<
Зосим Колбун

Нам не страшні московські воші…

Цей запис опубліковано більш як рік тому
12:42 | 29.01.2018 / Погляд / /
781
/ коментар 21

Нам не страшні московські воші. Страшніші українські гниди.
Симон Петлюра.

А ще страшніші є зкацаплені галичани.
Зосим Колбун.

У червні 2011-го року перед Днем Конституції (26.06.2011р.) відійшов у Вічність Федір Свідерський, народний депутат України 1990 року скликання. У червні 2012-го року у Нововолинську традиційно відзначали День Конституції. Сесійний зам Нововолинської міської ради був переповнений бюджетниками нового покоління. Я очікував, що ведучий, заступник міського голови А. Сторонський скаже: “Вшануймо хвилиною мовчання пам’ять про народного депутата Ф. Свідерського”. Не дочекався. Натомість побачив, як нагородили грамотою Марію Болдирєву, колишню комуністку. У присутніх, які хоч трохи знають новітню історію міста, не могло не виникнути запитання – а яке відношення вона має до Конституції України?

То хто ж такий Ф. Свідерський? ВО “Оснастка” було першим підприємством на Волині, де партком КПУ у 1989-му році винесли за межі території заводу. Конференція трудового колективу підтримала ідею осередку РУХу (голова осередку Ф. Свідерський) департизувати підприємство.

7.09 – 9.09.1989 р. відбувся перший нелегальний республіканський З’їзд НРУ за перебудову. Від осередку РУХу на “Оснастці” делегатом був обраний Ф. Свідерський. Запасним делегатом таємно в іншому вагоні їхав член осередку РУХу Ярослав Федина.

У 1989 році Ф. Свідерському від першого секретаря МК КПУ В. Тесленка поступила пропозиція: “навіщо Ви звалили на свої плечі такий тягар? (малось на увазі керівництво РУХом.) Вступайте в нашу партію, ми Вас пошлемо у ВПШ (вища партійна школа) і Ваше життя буде влаштоване”. Отямившись від несподіванки Ф. Свідерський відповів: “можливо в майбутньому я і вступлю в якусь партію. У Вашу – ніколи”. А ще пізніше хотіли купити Ф. Свідерського за 60 карбованців, пропонуючи працювати на “органи”.

Учасники міської краєзнавчої конференції 14.10.2017-го року прийняли ряд пропозицій по декомунізації в місті. Резолюція конференції була направлена міському голові В.Б. Сапожнікову і депутатам міської ради. Була там і пропозиція перейменувати вулицю Маяковського на вулицю Ф. Свідерського. Відповідь дав А. Сторонський – у місті процес декомунізації завершений.

9 березня 2014-го року Україна відзначала 200-річчя дня народження Т.Г. Шевченка. У “молодому соціалістичному місті” Нововолинську, яке у 1986-му році мало стати “містом комуністичним”, не передбачалось спорудження ні культових споруд, ні пам’ятника Т.Г. Шевченку. Першим, хто почав говорити про спорудження пам’ятника поету у місті ще у лютому 1989-го року було Товариство української мови ім. Т.Г. Шевченка (пізніше Товариство “Просвіта”). У березні 2013-го року я подав А. Сторонському перелік заходів, необхідних для відзначення 200-річчя. Перш за все потрібно було гідно вшанувати тих 9-ть осіб (серед них були Володимир Чайковський і Анатолій Борис), які були делегатами установчої конференції в Києві по створенню Товариства. Ні А. Сторонський, ні Л. Кравцова, якій він начебто доручив це зробити, не відшукали і не вшанували цих людей.

28.07.2017-го року у місті був створений оргкомітет по відзначенню 25-річчя першої Літургії 14.10.1992-го року у храмі Святої Покрови Божої Матері і 25-річчя створення Нововолинської станиці Братства вояків ОУН УПА. З Владикою Володимир-Волинським і Турійським Матфеєм і парафіяльною радою церкви була узгоджена програма цих заходів і Хресної ходи від храму Святої Покрови до символічної могили борцям за волю України. Проте А. Сторонський самочинно взявся керувати Хресною ходою повз пам’ятника Шевченку,  де передбачалась короткочасна зупинка і виступи дітей недільної школи при храмі Святої Покрови. Виступи також передбачались і біля стели  загиблим воїнам в АТО .

