<

Володимир крізь призму екскурсій: що варто знати про княже місто

18:40 | 3.08.2021 / Володимир / , , , , /
Перегляди
2754
/ Коментарі відсутні

1-го серпня в рамках святкування 1033-го дня народження Володимира для гостей та жителів міста провели три екскурсії по різним маршрутам. Загалом, їх відвідало понад 100 людей.

Для охочих екскурсії проводили Світлана Фєдосєєва, Богдан Янович та Ірина Ковальчук.

“Стежками стародавнього Володимира” йшли із Богданом Яновичем. Він розповів чимало цікавих фактів про історію Володимира.

Відомо, що Володимир був культурним, економічним і торгівельним центром краю, адже через Лугу аж до Балтійського моря проходив торгівельний шлях міжнародного значення. Доказом цьому є археологічні розкопки – на території міста було знайдено монети Римської імперії та Візантії.

Саме у Володимирі писалася частина Галицько-Волинського літопису. Тут оздоблювалось особисте Євангеліє Гертруди, яке називається «Кодекс Гертруди».

В сквері Героїв Майдану Янович розповів історію пам’ятника Данилку та Васильку. Майбутній король України Данило та його брат Василько, який князював у Володимирі, лишилися сиротами у 4 та 2 роки від роду відповідно. Символічно вони тримають сідло, як символ батьківської влади. Автор скульптури – Теодосія Бриж, почесна громадянка Володимира, яка створила не один пам’ятник у місті.

Біля сторічного дуба-велетня у 1920-1930-х роках за правління Польщі проводилися мітинги, державні заходи. Біля нього також вивішували державний на той час біло-червоний прапор Польщі.

“Дуб-велетень, за переказами, посадила дівчина Оксана в пам’ять про свого коханого Казімежа, якого вбили на війні. До його загибелі вони зустрічалися біля теперішнього ресторану “Дружба”, – розповіла Ірина Ковальчук.

Через дорогу – Домініканський католицький монастир, якому понад 500 років. Монахи монастиря мали привілеї, наприклад, готували вино для самого короля. На його території був і костел Святої Трійці, проте він згорів під час великої міської пожежі. Останні згадки про костел датовані 19-м сторіччям.

Вежа раніше була найвищою точкою у Володимирі. На старих світлинах на ній красувався польський прапор. Бачачи пожежу в місті, на вежі дзвонили у дзвони, сповіщаючи про лихо. Згодом, у ній були різні державні установи такі як суд, музей, архів. Окрім цього, там розташовувався штаб 90-ї прикордонної дивізії. Із цим пов’язана така історія:

“В переддень нападу Гітлера на Україну, в ніч з 21-го на 22-ге червня кордон перейшов Альфред Лісков. Він хотів сповістити про те, що вже завтра на Україну готується повномасштабний наступ гітлерівських військ. Його допитували саме у цій вежі. Звісно, Сталін тоді не повірив принесеній інформації, йому здавалося, що це – провокація”, – розповів Богдан Янович.

Усім відома каплиця святого Володимира є пам’яткою архітектури кінця 19-го століття. Донедавна вважалося, що каплиця збудована у 1892 році до 900-річчя Володимирської єпархії, проте, стало відомо, що причина будівництва трішки інша.

“Микола ІІ подорожував по Японії, де на нього було скоєно невдалий замах на вбивство. Імперська влада проголосила, що це – Боже чудо. Таким чином, каплиці почали будуватися по всій державі”, – каже Янович.

Як розповідають священики, за радянського часу каплицю перетворили на кіоск для газет. За переказами, жінка, яку призначили ними торгувати, розклала газети, присіла, але у безвітряну погоду здійнявся вітер та розкидав газети долілиць. Продавчиня зібрала їх та поклала до купи, проте знову звідки не візьмись, здійнявся вітер. Перелякана жінка відмовилась вести продаж преси.

Приміщення музичної школи має приблизно 100 років та раніше слугувало як міська рада. Приміщення служби охорони не молодше, проте його ще досліджують.

Собор Успіння Пресвятої Богородиці – пам’ятка національного значення 12-го століття. Князь Мстислав Ізяславич був правнуком Володимира Мономаха. На знак свого правління він і збудував собор за 4 роки. Собор схожий до Кирилівської церкви у Києві, але на Волині – це єдиний храм такого типу.

На цеглі знайшли зображення тризуба, що свідчить про давню історію національної символіки. Оскільки 40 разів монголо-татари нападали на Володимир, то собор будували як фортецю. В ньому ховалися жінки з дітьми, а чоловіки йшли на захист міста.

Тут вінчалися князі, була богословська школа, іконописна майстерня до кінця 16-го століття. Внаслідок Берестейської унії собор перебудували як костел. Зрештою, після частих перебудов собор зруйнувався.

Перший почесний громадянин міста Омелян Дверницький засновує православне братство та починає власними силами відбудову собору. В 1900-му році храм реконструювали за проектами російського архітектора Котова. Наразі, 121 рік як тут безперервно ведуться богослужіння, не дивлячись на зміну конфесій.

Успенський собор мав підземний хід. Кажуть, це було сполучення із Зимненським монастирем. Частинка ходу в Зимне збереглась.

Хрест, який стоїть на території собору, сторічний. А будинок з дзвіницею функціонує понад 500 років. З 15-го століття у ньому жили владики. За часів Першої світової тут був госпіталь.

Володимир був столицею Волинського, а з 1199 року Волинсько-Галицького князiвства – державним, адмiнiстративним, торгoвельним i культурним центром не тiльки Волинi, але i сусiднiх князiвств та земель.

