Думаєте, доступність – це не ваша проблема?

19:43 | 21.10.2020 / Рубрика: Погляд / 1 коментар

Поняття доступності більше пов’язують із особами з інвалідністю. Можливість зайти в адмінбудівлі, користуватись транспортом, отримувати освіту, повноцінно торкатись усіх благ цивілізації і таке інше. Більшість думає, що то їх не стосується взагалі…

А тепер вмикаємо математику. Щороку у Нововолинську народжується понад півтисячі немовлят. Це означає плюс півтисячі візочків.

Я щаслива людина, бо у мене двійко дітей. І коли виходив на прогулянку зі своєю малечею, то зрозумів, що не все в нас аж так добре…

Ви знаєте, що це таке – візочок дитячий? А якщо це для двох активних дівчаток-близнючок, з якими тато прогулюється? І от уявіть – раптом цей візок ламається. В районі податкової. А тато і його доньки-близнючки живуть в районі шахти 3.

Можна довго розповідати про шлях додому – коли поламаний дитячий візок, а ще бонусом двоє плачучих красунь. І ще дружина, яка цікавиться, що не так з візочком. Мені це уявляти не треба, треба просто згадати.

А з візочком не так, бо не так з тротуаром. Ви з нього пробували з’їхати? Ви взагалі бачили оті тротуари?

Більшу частину дня проводив за кермом або на робочому місці, не бігав по вулицях з часів студентства. Поява дітей внесла корективи, прогулянки стали частиною життя. Так пізнав красу міста з цього ракурсу.

А тепер уявіть, як пересуваються у місті особи, котрі за станом здоров’я прикуті до інвалідних візків? Як їм? Як вони з’їжджають з тротуарів, де нема належного пониження, як заїздити в магазини, де замість пандусів якісь аеродромні смуги?

Моя дружина інколи носить підбори. Не так часто, як би я хотів, двоє доньок таки вносять корективи, але коли вона виходить в гарних туфлях на вулицю, то мені це подобається. Не подобається інше – що потім підбори будуть зіпсуті. Знову ж таки, через асфальт.

У розпал виборчої кампанії вона навіть жартувала з мене:

“Кандидате, ти там собі по програмі обіцяй що хоч, а маєш зробити місто комфортним для жінок!”

Проте я одразу вніс корективи: Нововолинськ має бути комфортним для всіх.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
Вайбер
1 коментар
  1. це ви ще в громадський транспорт не пробували зайти з коляскою…
    потрібно на рівні Міськради затвердити рішення про перемогу в конкурсах на обслуговування маршрутів , тими перевізниками, в автобуси яких можна заїхати на колясці . це заодно і покращить умови перевезення інших пасажирів і суттєво покращить екологію міста за рахунок появи новіших автобусів на маршрутах, бо те що зараз їздить було добрим в 2000 р, а наразі це смердючі розвалюхи , з яких перевізники витискають прибутки, і не хочуть інвестувати в нові автобуси для покращення обслуговування населення

Додати коментар


Чи справдились слова Ярослава Федини «Ми вб’ємо осиковий кілок в ідеї комунізму» в Нововолинську
«Ми вб’ємо осиковий кілок в ідеї комунізму». Ці слова Ярослава Федини, одного із фундаторів Нововолинського Руху (НРУ) прозвучали 21-го січня 1990 року на засніженій літній ...
Зараз кожен день будь-який підприємець вибирає: бути хорошою людиною або хорошим бізнесменом
Зараз такий час, що багатьом підприємцям знову доведеться «поговорити» зі своїми командами. І вони знову будуть шукати якісь правильні слова, яких з кожним днем ​​стає все ...
З історії ще одного Нововолинського театру, про його спалення і велике пограбування церков
Подання в кінці 2013 р. на сесію міської ради про присвоєння звання «Почесний громадянин м. Нововолинська» М. Меркулову і М. Лейкіну спонукало мене висвітлити «позакадрову» ...
Шановна місцева влада, заберіть руки від спортзалів! Буде біда
Закрити легко, а що далі??? Треба вчитися жити, а не існувати!!! Зачиняти – це не вихід. Треба вчитися з цим жити, а не існувати. Я займаюся в Форесті і там люди навчилися ...
Минуле, сьогодення і майбутнє «червоної» школи
Про неї говорять, за неї сваряться, її відстоюють, біля неї фотографуються. Вона така – одна і єдина. І найкраща. Бо унікальна. Ми називаємо її червона школа. Насправді, це ...