Захоплений українською традицією, жінками та в пошуках старовинних рецептів: журналіст з Риму завітав до Володимира

Де Ніколаіс д’Аффлітто Джуліо – журналіст італійських видань, волонтер та сценарист короткометражних фільмів. Він пів життя подорожує Європою і декілька разів приїздив до України. Цього року мандрівник вирішив завітати до Володимира.

Журналісти БУГу познайомилися з італійцем на фестивалі “Коровай-сузір’я”, який проходив у Володимирі в кінці вересня. Виявилося, що мешканець Риму неабияк обізнаний в культурі та історії України.

— Розкажіть, чим займаєтеся в Україні.

Окрім кіно та журналістики я займаюся волонтерством. А ще я – співзасновник асоціації для дітей-сиріт “Україну в Європу”.

Влітку 2006-го наша благодійна організація прийняла в італійському муніципалітеті Таркуїнія 45 сиріт з двох державних дитячих будинків Володимира та Червонограда. Діти протягом 47 днів відпочивали біля моря, їздили на екскурсії та знайомилися з італійською культурою.

— Як часто ви приїздите до України?

Я побував у Києві, Львові, Карпатах, Криму з Ялтою і Севастополем, Чернігові, а тепер ще й завітав у Володимир. Вперше навідався в Україну у 1984 році, коли вона ще була частиною СРСР.

Потім у 2001 та у 2004 році під час Помаранчевої революції, як журналіст. У 2005, як ідеолог української Соціально-християнської партії, заснованої Оксаною Білозір. Того року я пробув в Україні місяць. Повертався сюди щороку до 2014-го, поки не почалася війна.

Цьогоріч я вирішив відвідати княже місто Володимир, яке привабило мене своїм затишком та тисячолітньою історією.

— Про що ви пишете?

Колись я писав про зовнішню політику та гострі соціальні питання. Тепер пишу про органічну їжу та веганські страви.

Західна Україна та Волинь зокрема – регіон з прекрасною традиційною сільськогосподарською промисловістю. Для мене дуже цікаво – знайти старовинні рецепти, про які б я міг написати в італійських газетах.

Джуліо написав у своїх виданнях про вареники, березовий сік та варення з червоної смородини.

Раніше він публікував статті-дослідження про українські традиції, а також на політичні теми. У його виданнях можна знайти публікації про Різдвяні свята, Голодомор та війну на Сході України.

— Чим вас зацікавили українські страви?

Ваші сільськогосподарські продукти мають мінімальну кількість хімікатів, вони вирощені на сприятливому ґрунті – це цінно для здоров’я. З них можна скомпонувати цікаві страви для здорового харчування та вегетеріанських дієт.

Я взяв до уваги пшеницю, чорну редьку, березовий сік, мед, соняшник, кукурудзу, фундук, виноград, червону смородину та інше.

— Чи подобаються вам українські жінки?

Українки – це золото вашої держави. Я чув передбачення про те, що коли Україною керуватиме жінка, країна зазнає розквіту.

Я підтримую дружні стосунки з багатьма жінками з вашої країни і поважаю кожну з них. Також я заручений з українкою мого віку.

Джуліо де Ніколаїс не лише цікавиться Україною, як багатою на органічні продукти країною, але й політичним становищем та постійним прагненням до незалежності.

“Я люблю Україну і думаю, що в майбутньому, залишаючись незалежною, вона може стати вільною та дуже сильною промислово-розвиненою країною, кращою за Німеччину. Але для досягнення цієї мети необхідно багато працювати над створенням малої та середньої промисловості, над міжнародною сертифікацією українського продукту та іншими аспектами”, – вважає італієць.

Джуліо наголосив, що вважає джерелом потужного розвитку України сільське господарство. На його думку, саме розвиток цієї сфери дозволить країні посісти значиме місце в Європі.