Після Хресної ходи у приміщенні КР НРУ відбулася краєзнавча конференція і була прийнята Резолюція, 16 пунктів якої стосувалися дальнішої декомунізації в місті. Основні пункти Резолюції:

– перейменування вулиці Маяковського на вулицю Свідерського, про що я писав вище;

– той варіант трансформації мозаїчного панно на буд. №3 бульвар Шевченка (це за спиною стели загиблим в АТО), є блюзнірським і святотатським, принизливим для українців – це така декомунізація по нововолинські;

– у місті має бути пам’ятний знак репресованим і депортованим, яких на початку 90-тих років було біля семи тисяч;

– у місті має бути сучасний пам’ятник воїну АТО – Захиснику Вітчизни;

– на започаткованій 16.09.2001-го року традиції Дня підняття прапора міський голова В. Сапожніков і його перший заступник А. Сторонський повинні запрошувати першопіднімачів прапора над котельнею “Оснастки” у квітні 1989-го року Михайла Базалицького і Миколу Сороку.

Відповідь мені, як голові оргкомітету двічі давав А. Сторонський – у місті процес декомунізації завершений.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 21
  1. цитувати самого себе… об’явити класиком… поставити пам’ятник… Збудували б вже хоч шо-небудь…

    • Відповідь З.Колбуна анонімізованому “гостю”. Брехливий “гостю!” Я давно здав “Книгу пожертв” на пам’ятник Т.Г. Шевченку у міський музей. Зайди. Почитай і спробуй знайти хоча б одне прізвище нинішніх місцевих високопосадовців, і минулих теж, які дали хоча б 1 копійку на цю скульптуру. Прочитай мою книгу “Нововолинськ: історія в національно-демократичному та духовному вимірах”. І ти побачиш, що спорудження пам’ятника поету має набагато більше значення, аніж будівництво собачої буди чи гігантської шпаківні, яку на одній із світлин в “Нашому місті” тримає міський голова В. Сапожніков. :)) А.Бідзюра – першорухівець і патріот, приклав певні зусилля до спорудження цієї скульптури. Потім, дозволяю мені анонімно зателефонувати на № 3-56-48. З.Колбун. Першорухівець, краєзнавець, заст. голови міського осередку ГО “УНР”.

      • В Україну більше 50% вугілля завозять з рашки. Впевнений, шо ви, першорухівець і щирий патріот, якому не страшні воші, знизили температуру в хаті в 2 рази, шоб не користуватися теплом з клятого маскальского вугілля ! Бо слова то слова, а от діло – то діло..Поділіться досвідом з народом…

        • Ніколи не ставив діагнози, але ти “гість”, таки придурок. А хіба не за наші гроші, купили 50% вугілля у милої твоєму серцю “Рашки”? То що, як воно із “раші” і вже стало нашим – ми не маємо права його спалювати? Із розумом дружиш?

          • спавжній патріот може купити у окупанта тільки зброю ! мдя, пан Анатоль, як були ви пристосуванцем, так і залишились.. ще побачимо вас старостою Новіка… і не має значення, хто буде окупантом…

  2. На жаль, є така закономірність, чим довше людина перебуває при владі тим більша прірва міЖ ЦІЄЮ ЛЮДИНОЮ та народом якому вона має служити. Нічого непередбачуваного я не бачу. Така ситуація в більшості міст та селищ України. Вихід є , негайна зміна владних осіб. А ось яким способом
    , виборами чи радикальним шляхом? Все залежить від того, наскільки поглибиться ця сама прірва.
    Хтось думає інакше?

  3. пан Свідерський зрадив тих хто його вибирав , він як і комуністи в той час коли всі стали злидарями отримав квартиру в Києві невідомо за які заслуги , голосував як кажуть за прихватизацію , яка дала старт нищенню підприємств на Україні , ось так ….

