<
Жанна Білоцька

Перейменувати Володимир-Волинський потрібно було давно, ще за часів правління Даниловича

Цей запис опубліковано більш як рік тому
17:02 | 18.06.2021 / Погляд / /
311
/ 1 коментар

Ось уже певний період місто колошматить від ідеї повернення йому історичної назви. У ЗМІ та соцмережах тривають обговорення та киплять пристрасті навколо питання: Володимир чи Володимир-Волинський?

Багато людей виступає проти. Свої побоювання пояснюють зайвими витратами при оформленні/ переоформленні документів. Чимало вважає, що такий крок є не на часі. Є й такі, які, нарікають на відсутність робочих місць, погану якість доріг та інші проблеми, що потребують вирішення замість того, щоб “займатися дурницями”. Комусь не подобається, що таке важливе для громади питання порушує нардеп, який не проживає у ньому. Дехто обурюється, що попри невдоволення містян, на їхню думку, ініціаторам та владі начхати.

Як на мене, це потрібно було зробити давно. Ще за часів правління Даниловича. І давно б усі забули та пережили. Але чи то політичної волі не вистачало, чи бажання, тож крапку у цій історії вирішили поставити тепер. Чомусь мені здається, що цього разу справа буде завершена. Хтось каже: через коліно робитимуть. У деякій мірі так. Потім люди ще якийсь час будуть плюватися, особливо коли потрібно буде десь платити за це, та зрештою заспокояться.

Ще момент, який, на мою думку, є актуальним. Питання щодо повернення місту назви, є дещо заполітизованим. Чомусь його порушують не міські голови чи, для прикладу, історики, краєзнавці, а політики. І роблять це здебільшого напередодні виборів. Я ні на що не натякаю, але так є.

Згадаймо місцеві вибори торішні. Теж були противники, але багато підтримало. Це як з фестивалем “Володимир”, до якого хотів долучитися Гузь, а йому не дали. І що цікаво проти були ті хто згодом став на “Княжому” волонтером, а дехто поповнив ряди його команди. І що? Навіть ярі противники визнали захід бомбезним.

Це я до того, що у нас народ звик до обурень та метання лайна у соцмережах, а сам нічого не хоче робити. Тоді за нього роблять інші. І не завжди питають згоди, бо знають, що на стадії на “говорільні” все завершиться.

Є одиниці, які щось роблять, але не завжди їхню думку поділяють, і не завжди вони можуть щось вдіяти. Народ пасивний у реальному житті. А от Фейсбуці дає жару.

Навіть ті, які жодного року не працювали ніде, перетворюються на експертів з усіх питань.

Сьогодні засідання робочої групи з вивчення питання повернення місту історичної назви. Вода камінь точить. Чую, що бути Володимиру.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Віктор Вілентко
27.03.2024
Думав до завершення посту нічого не писатиму у фейсбуці, проте, маючи певну інформацію з моїх країв, не можу спокійно на ...
Артем Чапай
22.03.2024
Сьогодні вночі мої діти, як і багато інших, спали в коридорі. Я за них не особливо боявся. Коли друг-військовослужбовець ...
В'ячеслав Стрий
19.03.2024
Хочеться бачити рідне селище Іваничі ошатним, чепурним, упорядкованим. Але воно дедалі занепадає. Бо у голови громади ...
Катерина Матвіїва
13.03.2024
Не можу мовчати. Адже йдеться не лише про видання БУГ у якому я працюю, а й особисто про мене, як журналіста. І про мою ...
Дарина Мироненко
12.03.2024
Нещодавно зустрілася з близьким другом, який військовослужбовець, поговорити про життя. Він розповів, як на фронті мав ...