Моє відрядження в Ковель або Реформа патрульної поліції очима зсередини

10:48 | 10.03.2018 / Рубрика: Погляд / 1 коментар

Місто Ковель – чудове місто на Волині і там за задумом керівництва Національної поліції та Департаменту патрульної поліції прийшов час розпочати роботу патруля. Та от незадача, місцева молодь досить скептично віднеслась до такого пориву керівництва Нацполу і вирішила, що 8 000 гривень на місяць це не та сума, заради якої вони будуть віддавати свої кращі роки службі в патрулі.

Але механізм реформи запущений і от 3.02.2018 року перші патрульні Ковеля урочисто приймають присягу. Але їх не більше десяти. Керівництво, співробітників інших підрозділів та інших патрульних добровільно-примусово відправили сюди працювати з Луцька. Але й цих людей замало, тому було прийнято рішення відправити 40 чоловік з інших міст України, в тому числі 30 патрульних з Києва.

3.03.2018 року я та ще 29 патрульних Києва, виконуючи наказ керівництва Департаменту патрульної поліції, поїхали на ротацію в Ковель строком на один місяць. Нам пообіцяли, що умови проживання будуть хорошими. Але, прибувши на місце проживання, ми були шоковані!!!

Заселили нас в один з корпусів колишнього санаторію, який з початку 90-х років минулого сторіччя стояв закинутий, а зараз перебуває на реконструкції. Сам санаторій декілька років томку був переданий Луцькому військовому ліцею, пара корпусів відреставровані і зараз тут навчаються діти.

Фото, які я додаю, не передають той жах і відсотків на 20. Температура в кімнатах не перевищує +15 градусів, гаряча вода відсутня, в деяких кімнатах відсутні навіть розетки, двері в кімнатах не зачиняються, відсутні замки, в коридорі протяги, про санвузол я взагалі мовчу. І тут ми маємо прожити цілий місяць.

Після багатьох спроб довести проблему до керівництва, нам лише пообіцяли давати гарячу воду з 21-ої до 22-ої години та на пкілька градусів підняти температуру в кімнатах. Як нам повідомили, на наше проживання держава не виділяє кошти і це все, що для нас можуть зробити. Мабуть, для таких, як ми, грошей немає. Телефонний зв’язок тут працює через раз, про інтернет я взагалі мовчу. А сьогодні опалення знову прикрутили. Таким чином нас “мотивують” на результат.

Також нам обіцяли виплатить авансом добові аж по 60 грн за добу, але так і не виплатили. Форму та білизну випрати немає де, помитись немає де, на харчування грошей немає!!!

Так от, в яких умовах ми тут живемо, так і будемо працювати, або взагалі не будемо!!! Мотивуйте нас далі!!! І ще… не забудьте в черговий раз нам нагадати про корупційні ризики!!!

Р.S. Люди повірили в реформу, повірили керівництву, залишили вдома дружин, дітей і поїхали виконувать свої службові обов’язки до чудового міста Ковель, де велика кількість гарних церков!!!

P.P.S. А моя донька свій 6-й День народження зустріне без батька!!!

1 коментар
  1. Це таке відношення у Системи на всіх позиціях… Я не дивуюсь… Але порадувала стаття… Чоловік не хоче бути бидлом… Може в нас, як в нації, є майбутнє?

Додати коментар


Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Накипіло…Сьогодні мене цинічно, підло і цілеспрямовано робили злодієм і наймерзеннішою людиною!
Так, так мої фейсбушні і не тільки друзі, не думайте, що я звихнулась і не посміхайтесь, мене матір 4 дітей, волонтера і просто гідну людину змішали з лайном. – пише жінка на ...
9 днів пустоти, суму, відчаю, страждань…Біль втрати неминучий
9 днів… 9 днів пустоти, суму, болю, відчаю, страждань… Я не живу, я вже навіть не існую, я як та примара, ходжу з кімнати в кімнату, думками з Ромою… Біль втрати неминучий. ...
Неочікуваний сюрприз. Я в рейтингу «100 людей, які змінили Волинь. 2017»
Нове досягнення в моє резюме несподівано прилетіло з Луцька Я в рейтингу найуспішніших волинян, що опублікований в унікальному журналі «100 людей, які змінили Волинь. 2017». Ото ...
Ви все добре знаєте, що вони зробили і що саме вони вбивці…
Пишу вам з біллю в серці. Друге серпня для нашої родини стало страшним днем, днем, коли жорстоко вбили мою донечку. З цього дня минуло два роки, а біль від втрати меншим не став. ...
Дзвінок бійця з першої хвилі: “може й мені себе підпалити в Києві, бо не вирішується ніяк моя проблема”
Подзвонив один з бійців ще першої хвилі, і каже на повному серйозі: – може й мені себе підпалити в Києві, бо не вирішується ніяк моя проблема з … Вирішимо, але: Хлопці не ...