<
Андрій Любка

У нас епідемія! Епідемія глупоти, злості й браку співчуття…

Цей запис опубліковано більш як рік тому
22:46 | 20.02.2020 / Погляд /
3
/ коментарів 8

Поки всі новини ґелґочуть про епідемію коронавірусу в Китаї, справжня епідемія розповсюджується в Україні. Епідемія глупоти.

Читаючи новини про те, як мої співвітчизники блокують летовища й лікарні, висловлюють своє обурення з приводу повернення українців з Китаю на батьківщину, розповсюджують фейки і нісенітниці, мене проймає відчуття відрази й жалю. Невже ми справді живемо в Середньовіччі? Невже сучасний українець, сховавши до кишені смартфон найсучаснішої розробки, може взятися за камінь, щоб кинути ним у «прокаженого»? Чума головного мозку?!

За яким це правом одні українці не допускають інших українців (таких же громадян, таких же платників податків!)  до аеропортів і лікарень, санаторіїв і об’єктів медичної інфраструктури? Хіба ж у скрутну мить не варто зробити все для того, щоб повернути своїх співвітчизників додому, допомогти їм за будь-яку ціну?! Якби на їхньому місці опинилися ми, чи не хотілося б нам, щоб держава захистила нас, подбала про нас? А що б ми відчували, якби на тому літаку була наша мама, сестра, дружина, друг, кум? Як кажуть англійською, треба уявити walking in someone else’s shoes, поставити себе на місце іншої людини, уявити себе в такій ситуації – й діяти по совісті.

Безумовно, завинила в цій ситуації і влада, яка просто провалила комунікацію цієї проблеми. Либонь, кожен із міністрів боявся репутаційних втрат, тому не висловлював чіткої й повної інформації про цю проблему, а відтак позиція влади виявилася неозвученою, народу не дали чітких гарантій безпеки і плану дій. А на місце пустки в голові прийшли всілякі телеканали й сміттєві бачки зі своїми трагедіями й фейками – і народ «поплив»…

Особливо сумно це спостерігати в дні пам’яті Небесної Сотні. Не виключаю, що влада й справді запланувала повернення літака саме в ці дні, щоб затьмарити тему Майдану і відвернути увагу від провалу в розслідуванні злочинів проти Небесної Сотні.

Але турбує й інше – шість років тому український народ поводився зріло, патріотично, був ввічливим і готовим допомогти ближньому, нині ж люди розсварені й світять звірячими іклами одне до одного.

Тож не хвилюймося за Китай, огляньмося довкола – справжня епідемія в нас. Епідемія глупоти, злості й браку співчуття…

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 8
    • ..і від глупоти… не розуміє, шо яку ідеологію насаждають, така в народі і прорастає…

  1. А який захист зробила верховна рада для тих же 94 людей привезених з китаю? Чому не поселили людей в Феофанію де рівень медичного обслуговування прирівнюється європейському? Бо боояться… І Чим (не доведи боже ) будуть лікувати в санаторію в випадку захворюванню… І коли привезли людей.. 20 ЛЮТОГО_ це ж знущання над памятю небесної сотні

    • То можливо потрібно було привезти 23 лютого або 8 березня -щоб познущатися над Кларою Цеткін
      може людям не родитися в цей день ?
      і що ти маєш на УВАЗІ коли після людей ставиш крапки – ти договарюй договарюй а краще гелгочи гелгочи

  2. Напишіть як “тепло”зустріли наших з Китаю,з погрозами спалити їх,вибиванням вікон в автобусах,і порівняйте як зустрічали своїх у Франції США Росії….

  3. Андрiю, згiдна на 100% А ще хочу додати, що ми всi ходим пiд Богом , тому треба вiддати себе в його руки i все буде добре! Слава Богу за все!

  4. А що зробила влада щоб убезпечити іншу частину украінців, які живуть тут і не поверталися додому із-за кордону. Бо людей тепер уже позвозили і без досконалого обстеження відправили на самоізоляцію. А я невпевнена, що більшість з них буде настільки свідомими що буде іі дотримуватися. Тож здрастуй поширення коронавірусу швидкими темпами. І в даній ситуаціі люди,котрі повернулися додому невинні в бездіяльності посадовців

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Віктор Вілентко
27.03.2024
Думав до завершення посту нічого не писатиму у фейсбуці, проте, маючи певну інформацію з моїх країв, не можу спокійно на ...
Артем Чапай
22.03.2024
Сьогодні вночі мої діти, як і багато інших, спали в коридорі. Я за них не особливо боявся. Коли друг-військовослужбовець ...
В'ячеслав Стрий
19.03.2024
Хочеться бачити рідне селище Іваничі ошатним, чепурним, упорядкованим. Але воно дедалі занепадає. Бо у голови громади ...
Катерина Матвіїва
13.03.2024
Не можу мовчати. Адже йдеться не лише про видання БУГ у якому я працюю, а й особисто про мене, як журналіста. І про мою ...
Дарина Мироненко
12.03.2024
Нещодавно зустрілася з близьким другом, який військовослужбовець, поговорити про життя. Він розповів, як на фронті мав ...