<

Як писати писанку: символи, орнаменти та кольори

Цей запис опубліковано більш як рік тому
11:30 | 22.03.2018 / Новини /
Перегляди
166
/ Коментарі відсутні

За вікнами сніг та мороз, але погода аж ніяк не скасовує свята, якого чекає весь християнський світ, – Великодня.

Основними символами дня перемоги Добра в Україні є воскреслий Ісус, великодній кошик і, зокрема, писанка. «Львівська газета» поспілкувалася з майстринею Шевченківського гаю, яка малює писанки понад 20 років, Галиною Сиротюк-П’ятничак.

Майстриня родом з Коломиї, де працює єдиний у світі музей Писанки. Там жінка навіть вчила писанкарства тодішнього президента України Леоніда Кучму.  Тоді, ставлячи свій підпис на писанці, він сказав: «Писанку писати – не державою керувати».  А й справді, писанкарство – нелегке мистецтво. Воно тягнеться від витоків української культури,  дарує душевний спокій та слугує оберегом для свого власника.

Кілька слів про писанку

Традиційна писанка пишеться на яйці бджолиним воском. Вважалося: якщо розписуєте орнамент саме на яйці, побажання, вкладені у візерунок , обов’язково здійсняться, адже яйце – зародок життя. Використовували яйця різних птахів: курячі, качині, страусині, лебедині – всі, крім голубиних. Вважалось, що голубине яйце – символ Святого Духа. Все, що не на справжньому яйці й не написано воском, – муляж. Воно не несе тієї енергетики, того позитиву, який людина вкладає. Це все просто великодній декор. Колись писанки розписували не лише на Великдень, адже сама писанка виникла ще до християнських часів. Вона була подарунком. На писанки наносили побажання миру, добра, злагоди, любові. З такими подарунками ходили до хрещеників або на весілля.

З чого почати?

Традиційно крашанки писали пізно ввечері у Чистий четвер. Коли вся сім’я засинала, жінка сідала писати. Зазвичай до початку роботи жінка молилась, вкладаючи всі добрі думки у візерунок. Адже писанка мала бути оберегом дому.

Якщо ви хочете зробити власну писанку, то для початку потрібно знайти яйце з товстою шкаралупою. Коли сідаєте розписувати, попередньо його треба обробити оцтом, також приготувати віск, писачок та запастися спокоєм. Писанка потребує уваги та внутрішньої рівноваги. Тому не варто писати її в поспіху та в поганому настрої. Писанка писалася тільки на добро. Навіть серед традиційних писанок є чимало видів і можна вибрати свій: мальованка, крашанка, дряпанка, крапанка і навіть витравлені писанки.  Така ж різноманіть і в орнаментах.

Пані Галина каже, що в своїх писанках використовує гуцульські мотиви, також трипільські, покутські, лемківські, бойківські. За 20 років досвіду стиль відчувається навіть без ескізів.

Якщо ви хочете малювати писанку зі своєю дитиною, то можна починати навіть з найменшими, яким 3 рочки. Головне, щоб у дитинки було відчуття до крихкої структури яйця. Пані Галина каже, що після майстер-класів з дітьми відчуває велику радість, адже немає більшого щастя, ніж бачити, як діти радіють своєму виробу. Окремі зі своїми писанками навіть сплять.

Писанка – особливий вид мистецтва, адже результат видно лише в кінці, коли топиться віск.

Орнаменти – побажання

Наші предки зображали на писанках усе, що їх оточувало. Візерунок, нанесений на яйце, мав певне значення. До прикладу, природу, свійських тварин, звірів та зерно зображали на побажання багатства, зокрема духовного. Якщо на писанці зображали рибу, то вона була призначена для жінки (часто дарували тим жінкам, які не могли мати дітей), оскільки риба – це символ Ісуса Христа та продовження роду. З конями, оленями, різними тваринами малювали писанки для чоловіків. Вважали, що саме кінь – символ чоловічої сили, міцної сім’ї, добра. Дубовий листочок й інші рослинні зображення  – на здоров’я.

«Крапанку» дарували на багатство, адже вона також символізувала зернові культури.

Можна малювати лемківський орнамент – візерунки у формі сонця, квітів. Для такої техніки використовували не писачок, а звичайну шпильку для волосся (гренадлю). Можна також забити маленький цвяшок в дерев’яне руків’я і головкою цвяшка вмочувати у віск. Тоді виходить  лінія, схожа на пелюстку ромашки.

Як зробити писанку яскравою

Колись у народі використовували природні барвники: лушпиння цибулі, овочі, сушили трави чи навіть кору дуба. Писанки занурювали в ці відвари і так отримували різні кольори для писанок. Зараз можна використовувати й хімічні барвники, вони краще тримаються. Природні ж мають властивість проникати в яйце. Отак кожен шар візерунку наносили і занурювали в певний колір, потім домальовували інші частини і кидали яйце в інший колір. Процес тривав доти, поки весь візерунок був нанесений. Потім випалювали віск з яйця. От вже тоді виринали всі лінії та кольори.

Щоб зробити витравлену писанку, треба також нанести на неї візерунок воском. Процес витравлення відбувається за допомогою квашеної капусти (зараз можна використовувати 9% оцет). Вона пом’якшує шкаралупу, і після зняття воску ці частини підпилюють. Є такі писанки, які ще й вирізають, вони подібні на мережку. Щоб зробити такі, потрібні дуже чутливі руки, адже робота з крихким матеріалом,  і не завжди легко зробити рівні та акуратні вирізи. Недарма пані Галина каже, що писанку варто розмальовувати кожному, адже сам процес дарує душевний спокій, лікує від депресій та налаштовує на позитив.




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

29 Березня, П’ятниця
28 Березня, Четвер