9 днів пустоти, суму, відчаю, страждань…Біль втрати неминучий

12:31 | 8.08.2018 / Рубрика: Погляд / 4 коментарі

9 днів… 9 днів пустоти, суму, болю, відчаю, страждань… Я не живу, я вже навіть не існую, я як та примара, ходжу з кімнати в кімнату, думками з Ромою…

Біль втрати неминучий. Чому? Чому моє дитятко? Чому ті скоти, що лазять по свіжій могилі дитини і забирають звідти солодощі мають право жити, а безневинне маля на небі? Чи більші мої гріхи за життя чим тих мамочок які вбивають, викидають, лишають і морять голодом своїх дітей? Чи більші мої гріхи від тих хто грабує , вбиває, нищить, робить війну? Чому? За що? Господь вирішив інакше. В що тепер вірити?

Коли ми чуть не померли в Луцьку, тоді Ромчик просив, мамо, спаси! Тоді не було тата поруч… Ми молились і просили Господа спасти. Він спас. Він дав нам час попрощатись.

За всі 11 місяців перший раз ми поїхали всі разом, символічно. Останні два тижні життя Ромчик побачив багато, дельфінів, кораблик, замки. Він був в оточенні рідних. І пішов. І в ту ніч не просив спасти. Він навіть не плакав. Просто сказав : ” мама, я замучився…я хочу поспати”. І він заснув. Назавжди.

Господь забрав його до себе так швидко, без болі, без мук…

Тепер нам лишилась пустка, темнота в душі. Всі 11 місяців ми кудись спішили, шукали, бігли, аби встигнути на хімію, аби встигнути на операцію, аби туди, сюди… Тепер нема куди себе подіти…

Дякую друзям, рідним, які не дають мені бути самій, які роблять з себе клоунів, аби я посміхнулася, дякую меншому сину, він моя розрада.. як тільки плачу, синок мене сварить. І я посміхаюсь.

Всього 9 днів пройшло, а ще все життя жити з сумом…

4 коментарі
  1. Тримайтеся…..час залікує. А Нововолинських лікарів я так би не “залишив”…

  2. Боже серце розривається,на шматки,біль яку неможна виразити словами,це біда,це горе…Боже допоможи перенести цю втрату,прошу,втіш знедолених батьків

  3. Не шкодуйте тих солодощiв з могилки… Дуже спiвчуваю…

  4. Маряна Макарук / 15.08.2018 - 23:57 / Відповіcти

    Ми всі боролися за нашого Ромчика,чужих дітей не буває!!!тільки час лікує рани…мабуть там йому буде легше …але такі батьки це приклад боротьби за життя для інших!!!ви просто молодці!!!тримайтеся!!! Ви не одні!!

Додати коментар


Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

20 людей стали лауреатами Премії Кабміну за досягнення молоді в розбудові країни. Один із них – я
«Якщо не я, то хто?!» Відповідь на це вічне питання: «Навіщо я роблю те, що роблю?». А тим часом я отримав премію Кабінету Міністрів за особливі досягнення молоді в розбудові ...
Дещо про закони 8487 та 8488 щодо розмитнення авто на іноземній реєстрації
Розкажу про деякі аспекти, щоб ситуація стала більш зрозумілою. Закони 8487 та 8488. Прийняті Верховною Радою, підписані Президентом, вступили в силу з 25-го листопада (окрім ...
Введуть чи не введуть воєнний стан – все одно життя продовжується
Підсумую популярні ранкові запитання від вас. Введуть чи не введуть воєнний стан – все одно: 1. Дітей в школу відпускати треба, на роботу йти теж – треба! 2. Суди, магазини, ...
Про силу фейсбуку, батьківський бюджет, який йде на ремонт та меблі в садку, та чому про це треба мовчати…
Депутати, міська влада, мають право всюди говорити і звітуватися про те, що зроблено для садків, а батьки повинні мовчати! На жодній освітянській конференції чи в ЗМІ не ...
Закликаю творити перемоги і пишатися перемогами один одного
Думаю, що сьогодні ми маємо згадати, що 2018 рік – це сторіччя УНР. Сторіччя перемог і сторіччя історичної поразки української нації в боротьбі за свою державу. Я не буду довго ...