Старовинних фресок в соборі не збереглися, проте їх окремі фрагменти зберігаються в музеї. Наразі там знаходиться хрест, якому понад 500 років – дослідники приїздять подивитися на нього і до сьогодні. Із ним пов’язаний переказ:

“В 16-му столітті у Володимирі жив хлопець Іван Кунцевич. Його виховувала мати, розповідала йому про Бога. Іван приходив молитися до хреста, який стояв раніше по вулиці Князя Василька (де сучасний магазин “Карат”). Він говорив, відчував, неначе з хреста сходить вогняна іскра.

Згодом Іван пішов у монастир і взяв ім’я Йосафат, згодом став єпископом УГКЦ. У католицькій церкві канонізований як святий священномученик 1867 року, вважається покровителем України. Похований у найбільшій християнській церкві світу – соборі святого Петра в Італії.”

Брамі Успенського собору – понад 300 років.

Вали у Володимирі – пам’ятка археології та історії національного значення 10-го століття. Це залишки давньоруського городища, заснованого Володимирем Святославовичем. Сьогодні їхня висота сягає 8 метрів, є рукотворними.

За валами був князівський замок. Перший замок був збудований в 10-му столітті. В другій половині 14-го століття Казимир захоплює Володимир, тому другий замок добудувати не встигли. Згідно з переказами, Любарт взяв цеглу із замку для будівництва свого відомого замку в Луцьку. Поруч з замком був костел, адже це місце вважалося центром міста.

Наразі на валах височіє будівля – колишня тюрма для перших польських повстанців, які вимагали від царської Росії незалежності Польщі. На території городища стоїть найвищий в Україні князівський трон, висотою у 3 метри.

Цікавий факт: Ярослав Осьмомисл, пам’ятник якому знаходиться у Слов’янському парку є батьком Ярославни, яка “плаче” у переспівах “Слова о полку Ігоревім”.

Неподалік Василівської церкви було капище Велеса. Він був покровителем тварин. Цікаво те, що з приходом християнства на місці капища збудували монастир святого Онуфрія, який також вважається покровителем тварин. На жаль, монастир не зберігся, проте знайшли фрагменти плитки з підлоги.

Василівська церква-ротонда – пам’ятка національного значення 14-го століття. Ротонда означає кругла. Невідомий архітектор зробив так звані “пелюстки” – контрфорси, через це стіни є хвилястими. За переказами, ротонду збудовано за один день, вона є ровесницею Замку Любарта.

Відомо, що у стіні знайшли дошку з написом “Боже, поможи князю”, її вивезли у Хорватію, зберігається у Загребі. На території храму знаходяться три поховання – священика Деміана Герштанського та його рідні. Він був депутатом Росдуми, де захищав інтереси міста. Його дочка, Олена Герштанська співала у Вашингтоні в Українській опері. У Василівській церкві зберігається ікона Божої Матері Одегитрія (тобто та, що показує дорогу), якій понад 500 років. Вважається чудотворною.

Володимир відомий не лише храмами, а й своїми видатними людьми, такими як Агатангел Кримський, видатний мовознавець, який став жертвою сталінських репресій, Олександр Цинкаловський, Арсен Річинський та інші.

Ірина Ковальчук каже:

“Агатангел Кримський беззаповітно кохав Лесю Українку. Вона віддавала йому свої вірші перед публікацією. Проте це кохання не стало взаємним – кохав її мовчки та дуже цінував дружбу із нею.”

Як розповів Янович, за переказами у костелі Іоакима і Анни (1752) зберігалися скарби. Біля костелу стояла дзвіниця, яка відлічувала кожну годину.

Собор Різдва Христового будували 15 років, починаючи з 1755-го. Він не завжди був православним і під УГКЦ називався Костел Серця Ісусового, мав третій купол. Під час війни храм був складом.

Жовта будівля зліва зараз слугує будинком для священиків, а раніше там була перша аптека міста. При монастирі був колегіум, де навчалися Феофан Прокопович – найближчий радник Петра І, Стефан Стубелевич, який першим винайшов електроферез, проте не встиг запатентувати винахід.

На екскурсії з Іриною Ковальчук дізналися, що по вулиці Фарній (біля скверу Героїв Майдану) готували смаколики, тому саме тут часто можна було побачити закохані пари.

Князь Володимир Василькович, який, скоріше за все, похований в Успенському соборі, мав дружину Ольгу, яку безмежно кохав. Хоч ця любов і була взаємною, та Бог не послав їм дітей. Тоді вони всиновили дочку Ізяславу. Коли Володимир Василькович хворів, то саме його дружина Ольга приймала послів і працювала замість нього.

Він, у свою чергу, склав заповіт: віддав дружині маєток та просив, аби дочку Ізяславу віддали заміж по любові. Такі свідчення показують силу кохання Ольги та Володимира.

Існує одна міська легенда, яка пов’язана із гербом Володимира. На території між Василівською церквою та Лугою мешкав дракон, якому віддавали в данину дівчат. Та коли черга дійшла до дочки князя, з’явився сам святий Юрій із мечем. Легенда гласить, що саме рилом дракон вирив Риловицю – притоку Луги.

Читайте також:

Як перейменовували Переяслав та чому Володимиру варто зробити те ж саме

Нещодавно до нас приїжджав турист, який знав про «Володимир», а не «В-Волинський», – директорка ТІЦу Ірина Ковальчук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

16 Жовтня, Субота
15 Жовтня, П’ятниця