<

Як зареєструвати дитину за місцем проживання, коли батько не дає письмової згоди?

Цей запис опубліковано більш як рік тому
14:36 | 14.05.2017 / Новини /
Перегляди
3
/ Коментарі відсутні

Юристи Любомльського бюро правової допомоги допомогли матері зареєструвати дитину за місцем проживання за відсутності письмової згоди батька.

Громадянка П., якій було відмовлено виконавчим комітетом сільської ради у реєстрації місця проживання малолітнього сина, у лютому 2017 року звернулась до Любомльського бюро правової допомоги за отриманням безоплатної вторинної правової допомоги. Проблема полягала в тому, що чоловік заявниці, батько дитини, проживає за кордоном, обов’язків з виховання дитини не виконує, із ним втрачено зв’язок, а отже не було можливостей взяти його згоду  на здійснення реєстрації місця проживання дитини.

Виконавчий комітет сільської ради відмовив у реєстрації місця проживання дитини з матір’ю посилаючись на  Правила реєстрації місць проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207, що «у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування)».

Фахівці бюро правової допомоги підготували позовну заяву до суду з вимогою  скасувати рішення виконавчого комітету сільської ради про відмову у реєстрації дитини та зобов’язати виконком здійснити реєстрацію місця проживання дитини разом із матір’ю без письмової згоди батька.

Позовні вимоги ґрунтувались на нормах статті 3 Конвенції «Про захист прав дитини», яка передбачає, що «у випадку наявності будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дитини, пріоритети повинні надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини”, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки та громадської безпеки тощо, статті 9 Конституції України, згідно якої чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а також відповідно до статті 9 Кодексу  адміністративного судочинства, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

В обґрунтування позовних вимог юристи також посилались на норми Закону України “Про охорону дитинства”, статті 2 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, а також  норми на статті 29 Цивільного кодексу України, згідно якої місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з яким вона проживає.

Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 23.03.2017 позов   було задоволено, скасовано рішення виконавчого комітету сільської ради про відмову у реєстрації дитини та зобов’язано виконавчий комітет сільської ради здійснити реєстрацію місця проживання  дитини за вказаною адресою.




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

19 Березня, Вівторок
18 Березня, Понеділок