У Зимному є ікона, яка зцілює від раку та повертає чоловіків у сім’ю?

За переказами, його збудував сам великий князь Володимир! Тут збереглося кілька чудотворних ікон, біля яких люди зцілюються від різних недуг, безплідні вимолюють дітей, а самотні жінки – хороших чоловіків, – пише Високий замок.

У княжому теремі совєти поселили вчителів

У давньоруських історико-літератур­них па­м’ят­ках перша згадка про Зимненський Святогірський монастир з’яв­ляється у «Житії преподобного Феодосія Печерського». Стародавні волинські перекази свідчать, що зведено його було у 1001 році. Тоді князь Володимир Святославович збудував на високому березі над Лугою неподалік слов’янської кумирниці з ідолами два храми і зимовий терем. Від того поселення й отримало назву Зимне. А пагорб, на якому спорудили церкви, став іменуватися Святою горою.

– Володимир язичником був, але прийняв хрещення і почав будувати храми та школи. Храми, щоб русини були духовно багаті, школи – щоб були ще й освічені. Він прийшов на цю Святу гору, язичників похрестив у православну віру, і почалося на ній будівництво, – розповідає одна з сестер монастиря Павла.

Слухаєш розповідь черниці – й перед очима відразу постає образ суворого, богобоязного рівноапостольного князя Володимира. Бачу, як з його веління один за одним виростають на цій землі храми, купаються підніжжями в ріці, а куполами осяюють небесну блакить, як у тісненьких келіях вдень і вночі моляться  довгобороді монахи… За тисячолітнє існування пережито немало: війни й розрухи, паломництво до святинь й відверте богохульство. Монастир то діяв, то вороги його закривали. Був, як правило, православним, хоча якийсь час і уніатським. Стерти Зимненський монастир навіть із пам’яті людей спробували совєти. У княжому теремі, де була сімейна церковця, зробили «світську обитель» для вчителів. Стіни монастиря рушили, на території зводили будинки та інші споруди… Про духовне життя нагадувала Служба Божа в одному-єдиному храмі, що стояв на території великого монастирського комплексу. Всі інші були закриті. Але й ті часи минули, і нове життя у понищений людьми та часом скит вдихнули дві молоденькі насельниці – монахиня Стефана та інокиня Галина, які в Зимно прибули з Корецького монастиря Рівненщини. Вони розпочали тут свій духовний труд влітку 1991-го, а через рік вже було 2 монахині, 6 інокинь і 7 послушниць. Нині монастирська сім’я налічує сорок сестричок від 28 до 83 років.

За богохульство карає сліпотою

Черниця Павла знає безліч історій – сумних та щасливих – з життя своєї духовної обителі та її сакральних скарбів. Головною духовною цінністю тут вважається образ Зимненської ікони Божої Матері. З ним і пов’язано найбільше див.

У 1724 р. Зимно придбав волинський староста Михайло Чацький, який був ревним католиком. Він зняв коштовну ризу і прикраси із зимненської ікони. Глумлячись над образом, вигукнув: «Що, не змогла ти врятувати свій православний монастир?». І цієї ж миті осліп.

– Така ж історія повторилася у 2009 році, – продовжує черниця Павла. – Образ був у подорожі. Одна жіночка голосно обурювалася: «Понамальовували ікони, щоб гроші збирати». Прийшла додому, лягла спати, а прокинулася сліпою. Цілий тиждень блукала по лікарях, а ті причини не знаходили. Зі сльозами прийшла в храм до батюшки й каже: «Я у вашій церкві сліпою стала». А той відповів: «Що хотіла, те й маєш».

А хто з вірою молиться, навпаки, отримує зцілення для хворих очей. Одна монахиня, яка мала проблеми із зором, просила біля ікони: «Матінко Божа, допоможи, щоб я носа від книжки далі відтягнула». І вмить букви зробилися великими та виразними – черниця почала добре бачити.

Тут поміч отримують ті, хто не має дітей, хто не може вийти заміж чи одружитися. Кажуть, молитва навколішки перед зимненською Богоматір’ю повертає в сім’ю невірних чоловіків, дарує спокій родинам. А хто акафіст читає до неї, навіть рак боре!

– Справді див стається багато, – каже сестра Павла. – Не так давно була пара з Києва. Живуть довго, а Господь діток їм усе не посилає. Молилися в храмі, а коли вийшли, в небі летів журавлиний ключ – саме лелеки з вирію поверталися. Кажу: «Бузьки-бузьки, принесіть їм Маруську!». Минає півроку, й приїжджає це подружжя щасливе-щасливе. Ікону цілують, тішаться – жінка нарешті вагітна.

Дзвін виганяє… радіацію

Під одним із храмів Зимненського монастиря збереглися давні печери. За структурою вони близькі до печер Київської лаври. У них молилися перші православні ченці. Коли не так давно робили реконструкцію комплексу, всі кісточки померлих акуратно повибирали із землі та поскладали в окремому місці. Сестра Павла розповідає, що це місце дуже намолене, тож навіть через свічку, запалену тут, можна отримати Божу благодать.

– При вході в печери запаліть свічку і загадайте бажання. Як вогонь не погасне на виході – воно обов’язково здійсниться. А як таки згасне, не біда, приїжджайте до нас іще, – навчає черниця. – А саму недопалену свічку візьміть додому. Запаліть її, пройдіться по хаті, почитайте молитву – і ніколи у вашій хаті біди не буде.

Показує монахиня й унікальний старовинний дзвін, що зберігся до наших днів з XVI століття. Він заввишки майже метр, а важить 700 кілограмів! Цей дзвін було вилито для монастиря на замовлення князя Олександра Чарторийського. Після закриття святої обителі у 1949 році він був переданий у Дерманський монастир (Рівненська область), а згодом – у Рівненський краєзнавчий музей. І лише у 2001 році знову повернувся додому, у Зимно. На дзвіницю його вже не встановлювали, а залишили просто на подвір’ї скиту.

– Руками до нього торкнетеся – не болітиме голова, а як за шнурочка потягнете – будете цілком здорові, як той дзвін, – усміхається монахиня. – Лікуйтеся на здоров’я. До речі, він і від радіації береже, тікає вона від його музики.

Наостанку сестра Павла веде до святої водички, яка молодість продовжує. Радить вмитися, зробити кілька ковтків. Аж примружую очі, щоб краще відчути цілющу силу кожної краплини. Й справді, тіло наливається бадьорістю.

До складу монастирського комплексу в Зимно входять Успенська церква, Троїцька церква, вхід у печери, де розташований підземний храм Святого Варлаама… Їдуть до цих святинь прочани з усіх-усюд, навіть з-за кордону. Особливо людно тут 24 вересня – на свято зимненської ікони. Для богомольців неподалік скиту спорудили цілий паломницький центр. Тут можна зупинитися на ніч, а в трапезній при монастирі – перекусити. Ціни символічні.

А ще при цій святій обителі діє хороший офтальмологічний центр, який безкоштовно приймає на обстеження дорослих та дітей.

Джерело: Високий замок online —https://wz.lviv.ua/life/175022-zymnenska-ikona-ztsiliuie-vid-raku-ta-povertaie-cholovikiv-u-simiu