<
Олександр Громик

Про свою поїздку в Німеччину за Програмою зеленої економіки

Цей запис опубліковано більш як рік тому
13:03 | 6.12.2017 / Погляд /
2
/ 1 коментар

В Німеччині сміття сортують!

Зі знаком оклику, тому що коли бачиш ставлення німців до відходів, до життя, один до одного, до дітей, до себе, до того місця, де живеш, – дійсно хочеться вигукувати.

Практично, застосовується і використовується безліч різних підходів, способів, технологій. Але стратегічна мета у них одна – збереження природних ресурсів і екологічна безпека, в найширшому розумінні цього слова.

Німці звикли до виконання правил, тому у них ця система працює вдало. На благо екології в Німеччині кожен день працює кожен мешканець.

«Зелена економіка» – пріоритет нинішнього сьогодення не тільки для розвинутих країн, але й для України також! Нажаль, війна на Сході України, чинне законодавство, фінансовий стан місцевих муніципалітетів, а також небажання деяких владних структур і осіб, не дають запровадити таку просту, але таку дієву систему поводження з відходами!!!(((

Завдяки Програмі зеленої економіки, що фінансується Урядом Німеччини та реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH мені вдалося наочно побачити як це роблять наші колеги в Німеччині. Надіюся, що не за так великий проміжок часу і в Україні запрацює така система, будуть збудовані такі сміттєпереробні заводи!

https://www.facebook.com/sasha.hromyk.5/videos/1560196267400068/

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
один коментар
  1. Чого ви туди їздили Олександре? Щоб розповісти нам про давно відоме? Чи здійснили закордонну подорож, як нагороду за беззаперечну лояльність до старого комуняки і ледаря – міського голови В. Сапожнікова? За наш рахунок. Своєю мовчанкою і схваленням його протиправних дій, ви щодня порушуєте законодавство і Конституцію Держави. Вам би задуматись – зовсім іще молодій людині, над своєю поведінкою і подальшою долею.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Віктор Вілентко
27.03.2024
Думав до завершення посту нічого не писатиму у фейсбуці, проте, маючи певну інформацію з моїх країв, не можу спокійно на ...
Артем Чапай
22.03.2024
Сьогодні вночі мої діти, як і багато інших, спали в коридорі. Я за них не особливо боявся. Коли друг-військовослужбовець ...
В'ячеслав Стрий
19.03.2024
Хочеться бачити рідне селище Іваничі ошатним, чепурним, упорядкованим. Але воно дедалі занепадає. Бо у голови громади ...
Катерина Матвіїва
13.03.2024
Не можу мовчати. Адже йдеться не лише про видання БУГ у якому я працюю, а й особисто про мене, як журналіста. І про мою ...
Дарина Мироненко
12.03.2024
Нещодавно зустрілася з близьким другом, який військовослужбовець, поговорити про життя. Він розповів, як на фронті мав ...