Військовий 14-ї ОМБр здобув першість на змаганнях із гирьового спорту серед Сухопутних військ ЗСУ

Військовослужбовець одного з підрозділів 14 окремої механізованої бригади, став переможцем змагань із гирьового спорту на першість Сухопутних військ Збройних Сил України.

Піднявши гирю в поштовху 111 разів і 170 разів в ривку, наш Ігор у ваговій категорії до 78 кг виборов «золото» на турнірі, – про це йдеться на сторінці бригади у Фейсбук.

“Суперники були сильними, – зізнається наш чемпіон, – змагатися довелося, в тому числі, й із курсантами академії Сухопутних військ, які демонструють серйозні результати в гирьовому спорті. Разом із тим, мені вдалося в загальному заліку на 18 очок обійти основного суперника”.

Всерйоз займатися гирьовим спортом Ігор почав у 2008 році, навчаючись у вищому навчальному закладі. Але й до цього, і в шкільні роки, і під час проходження строкової військової служби, активно займався спортом, у тому числі, і боротьбою самбо. Взяти ж до рук гирі, зізнається, його надихнуло особисте знайомство з Леонідом Жаботинським, чотириразовим чемпіоном світу, дворазовим абсолютним олімпійським чемпіоном із важкої атлетики в суперважкій вазі, дворазовим чемпіоном Європи, який за свою спортивну кар’єру встановив 19 світових рекордів.

“Звичайно, про досягнення Леоніда Жаботинського можна тільки мріяти, – усміхається Ігор. – Що стосується моїх особистих рекордів, то виконуючи норматив майстра спорту, 32-кг гирю за 10 хвилин я підняв у поштовху 67 разів і в ривку – 98. А 24-кілограмову гирю – 131 раз в поштовху і 204 в ривку”.

Коли Ігор збирає всі свої медалі та кубки, здобуті за спортивну кар’єру, їх важко навіть підняти. І за кожною з цих нагород – тяжкі виснажливі тренування, щоденна робота на собою: Ігор тренується 4-5 разів на тиждень, у комплекс тренувань входять не лише гирі, а й біг на кілька кілометрів, вправи із власною вагою тощо. При цьому наш чемпіон не лише сам тренується за таким принципом, цього він навчав і своїх вихованців, поки був тренером в одному зі спортивних клубів. Один із вихованців Ігоря у 2017 році став чемпіоном України серед юнаків в гирьовому спорті, виконав норматив кандидата в майстри спорту.

“Той, хто виявляє в досягненні своєї мети характер, стійкість і волю, обов’язково досягне результату, – пояснює Ігор. – Моя перемога на першості Сухопутних військ ЗСУ – це була нагода вкотре довести, що 14 окрема механізована бригада – найкраща. А також це спосіб подякувати людям, які в мене вірили і допомагали готуватися до змагань – інструктору з фізичної підготовки та спорту нашої бригади, старшому сержанту Максиму Омельяну командиру підрозділу, в якому служу, а також Роману Барбіру, і звісно ж, моїм найріднішим – дружині Ліні та маленькій донечці Єві”.

Тренуватися наш чемпіон намагається навіть у районі виконання завдань за призначенням. Безперечно, робити це на фронті складно. Утім, каже побратим, хто має бажання, той знаходить можливості.

“Чи допомагає мені фізична підготовка у виконанні бойових завдань? Безперечно. В рази легше переносити фізичні навантаження, менше хворієш, більш витривалий психологічно та емоційно, якщо хочете, більш стресостійкий. Це, напевно, підтвердить кожен, хто не уявляє свого життя без спорту.”

Попри надзвичайні результати, яких Ігор досяг за роки в спорті, і попри перемогу, яку він здобув для рідної 14 ОМБр, наш побратим не вважає, що зробив щось особливе. Каже, боротьба і перемога над собою – і є життя. А ще неабияк ніяковіє, коли чує заслужену похвалу чи захоплення.

“Перемога не дає сили. Силу дає боротьба. Якщо ти борешся і не здаєшся – це і є сила, яка приведе тебе до мети, – впевнений наш побратим.”

Читайте також: СК«Любарт»: про спортивне дозвілля учасників АТО та нові досягнення вихованців клубу