<
Любов Вавдічик

Через свої дії, ми зустрінемо кінець у пустелі або в океані токсичних відходів

Цей запис опубліковано більш як рік тому
22:39 | 25.03.2019 / Погляд / /
1
/ 1 коментар

Засмічуємо, отруюємо, забруднюємо…зливаємо токсичні відходи у воду і землю, руйнуємо озоновий шар, знищуємо природу, флору і фауну, вирубуємо ліси….Чого ми хочемо? Що прагнемо отримати у відповідь на свої дії, який результат?

Земля не витримає нас…

Сьогодні стала свідком свідомої руйнації живого… 
Законом заборонено. Та кому він потрібен, адже за ним нікого не покарають. Бо ніхто не буде шукати зловмисників і відкривати кримінальне провадження…

Цей тихий хутір осередок пермакультури. Це особливий мікроклімат. Це цілий всесвіт для людини, яка його творить. Від дрібної насінинки виростити дерево за усіма правилами, вкласти душу…

Але на завтра може прийти «свідома» людина, якій заважатиме суха трава і вона зробить підпал… А вогню перепон немає, він росте і шириться, і поглинає все на своєму шляху… Трава, рідкісні сорти, породисті дерева, найцінніші у світі горіхи…а там і будинки поруч…

Якщо людині не втямки, що вона робить, підпалюючи траву, то моя тут порада. Перед тим як візьмете до рук сірники і СТУКНІТЬСЯ об одвірок головою, можливо залишки ваших всохших мізків розсипляться на порох і ви більше нікому не завдасте шкоди…

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
один коментар
  1. Дякую, пані Любо. Відмінна публікація. І я за те. Не схаменемося – вимремо!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Віктор Вілентко
27.03.2024
Думав до завершення посту нічого не писатиму у фейсбуці, проте, маючи певну інформацію з моїх країв, не можу спокійно на ...
Артем Чапай
22.03.2024
Сьогодні вночі мої діти, як і багато інших, спали в коридорі. Я за них не особливо боявся. Коли друг-військовослужбовець ...
В'ячеслав Стрий
19.03.2024
Хочеться бачити рідне селище Іваничі ошатним, чепурним, упорядкованим. Але воно дедалі занепадає. Бо у голови громади ...
Катерина Матвіїва
13.03.2024
Не можу мовчати. Адже йдеться не лише про видання БУГ у якому я працюю, а й особисто про мене, як журналіста. І про мою ...
Дарина Мироненко
12.03.2024
Нещодавно зустрілася з близьким другом, який військовослужбовець, поговорити про життя. Він розповів, як на фронті мав ...