    • Та не зраджував він нікого, ейфорія перших років незалежності та відсутність політичного досвіду ось причина його таких дій. І не тільки це причин помилок перших депутатів багато , саме помилок а не зради. Але це окрема тема Як говорить Канєвський в відомому серіалі:”..ЭТО УЖЕ СОВСЕМ ДРУГАЯ ИСТОРИЯ,”

  4. Сидіти на пенсіі і від нічого робити мемуари виписувати і всіх ганити діло не хитре. А що ж ти зробив для того, щоб місто стало кращим? Але я і так знаю – нічого!

  5. Яке значення може мати “краєзнавча конференція” у якій взяло участь трохи більше десяти людей серед яких маргінали, які зловживають спиртним. Невже таке товариство буде вирішувати як нам жити?

  6. Вельми нешановані “гості” , це ви пишите різну херню.Не знаючі людини та предмету обговорення ви вдаєтесь до образ ,залишаючись при цьому інкогніто. Вам не вистачає духу відкрити себе,хоча знаєте що цей дід не зможе дати ляпаса , в силу своєї інтелегентності та і віку теж.
    Хотів ще додати чогось ,але подумалось , для кого та для чого. Впевнений,що таким як ви ніщо вже не допоможе, бо жаба що душить вас і вам подібних сильніша за вас.

  7. угу, жаба задушила… хай краще ця людина розкаже, як діяльність таких як він покращала життя людей і як йому не страшно жити в самостійній колонії без газу, вугілля і будь-яких перспектив… хоча дійсно, “дедушка старий, йому все рівно”

    • Ось саме через таких “хохло-москаликів” і борсаємось, понад двадцять років, в болоті більшовицького минулого,де нас вчили що за нас думає:… партія та првітєльство. А тут треба мозгі включати і діяти, щоб почати жити по людському, а не по стадному. Коли люди виходили на мітінги, з вимогою змін , ви, крізь шпаринку у вікні виглядали та чекали що з того вийде.
      А може ще й кидали каміння в тих хто бажав змін.Таких на жаль виявилось дуже багато.
      Нажаль формат не дає можливості висловити все що я думаю про таких “гостей”

      • ну так виходьте ще, чи вам хтось заважае ? зруйнуйте те, шо ще не зруйнували, вам пшеки, венгри та рашка будуть вдячні. Вперед, до світлого майбутнього !

  8. На відміну від вас. (окрім “старий, але не мудрий”) З.Колбун пише правду. І не анонімно. “Що ти зробив…”, “Сидіти на пенсії…”,”Зловживають спиртним…”, “Жаба задушила…” – які типові для нововолинського режиму “сапогізму” вислови анонімів, котрий має всі шанси перерости у режим “сторонщини”. Вам, панове, до нього – першорухівця і патріота, як до Києва – раком. Дід іще може й по морді врізати. Як і я.

  9. врізати по морді, зруйнувати, заборонити – це ви можете, і робите всі роки незалежності. I вже досягли рівня Зімбабве. Але ще е куди падати, правда, пан Анатоль ? Я вірю, ви зможете ! Слава Україні !

    • О. Давненько не було сапожніковського тридцятисрібника. З’явився – не запізнився. Нявкніть іще щось, ну хоча б про милості та демократизм свого “благодійника та мецената”.

  10. Ні. Я ремонтую гігантську шпаківню, яку тримав мер на комуністичному суботнику. :))

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Віктор Вілентко
27.03.2024
Думав до завершення посту нічого не писатиму у фейсбуці, проте, маючи певну інформацію з моїх країв, не можу спокійно на ...
Артем Чапай
22.03.2024
Сьогодні вночі мої діти, як і багато інших, спали в коридорі. Я за них не особливо боявся. Коли друг-військовослужбовець ...
В'ячеслав Стрий
19.03.2024
Хочеться бачити рідне селище Іваничі ошатним, чепурним, упорядкованим. Але воно дедалі занепадає. Бо у голови громади ...
Катерина Матвіїва
13.03.2024
Не можу мовчати. Адже йдеться не лише про видання БУГ у якому я працюю, а й особисто про мене, як журналіста. І про мою ...
Дарина Мироненко
12.03.2024
Нещодавно зустрілася з близьким другом, який військовослужбовець, поговорити про життя. Він розповів, як на фронті мав ...