<
Станіслав Под'ячев

Як може працювати стейблкоїн і як регулювати цю валюту

Цей запис опубліковано більш як рік тому
22:26 | 18.12.2020 / Погляд /
2
/ Коментарі відсутні

Верховна Рада на початку грудня прийняла за основу законопроєкт про віртуальні активи №3637, яким передбачається легалізувати оборот криптовалюти в Україні. Біткоїн поставив новий рекорд і піднявся в ціні до $22 000. Зі свого боку центральні банки не хочуть відставати і планують скористатися інтересом до крипти. Банкіри вже давно говорять про необхідність введення криптовалюти центральних банків – стейблкоїна.

Як може працювати стейблкоїн і як регулювати цю валюту, розповів Mind керуючий партнер Blockchain Lab, резидент Reactor.ua Станіслав Под’ячев.

Як працюватиме стейблкоїн?

У березні цього року, перед карантином, НБУ зібрав в UnitCity представників центральних банків різних країн. Темою обговорення стало питання створення цифрових валют центральних банків, або, як їх називають в англомовній пресі, CBDC.

Пізніше Асоціація українських банків на онлайн-форумі анонсувала запуск українського міжбанківського стейблкоїна під своєю егідою. Безумовно, позитивним є той факт, що банківський бізнес в Україні в питанні інновацій йде попереду регулятора, як і належить бізнесу.

Але побоювання викликає формат, у якому планується створення «міжбанківської крипти»: власний блокчейн, дивний «триєдиний» алгоритм консенсусу, прийом нових учасників тільки за згодою наявних… Все це нагадує середньовічні гільдії – навмисне ускладнення й тільки для «обраних».

Проведемо аналогію: група компаній, що якимось чином отримала ексклюзивну ліцензію від держави на виробництво побутових приладів, вирішує випускати фени. При цьому чомусь робить вилку нестандартної форми, яка може бути підключена до мережі електроенергії тільки через перехідник або розетку, через яку неможливо підключати раніше куплені побутові прилади.

Звичайно, з’явиться ринок перехідників, люди, що купили фени, будуть змушені додатково заплатити за перехідники. На ринку підуть чутки, що самі виробники фенів нишком приторговують перехідниками.

Де регулятор уже запізнився?

2020 року екосистема децентралізованих фінансів на блокчейне Ethereum розвивається високими темпами. Тільки на децентралізованих біржах добовий обсяг угод сягає $1 млрд. (Привіт регулятору українського фондового ринку, який прагне регулювати крипторинок в Україні!)

Ризикну припустити, що до часу ухвалення вищезгаданого закону інфраструктура DeFi розвинеться так, що просунуті користувачі взагалі зможуть ігнорувати централізовані біржі і сервіси і, відповідно, користуватися своїм правом вільно користуватися своїми коштами.

Що таке «децентралізовані фінанси», або DeFi?

DeFi – це екосистема децентралізованих застосунків (Dapps), що надають фінансові послуги, побудованих на базі розподілених мереж без будь-якого централізованого керуючого органу.

«Мета DeFi, як я розумію, полягає в тому, щоб усунути посередників і дозволити людям безпосередньо взаємодіяти один з одним. І, як правило, нагляд над фінансовою системою збудований у такий спосіб, щоб регулювати посередників», – висловила свою думку Хестер Пірс, комісар SEC – американського регулятора.

Зазначимо, що основні принципи, на яких побудована ця система: відкритий вихідний код, доступність для кожного користувача, фінансова прозорість – слабо корелюють із вимогами банківських регуляторів більшості країн, зокрема й України. У зв’язку із цим постає питання про роль банків у цій системі.

Основні складові екосистеми:

  1. Децентралізовані біржі і агрегатори бірж.
  2. Алгоритмічні стейблкоїни.
  3. Платформи Р2Р-кредитування.
  4. Інвестування, портфельний менеджмент.
  5. Азартні ігри, ставки, прогнози.
  6. Децентралізоване страхування ризиків смарт-контрактів.

Доступ до світу децентралізованих фінансів

Чи вигідно це банкам і державам? Ні, якщо вони прагнуть зберегти статус-кво. Якщо ж банки готові переглядати свої бізнес-моделі, то сьогодні унікальний час для цього. Ще пару років тому лідери ринку глузували з Монобанку. Сьогодні він «відкусив» величезну частку ринку у багаторічних лідерів.

Все вищевикладене відкриє можливості для банків, які будуть готові до трансформації. Але чи готові банкіри – від топ-менеджменту до касира – до змін? Чи розуміють вони, як працювати з криптовалютою? Чи не будуть касири відфутболювати клієнта тільки тому, що боятимуться помилитися?

До чого готуватися вже зараз?

Для навчання та розвитку практичних навичок взаємодії з криптоактивами не обов’язково чекати ухвалення законів. Уже зараз у провідних бізнес-школах викладають курси з блокчейноміки. Деякі компанії навіть розробили спеціальні застосунки, щоб мотивувати співробітників за допомогою корпоративних токенов, які можна витратити тільки на високоякісний мерч на внутрішньому сайті компанії або відправити колезі, подякувавши за допомогу.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Віктор Вілентко
27.03.2024
Думав до завершення посту нічого не писатиму у фейсбуці, проте, маючи певну інформацію з моїх країв, не можу спокійно на ...
Артем Чапай
22.03.2024
Сьогодні вночі мої діти, як і багато інших, спали в коридорі. Я за них не особливо боявся. Коли друг-військовослужбовець ...
В'ячеслав Стрий
19.03.2024
Хочеться бачити рідне селище Іваничі ошатним, чепурним, упорядкованим. Але воно дедалі занепадає. Бо у голови громади ...
Катерина Матвіїва
13.03.2024
Не можу мовчати. Адже йдеться не лише про видання БУГ у якому я працюю, а й особисто про мене, як журналіста. І про мою ...
Дарина Мироненко
12.03.2024
Нещодавно зустрілася з близьким другом, який військовослужбовець, поговорити про життя. Він розповів, як на фронті мав ...