідження цієї теми вивела мене на ще одного шестидесятника – Дробота Михайла Даниловича. А пізніше виявилось, що були і “п’ятидесятники” – Варава Федір (Теодор) Миколайович, Новиков Альберт Афанасійович.

Дробот Михайло Данилович, 1931 року народження. Село Заглинки Любомльського району Волинської області. Народився у сім’ї селянина-бідняка. До 1951 року жив у Заглинках, працював у колгоспі, а з 1951 р. – служив у Радянській Армії. У 1952 р. був комісований в запас за станом здоров’я. У 1953 році виїхав у Дніпропетровську область на будівництво Каховського водосховища, де пробув три роки. Після завершення будівництва переїхав до Нововолинська, закінчив курси водія, працював за різними спеціальностями. У 1957 р. перейшов на рудоремонтний завод теслею, а з 1963 р. став бригадиром будбригади на цьому ж заводі.

19 липня 1965 р.за адресою м.Нововолинськ, вул.Шахтарська, буд. 22, кв. 3 у квартирі Дробота М.Д. був зроблений обшук і знайдені та вилучені книги у кількості 14 штук. Це були звичайні книги, газети, журнали, рукописи, але деякі з ним – заборонені, про які М. Дробот ще перед обшуком попередив, що у нього знаходиться застаріла література.

Проте 20 липня 1965 р. Дробот М. Д. був заарештований. З постанови про відкриття карної справи відомо: “Щодо Дробота М.Д. в УКДБ надійшли дані про те, що він налаштований антирадянськи, гуртує навколо себе людей, зберігає націоналістичну літературу … , пропонує вести боротьбу проти радянської влади (в оригіналі — російською : “В отношении Дробота М.Д. в УКГБ поступили данные о том, что он антисоветски настроен, группирует вокруг себя людей, хранит националистическую литературу, … предлагает вести борьбу против совесткой власти”).

І закрутилась слідча, а потім і судова карусель, в яку було втягнуто дуже багато людей, котрі стали свідками, деякі з них вигороджували себе за будь-яку ціну, всі свої дії та вчинки хитро перекладали на Дробота М. Д.

У матеріалах 2-томної справи згадуються Онуфрій М., Павло М., Іван М., Григорій Н., Іван Б., Микола С., Андрій В., Микола Г., Микола К., Олексій Л., Федір Л., Василь К., Володимир К., Пантелій В, Сергій Ф., Іван О., Дмитро Ч., Микола К, Микита Г., Сергій М.

Згадується також один раз відома у Нововолинську людина, Рябченюк Ананій Павлович, коли літом у 1964 р. разом із Дроботом М. Д. та іншими фотографував у Нововолинську історичні місця.

Варто згадати, як вели себе деякі особи з цієї різношерстної групи стосовно Дробота М. Д.

• Перша заява в НКВС надійшла від Степана Р., саме після неї у Дробота зробити обшук.
• Свідчення проти Дробота на допитах дав свідок Олексій Л.
• Другу заяву-донос на Дробота написав Федір Л., оскільки Дробот М. Д. не дав йому якусь заборонену літературу, мотивуючи тим, що не довіряє.
• І третя заява-донос пішла від Павла М.

З промови підсудного Дробота М.Д. на суді: “Я вважав себе чесним, і таким, що нікого не підведу”, “частково визнаю себе націоналістом і відношуся до них, розділяв з такими, як я, антирадянські думки, я відчував, що у мене зародилась націоналістична ідея”.

Пройшовши всі ці випробування долі, Михайло Дробот залишився вірним товаришем. Всі обвинувачення, які навіть і не стосувались його, взяв на себе, а його ідеологічні погляди залишились без змін.

Судова колегія винесла 22.11.1965 р. вирок: “4 роки позбавлення волі. Міру покарання відбувати у колоніях суворого режиму”.

Відбував Дробот М. Д. покарання в Мордовії, звільнений 04.12.1968р. Реабілітований 17.06.1991.р. згідно з заключеннями “Обвинение построено на противоречивых показаниях некоторых свидетелей”.

Станом на 1991 р. проживав у с. Діхтів. У Нововолинську станом на 2010 рік жили його син і донька.