<
Олена Леоненко

Сьогодні багато говорять про поліцейського офіцера громади Віктора Циплакова після ситуації із вироком суду

Цей запис опубліковано більш як рік тому
07:13 | 2.12.2022 / Погляд /
886
/ Коментарі відсутні

Правоохоронець відреагував на акт порушення чинного законодавства. Він не задумувався – це слюсар, підприємець, депутат чи хто інший. Є дія – є реакція. Так їх вчили працювати.

Нетверезий водій втік до батьків дружини. так, приватна територія. Так, не мав при собі ніяких ордерів, але про які ордери на порушення приватної території може йти мова, коли водій транспортного засобу у стані алкогольного сп’яніння – в полі зору і його важливо затримати? Ніби ж все логічно, проте, як виявилось, не все.

Моє старостинство – унікальне, адже в одному адміністративному приміщенні є і мій кабінет, і ЦНАП, і банківське відділення Укрпошти, і офіс поліцейського офіцера громади. Тобто з Віктором бачуть щоденно. Якби мене попросили описати його одним реченням, відповіла би : “На своєму місці!” Працює понаднормово – і в цей непростий час, і раніше також. Адже про які графіки може йти мова, коли наприкінці робочого дня щось трапляється? Ніколи не було, що сказав би: “А це вже ж не робочий час, я додому”. І це при тому, що його чекають кохана дружина і двійко маленьких діточок, про яких завжди говорить з винятковим теплом та турботою.

Мої доручення та прохання виконує завжди і в належний термін. Не ставить додаткових та зайвих питань – по-військовому конкретно та чітко. Відчувається, що має за спиною досвід несення служби. До речі, був у зоні АТО, одним із перших, ще у 2014 році.

Завжди відповідає на телефонні дзвінки або ж передзвонює. Ще не трапилось, аби не відреагував.

Кури пішли на сусідчин город, собака покусав, хтось десь не туди щось вилив – приходять до офіцера Циплакова жителі і з побутовими проблемами. Вправно вирішує конфлікти із сусідами. Чесно – от не чула на нього від мешканців Благодатного якої скарги. Натомість всі цікавляться – чи є, коли буде, просять про його телефон.

Часто вирішує питання і в телефонному режимі. Має контакти усіх! Щось не так, десь порушується спокій громадян – телефонує, заспокоює, вгамовує. Коли стає зрозуміло, що не вдасться, то тоді вже треба на місце події.

Суттєво підвищилось розкриття злочинів. От зник велосипед. Зловмисник у своєму гаражі ще не встиг його розібрати на запчастини, як вже пише пояснення дільничному: що, де, коли, з ким.

Без перебільшень – офіцер громади конструктивну взаємодію із всіма активними громадянами селища.

У перші дні повномасштабного вторгнення разом із депутатом Нововолинської міської ради Олександром Пашком та небайдужими мешканцями організував патрулювання та чергування, днював і ночував на робочому місці, заспокоював знервованих та переляканих жителів ( особливо жительок). Допомагає із внутрішньо переміщеними особами, зокрема у залагодженні різного роду конфліктних моментів. Співпрацює з волонтерами. Допоміг знайти та відправити у гарячі точки військову форму, спорядження, навіть бронежилети.

Зараз спільно проводимо акцію – збираємо теплі рукавички та шкарпетки, а також – варення, аби наші воїни не хворіли, а завзятіше гнали орків з України. Підтримує і всім відому кухню “Господиньки” – часто туди заїздять різні продукти за його підтримки.

Із ентузіазмом працює з проблемною малечею. Дуже часто таким дітям потрібно одне – увага. І вони її отримують, радо залучаються до різного роду суспільнокорисної праці. Хто ж як не правоохоронець розповість, що таке добре, а що таке погано? Особливо коли на батьків не вельми є надія, соціальних сиріт вистачає…

Як староста Благодатнівського старостинського округу Нововолинської громади однозначно підтримую поліцейського офіцера громади і щиро сподіваюсь, що справедливість таки візьме гору!

Із нещодавнього – завдяки Віктору Циплакову жителі вулиці Іваничівської змогли отримати дрова для пічок. Бабусі приходили з того дального кутка зі сльозами на очах – тепер мають надію, що зимуватимуть у теплі. 

Читайте також:

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Віктор Вілентко
27.03.2024
Думав до завершення посту нічого не писатиму у фейсбуці, проте, маючи певну інформацію з моїх країв, не можу спокійно на ...
Артем Чапай
22.03.2024
Сьогодні вночі мої діти, як і багато інших, спали в коридорі. Я за них не особливо боявся. Коли друг-військовослужбовець ...
В'ячеслав Стрий
19.03.2024
Хочеться бачити рідне селище Іваничі ошатним, чепурним, упорядкованим. Але воно дедалі занепадає. Бо у голови громади ...
Катерина Матвіїва
13.03.2024
Не можу мовчати. Адже йдеться не лише про видання БУГ у якому я працюю, а й особисто про мене, як журналіста. І про мою ...
Дарина Мироненко
12.03.2024
Нещодавно зустрілася з близьким другом, який військовослужбовець, поговорити про життя. Він розповів, як на фронті мав ...