Випускники Володимир-Волинського педагогічного коледжу зібралися разом після тридцяти років
Минуло тридцять років, але випускники педагогічного коледжу ім.А.Кримського досі товаришують, спілкуються і пам’ятають своїх викладачів.
Дев’ятого липня у стінах Володимир-Волинського педагогічного коледжу ім.А.Кримського відбулася зустріч випускників, які здобували знання у цьому навчальному закладі 30 років тому. «Цього року на зустріч завітало дуже багато колишніх студентів. Наприклад, з нашої групи таких майже два десятки, а це більше половини, і я знаю, що деякі ще в дорозі», – розповідає випускниця педагогічного коледжу 1986-го року Тетяна Борис. Періодично саме вона виступає в ролі організатора зустрічей випускників, збираючи в один день разом усіх тих, з ким пройшли кращі моменти юності, – пише Місто Вечірнє.
Серед найяскравіших спогадів із життя тогочасного училища – строга дисципліна всередині закладу. Втім, випускники тепер згадують дні свого навчання з усмішкою. «Муштра була досить серйозною. Дівчатам забороняли користуватися косметикою, фарбувати нігті, наприклад. Одягатися потрібно було за чітким дрес-кодом. Але, незважаючи на це, сам процес навчання був цікавим», – розповідає Тетяна Борис. З її слів дізнаємося про ту атмосферу, яка панувала у стінах закладу 30 років тому. Великою мірою їй сприяла радянська ідеологія. «Пам’ятаю, як групи боролися за присвоєння імені героя. Нам доводилося відстежувати родовід конкретного Героя Радянського Союзу, піднімати архівні дані, що пролили б світло на його життя. Пошукову роботу окремі студентські групи захищали, і ця подія ставала по-справжньому грандіозною. Так на захист до нашої групи приїжджала родина того героя», – пригадує пані Тетяна.
Разом із куратором Аллою Миколаївною Палій майбутні вчителі початкових класів групи «А» відвідали безліч цікавих місць. Почали зі Львова, потім була екскурсія до Криму, після цього – країни Прибалтики. Звісно, частину витрат компенсували батьки студентів, а ще молодь сама заробляла перші гроші, проходячи практику. Потім ці кошти і витрачали на поїздки.
Теплі студентські роки започаткували міцну дружбу між багатьма майбутніми педагогами. «Цікаво, що наша дружба з роками стає тільки міцнішою. Мабуть, тридцять років тому ми ще не зовсім усвідомлювали, що доля звела нас разом неспроста. А зараз бачимо, що є близькими один для одного. Ще у нас за цей час виросли діти, клопотів стало менше, тобто з’явився час для себе і для того, щоб піддатися ностальгії», – розповідає Тетяна Петрівна.
У холі педколеджу одногрупники спілкувалися між собою та з викладачами більше години. Із педагогів були й ті, які тридцять років тому навчали цих студентів. Серед запрошених викладачів Лариса Степанівна Мєчнік, Лідія Леонідівна Катинська, Тетяна Миколаївна Листопад, Ганна Володимирівна Матвійчук, Галина Степанівна Шостак та інші. Для викладачів педагогічного коледжу було організовано концерт, під час якого гостей розважали солісти народного аматорського хору працівників культури району «Любисток», вокальна група РБК «Барви Волині» та гумористи – куми Гришко і Мітяй. Своїх улюблених викладачів випускники привітали букетами квітів.
Надія Кревська, яка теж здобувала освіту в педагогічному училищі ім.А.Кримського, з перших років професійного шляху присвятила себе обраному фаху. Свою трудову діяльність вона розпочинала вчителем початкових класів у с.П’ятидні. Там Надія Василівна працювала близько десяти років. Після цього чотири роки займала посаду директора школи у с.Верба, а зараз вона – директор НВК ЗОШ І-ІІІ ст. – дитячий садок с.Льотниче, де працює загалом уже 17 років. «Я пишаюся, що закінчувала саме цей навчальний заклад. І кращим свідченням цього є, мабуть, те, що мої донька і син теж закінчили педагогічний коледж ім. А.Кримського», – каже Надія Кревська. Вона досі із вдячністю згадує викладачів та директорів навчального закладу. «Під час мого навчання директором був Іван Губар. Не менш достойними очільниками стали нині вже покійний Микола Фурман та нинішній директор Володимир-Волинського педколеджу Микола Савельєв. Приємно зазначити, що традиції закладу вдається продовжувати. Особливо мене вражає національно-патріотичне виховання, що панує у стінах коледжу», – каже Надія Кревська.
Про високий рівень знань, який отримують у педколеджі, розповіли інші випускники 1986-го року – Мирослава Ніколаєнко, Тамара Труш, Людмила Мочеброда і Людмила Мартинюк, які навчалися на дошкільному відділі. «Після училища я продовжила навчання у рівненському виші. Чесно кажучи, як студент я там нудьгувала, всі необхідні знання отримала тут», – розповідає Тамара Труш. «Наш випуск припав саме на рік Чорнобильської трагедії. Пам’ятаю, як під час відпочинку на природі раптово падала мошкара. Нам тоді це видалося дуже дивним. Про аварію на ЧАЕС ще ніхто не знав», – пригадує жінка. Її одногрупниця Людмила Мочеброда також ділиться спогадами зі студентських років. «Викладачі ставилися до нас по-батьківськи. Роки, проведені в училищі, асоціюються не тільки з вивченням окремих дисциплін. Нас навчали етикету, та й загалом добре пристосовували до життя», – каже Людмила.
Жінки ведуть розмову між собою так, наче досі сидять за студентською партою і не минуло цих тридцяти років. Біля них – Марія Панасівна Гудзенко – викладач педагогіки. «Я була вимогливим вчителем, і хоча тоді деяким студентам здавалося, що вони від цього потерпають, проте пізніше багато з них дякували мені за це», – усміхається педагог. Марія Панасівна – теж випускниця цього навчального закладу, закінчила його 1958 року. Пригадує, як водила своїх студентів у ресторан, щоб навчити користуватися столовими приборами. Тепер її випускники – успішні люди, і, як кожен мудрий наставник, вона ними пишається. «Дошкільнят», як ласкаво називають колишніх студентів дошкільного відділу, на перший погляд зовсім небагато, але вони спізнилися на початок концерту з однієї причини – їздили в гості в Устилуг до свого любого куратора групи – Ірини Володимирівни Бондарук.
Аліна Зай, м.Володимир-Волинський
