Влад Гусак: Ми – це і є Україна. Ми змінюємось усі разом

Сьогодні “Таблоїд-БУГ” познайомить Вас ближче з нестандартним і яскравим юнаком, що знайомий багатьом через різносторонність та активну громадську позицію. 

Отже… 

– Розкажи коротко про себе.

 – Мене звати Гусак Владислав, мені 20 років, люблю мистецтво, зокрема – малювання.

– Ти б хотів  вчити малювати? І як думаєш треба мати талант чи можна просто навчитися

-Думаю,що ні і ще раз ні. Навчитися можна завжди, але вчити не кожен зможе. Не моє. Це дуже важка і складна професія – вчити. Я в свої 20 років навіть рівняти себе з вчителями боюсь, а вчити когось – тим паче!

А на рахунок другого питання, то вважаю, що талант тут ні до чого. Тільки старання, наполегливість, час і парктика.  Згадую свої перші кроки у малюванні … Знаєш, нещодавно відкрив перші малюнки (2011 року) і здивувався. Навіть посміявся над собою – тодішнім! Якщо зрівнювати роботи того часу і те, що роблю сьогодні, то результат помітно відразу. Головне  – не здаватись! Знати, чого тобі справді треба – і йти вперед, до мети!

– Яким би хотів бачити себе через кілька років?

 – Вірю. що досягну успіху, але поки багато зусиль не докладаю. Мене чекає яскраве і насичене життя. Планів дуже багато,але все відразу зробити неможливо,та що для початку хоч би довчусь…

-Чи знаєш ти, що у місті скоро запрацює ресурсний центр, орієнтований на молодих та активних. Як гадаєш, потрібно? Перспективно? Варто?

– Ідея прекрасна, усіма кінцівками за!Молодь – це майбутнє. Центр повинен буде нас, молодих нововолинців, виховати як свідому молодь, впевнених у собі українців, справжніх патріотів, які змінять Україну. Людей потрібно підтримати і зацікавити, допомогти відкритись усім їхнім талантам .Основна мета, на мою думку, повинна полягати у тому, щоб подарувати місту нових художників, поетів, музикантів, фотографів, науковців, політиків, лідерів. Одним словом –  створити нове покоління! І саме це покоління  виведе суспільство на новий рівень.

– Що у місті ти би змінив? і навіщо?

– Та якось ніколи над цим не задумувався. Нововолинськ – дуже миле і красиве містечко.

– Україна змініється щомиті ,а наше місто змінюється з нею? І в яку сторону?

– Ми – це і є Україна. Ми змінюємось усі разом.

– Яка б для тебе була ідеальна робота?

– Не тільки для мене, мабуть, ідеальна робота – це хоббі. Тільки тоді отримуєш від праці справжнє задоволення! В майбутньому  планую стати або тату-майстром, або вільним художником, і тоді мені в житті не прийдеться працювати взагалі,адже те що подобається, роботою назвати не можна. Це щастя – коли робиш те, що справді хочеш, ще й за це платять)

– Як учасник багатьох заходів із розмальовуванням міста скажи, щоі де ще би ти намалював? і чи є щось таке у планах на майбутьнє?

-Чесно кажучи, дали би фарбу і дозвіл, то розмалював би геть усе) На жаль, місто дало нам лише дві стіни – от і терпимо… Може,  ще виділять? Будемо усі дуже раді, і Нововолинськ стане яскравішим!  А в майбутньому,думаю, разом з командою прикрасимо Володимир-Волинський –  зафарбовувати те, над чим ми старались у Нововолинську, не дуже хочеться.

– В Новоолинську буде флеш-моб”Живий ланцюг”. Долучишся? І як ставишся до Маршу Миру і до акцій, які проходять по всій україні?

– На мою думку, Україна потребує радикальніших дій! Хоча погоджусь – підтримання духу теж досить важливе. Але треба достукатись до Президента та влади, бо це від них залежить дуже багато.

>

– Хто для тебе є взірцем і наставником?

-Вони постійно змінюються, я стараюсь навчитись чогось нового у кожного. Але хотів би окремо подякувати Аллі Леонідівні і Каріні Хом’як –  завдяки ним я не здався.

– Яке твоє улюблене місце у місті? І хто або що надихає?

-Якщо чесно, то я більш домашній хлопець, без улюбленого місця в місті. Муза – це не обовязково людина. Вважаю, що емоції і почуття стають моїм натхненням. Кохання, злість, ненависть, співчуття, турбота… Усе це просто передаю у вигляді малюнку .

Пропонуємо Вашій увазі роботи Влада.